Корець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Корець
COA Kopets.png Korets city fl.png
Герб Корця Прапор Корця
Центральна площа Корця, вересень 2009.
Центральна площа Корця, вересень 2009.
Корець
Корець на мапі Рівненської області
Корець на мапі Рівненської області
Корець
Корець на мапі України
Корець на мапі України
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Рівненська область Рівненська область
Район/міськрада Корецький район Корецький район
Код КОАТУУ 5623010100
Засноване 1150
Перша згадка 1150
Населення 7428 (01.01.2011)[1]
Площа 6 км²
Поштові індекси 34700—34704
Телефонний код +380-3651
Координати 50°37′02″ пн. ш. 27°09′39″ сх. д. / 50.61722° пн. ш. 27.16083° сх. д. / 50.61722; 27.16083Координати: 50°37′02″ пн. ш. 27°09′39″ сх. д. / 50.61722° пн. ш. 27.16083° сх. д. / 50.61722; 27.16083
Водойма р. Корчик
День міста 28 серпня
Відстань
Найближча залізнична станція Новоград-Волинський
До станції 33 км
До обл./респ. центру
 - автошляхами 66 км
До Києва
 - автошляхами 262 км
Міська влада
Адреса Рівненська область, місто Корець, вулиця Київська, 69, телефон — 2-18-43, факс — 2-15-48
Міський голова Дмитрук Людмила Миколаївна

Ко́рець (пол. Korzec) — місто районного значення в Україні, центр Корецького району Рівненської області, Україна, розташоване на річці Корчик, за 63 км від обласного центру міста Рівного; населення — 7 428 осіб; перша згадка — 1150 рік (як Корчеськ; Київський літопис).

За свої десять храмів, в тому числі й визначні пам'ятки сакрального зодчества, Корець подеколи називають «християнською Меккою».[2]

З історії міста[3][ред.ред. код]

На території сучасного Корця знайдені археологічні залишки доби палеоліту пізнього, а поблизу міста — городища доби Київської Русі.

Перша літописна згадка про тутешнє поселення під назвою Корчеськ зроблена під 1150 роком.

1380 територія сучасного Корця була передана великим князем литовським Ягайлом князеві Федору Острозькому. У 1386 році тут було збудовано замок і відведено в нове русло річки Корчик.

Від початку XV століття поселення переходить у володіння роду князів Корецьких. Після Люблінської унії (1569) — у складі Луцького повіту Волинського воєводства перебувало під владою Корони Польської. У XVI — середині XVII століттях Корець перетворюється на одне з найбільших міст Волині. У 161219 у ньому проживав Лаврентій Зизаній. Рід князів Корецьких перервався 1651 року. Їх володіння перейшли в спадок князям Чорторийським, які відтоді звалися Чорторийські-Корецькі. Протягом 2-ї половини XVII століття Корець декілька разів зазнавав великих ушкоджень, поступово прийшовши до занепаду.

Від 2-ї половини XVIII століття почалося пожвавлення розвитку Корця, зокрема, тут виникли мануфактури шкіряної, полотняної та суконної промисловості. 1788 року став до ладу фарфорово-фаянсовий завод.

Після вичерпання місцевих покладів каолінової глини 1831 року завод з виробництва фарфор-фаянсу в Корці припинив своє існування.

Після 2-го поділу Польщі (1793) Корець перейшов під владу Російської імперії й отримав статус волосного центру Новоград-Волинського повіту Волинської губернії.

Після селянської реформи 1861 року Корець став значним торгівельним і промисловим центром краю. 1887 року тут працювали пивоварний завод, 2 шкіряні заводи, суконна фабрика, 5 водяних та парових млинів, 12 разів на рік проходили великі ярмарки. У 1898 році споруджено цукровий завод.

Від 1920 Корець перебував у складі Польщі і мав статус адміністративного центру гміни Рівненського повіту Волинського воєводства.

Від 1939 року Корець — у складі УРСР. У роки Німецько-радянської війни (194145) від липня 1941 року до січня 1944 року був окупований гітлерівськими військами. 21 травня 1942  року в містечковому гетто нацистськими військовими знищено 3220 євреїв[4].

Корець був райцентром у 194062 роки. У 1966 році статус адміністративного центру району був відновлений.

Культура і спорт[ред.ред. код]

ФК «Радон» (Корець) у 2009

Головний культурний заклад у Корці, де відбуваються основні культурі заходи, — районний будинок культури

Від 2000 року в місті діє районний історичний музей.

Для відвідання всіма бажаючими в Корці відкриті бібліотеки, в тому числі й районні.

Футбольний клуб «Радон» з міста Корця бере участь в чемпіонаті області.

Спортивний клуб «Атлант» бере участь в чемпіонатах області, чемпіонатах району та чемпіонатах України з kyokushinkai karate.

У Корці виходить районна газета «Вісник Кореччини».

Пам'ятки історії та архітектури[ред.ред. код]

Корець відомий Свято-Троїцьким жіночим монастирем (17 ст.), замком князів Корецьких-Острозьких (15-18 ст.ст.) та палацом князів Корецьких.

Замок князів Корецьких-Острозьких[ред.ред. код]

Докладніше: Корецький замок

Князь Острозький у 15 ст. спорудив дерев'яний замок, а волинський воєвода Богуш Корецький у першій половині 16 ст. укріпив його мурами. Регулярний, бастіонної системи замок із боку материка був оточений глибоким ровом, через який вів до фортеці підйомний міст. У 17—18 ст. замок суттєво перебудовували. Останню, найбільшу перебудову здійснили у 1780-ті рр. князі Чарторийські, в результаті чого замок був пристосований під княжий палац із модним на той час бароковим декором. Саме з того часу дійшли до нас залишки зовнішніх цегляних стін і чудовий арочний кам'яний міст. Частково збереглися й підземелля — обов'язкова багатофункціональна частина середньовічного замку. У 1832 році корецький замок спіткала пожежа, і відтоді його більше не відбудовували.

Свято-Троїцький жіночий монастир[ред.ред. код]

Монастир був заснований 1620 року як францисканський кляштор. Тоді спорудили барокові костел та корпус келій.

Після політичних збурень 1830 року костел скасовують і переосвячують як Троїцьку церкву, а отже, з'являється потреба надати йому православних рис. Тому у другій половині XIX століття західний фасад колишнього костелу надбудовується дерев'яною баштою з високим шатром, а в східній частині над середнім нефом зводиться четверик з п'ятьма главами, непропорційно маленькими, порівняно з суцільним об'ємом храму.

Костел Святого Антонія

У 1863 весь кляштор передається Свято-Троїцькому монастирю.

На початку XX століття з'являються тепла Іоанно-Предтечинська церква і надбрамна дзвіниця, збудовані в російському «теремному» стилі.

Інші пам'ятки[ред.ред. код]

Ще одним шедевром Корця є костел Святого Антонія — пам'ятка архітектури 1533 року.

Серед цікавих споруд міста належить виокремити «бджолиний храм» на пасіці Свято-Троїцького жіночого монастиря. За словами монахинь, «бджоли — чисті та працьовиті істоти, гідні мати свій храм».[2]

Єврейська громада[ред.ред. код]

Історично в Корці була велика єврейська громада. У місті була заснована перша в Україні друкарня на івриті. Вона була заснована в 1776 році і працювала в період від 1776 по 1781 рік. Загалом було надруковано близько 20 книг.

До Голокосту тут жило більш ніж 6 000 євреїв. У травні 1942 року в місті було створено гетто. Тисячі євреїв були вбиті через декілька днів після створення гетто, в один день. Гетто було ліквідовано у вересні 1942 року.

Персоналії[ред.ред. код]

Поховані[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

Джерела, посилання та література[ред.ред. код]