Рясники

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Рясники
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Рівненський район Рівненський район
Громада Бабинська сільська громада
Основні дані
Засноване 1570
Населення 675
Площа 1,38 км²
Густота населення 500,72 осіб/км²
Поштовий індекс 35430
Телефонний код +380 3650
Географічні дані
Географічні координати 50°37′40″ пн. ш. 26°30′32″ сх. д. / 50.62778° пн. ш. 26.50889° сх. д. / 50.62778; 26.50889Координати: 50°37′40″ пн. ш. 26°30′32″ сх. д. / 50.62778° пн. ш. 26.50889° сх. д. / 50.62778; 26.50889
Середня висота
над рівнем моря
195 м
Водойми річка Горинь
Місцева влада
Адреса ради 35430, Рівненська обл., Гощанський р-н, с. Рясники
Карта
Рясники. Карта розташування: Україна
Рясники
Рясники
Рясники. Карта розташування: Рівненська область
Рясники
Рясники
Мапа
Мапа

CMNS: Рясники у Вікісховищі

Ря́сники — село Бабинської ТГ Рівненського району Рівненської області.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на правому березі річки Горинь.

Історія[ред. | ред. код]

Станом на др. пол. XVI ст. Рясники у володінні шляхтичів Гостських. 1578 року Ярофій Гостський записав село у вічне володіння своїй дружині Ганні з Козинських. У договорі про розмежування її земель з володіннями Андрія Бабинського від 1588 року, Рясники згадуються все ще, як її власність.

В кінці XVIII ст. село у власності Генріха Немирича. На поч ХІХ ст. переходить його родичу Лукашу Лежницькому.

У 1897 році с. Рясники нараховувало 62 двори і близько 400 мешканців.

У 1906 році село Бугринської волості Острозького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 36 верст, від волості 11. Дворів 148, мешканців 940[1].

Нині в Рясниках налічується понад 200 дворів (включно з дачниками) і постійним населенням 675 людей.

Маєток у Рясниках[ред. | ред. код]

Перелік власників маєтку в Рясниках (кін.XVIII ст. - поч.XX ст.)[ред. | ред. код]

Немирич Генріх Бонавентурович власник ... - до 1800[2]

Лежницький Лукаш власник 1800 - 1807 [3]

Стецький Людвик власник 1807 - 1832[4]

Стецький Генрик Людвикович власник 1833 - ...

Абамелек Ганна Петрівна (з останнього грузинського царського роду Багратіоні) власниця 1860 ~ 1900 (пом. 18 серпня 1903р у віці 78 років. Рясники)[5]

Ушинська (Виноградська) Марія Миколаївна власниця 1900 ~ 1903 (пом.11 травня 1903р у віці 43 роки. Рясники)[5]

Ушинський Костянтин Костянтинович власник 1903 ~ 1917[5]

Поспіловська (Ушинська) Маріамна поміщиця 1920 ~ 1939[6][7]

Адміністративна приналежність села Рясники (кін.XVIII ст. - поч.XX ст.)[ред. | ред. код]

Видатні особи[ред. | ред. код]

У селі поховані Марія Миколаївна Ушинська (1859—1903) та Лідія Олександрівна баронеса Врангель (1881—1910).

  • Марія Миколаївна Ушинська була невісткою славетного українського педагога XIX ст. Костянтина Дмитровича Ушинського, дружиною його сина Костянтина. Син Костянтина Дмитровича та Надії Семенівни Ушинських Костянтин проживав разом з дружиною Марією наприкінці XIX на початку XX століття у своєму маєтку в с. Рясники. В роду Ушинських були такі відомі українські прізвища як Лизогуби, Дорошенки, Розумовські.
  • Веніславський Олександр Станіславович (1897—1989) художник.
  • Веніславський Микола Олександрович (1930—2006) — український актор, балетмейстер, фотохудожник.
  • Павлюк Пилип Матвійович — громадський і кооперативний діяч 1920-х-1930 рр., автор повісті «Козацький монастир» 1936 р., наукової розвідки «Історія села Дермані» 1935 р. , «Волинська Українська кооперація у минулому й сучасному» 1937 р., «Волинська Швейцарія» 1926 р. , «Про виховання молоді», 1926 р.. Батько українського поета — Антіна Павлюка.
  • Павлюк Антін (1899—1937) — український поет, прозаїк, перекладач.
  • Павлюк Тарас Миколайович (1969 - 2022) - молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
  • Поспіловський Дмитро Володимирович (1935—2014) — канадський історик українського походження, публіцист, економіст і радянолог. Правнук відомого педагога Костянтина Дмитровича Ушинського.
  • Усик Ігор Олегович (1994—2022) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з повітовим переписом Бугринської ґміни Рівненського повіту, станом на жовтень 1936 року було зареєстровано 1200 осіб.

Інфраструктура[ред. | ред. код]

До 1917 року в селі повноцінно працювали гуральня та млин. В радянський період функціонував колгосп. Після здобуття Україною незалежності він був переформатований у фермерське сільське господарство. На сьогодні в селі розташовані школа I-III ст., бібліотека, ковбасний цех, пилорама та декілька магазинів.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
  2. Державний Архів Житомирської Області (ДАЖО) фонд 1, опис 78, спр 970.
  3. Державний Архів Житомирської Області (ДАЖО) фонд 1, опис 78, спр 990.
  4. Державний Архів Житомирської Області (ДАЖО) фонд 1, опис 78, спр 1036.
  5. а б в Державний Архів Рівненської Області (ДАРО) фонд 740, опис 2, спр 81.
  6. Державний Архів Рівненської Області (ДАРО) фонд 740, опис 6, спр 82.
  7. Державний Архів Житомирської Області (ДАЖО) фонд 1, опис 78, спр 1037.
  8. Eastern Borderlands Places.

Посилання[ред. | ред. код]