Корець
| Корець | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
 |
|||||
| Основні дані | |||||
| Країна |  Україна |
||||
| Регіон |  Рівненська область |
||||
| Район/міськрада | Корецький район | ||||
| Код КОАТУУ | 5623010100 | ||||
| Засноване | 1150 | ||||
| Населення | ▼7428 (01.01.2011)[1] | ||||
| Площа | 6 км² | ||||
| Поштові індекси | 34700—34704 | ||||
| Телефонний код | +380-3651 | ||||
| Координати | 50°37′02″ пн. ш. 27°09′39″ сх. д. / 50.61722° пн. ш. 27.16083° сх. д.Координати: 50°37′02″ пн. ш. 27°09′39″ сх. д. / 50.61722° пн. ш. 27.16083° сх. д. | ||||
| Водойма | річка Корчик | ||||
| День міста | 28 серпня | ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція | Новоград-Волинський | ||||
| До станції | 33 км | ||||
| До обл./респ. центру | |||||
| - автошляхами | 66 км | ||||
| До Києва | |||||
| - автошляхами | 262 км | ||||
| Міська влада | |||||
| Адреса | Рівненська область, місто Корець, вулиця Київська, 69, телефон — 2-18-43, факс — 2-15-48 | ||||
| Міський голова | Мендалюк Віталій Валерійович | ||||
Ко́рець (пол. Korzec) — місто районного значення в Україні, центр Корецького району Рівненської області, Україна, розташоване на річці Корчик, за 63 км від обласного центру міста Рівного; населення — 7 428 осіб; перша згадка — 1150 рік (як Корчеськ; Київський літопис).
За свої десять храмів, в тому числі й визначні пам'ятки сакрального зодчества, Корець подеколи називають «християнською Меккою».[2]
Зміст |
[ред.] З історії міста[3]
На території сучасного Корця знайдені археологічні залишки доби палеоліту пізнього, а поблизу міста — городища доби Київської Русі.
Перша літописна згадка про тутешнє поселення під назвою Корчеськ зроблена під 1150 роком.
1380 територія сучасного Корця була передана великим князем литовським Ягайлом князеві Федору Острозькому. У 1386 році тут було збудовано замок і відведено в нове русло річки Корчик.
Від початку XV століття поселення переходить у володіння роду князів Корецьких. Після Люблінської унії (1569) — у складі Луцького повіту Волинського воєводства перебувало під владою Корони Польської. У XVI — середині XVII століттях Корець перетворюється на одне з найбільших міст Волині. У 1612—19 у ньому проживав Лаврентій Зизаній. Рід князів Корецьких перервався 1651 року. Їх володіння перейшли в спадок князям Чорторийським, які відтоді звалися Чорторийські-Корецькі. Протягом 2-ї половини XVII століття Корець декілька разів зазнавав великих ушкоджень, поступово прийшовши до занепаду.
Від 2-ї половини XVIII століття почалося пожвавлення розвитку Корця, зокрема, тут виникли мануфактури шкіряної, полотняної та суконної промисловості. 1788 року став до ладу фарфорово-фаянсовий завод.
Після вичерпання місцевих покладів каолінової глини 1831 року завод з виробництва фарфор-фаянсу в Корці припинив своє існування.
Після 2-го поділу Польщі (1793) Корець перейшов під владу Російської імперії й отримав статус волосного центру Новоград-Волинського повіту Волинської губернії.
Після селянської реформи 1861 року Корець став значним торгівельним і промисловим центром краю. 1887 року тут працювали пивоварний завод, 2 шкіряні заводи, суконна фабрика, 5 водяних та парових млинів, 12 разів на рік проходили великі ярмарки. У 1898 році споруджено цукровий завод.
Від 1920 Корець перебував у складі Польщі і мав статус адміністративного центру гміни Рівненського повіту Волинського воєводства.
Від 1939 року Корець — у складі УРСР. У роки Німецько-радянської війни (1941—45) від липня 1941 року до січня 1944 року був окупований гітлерівськими військами.
Корець був райцентром у 1940—62 роки. У 1966 році статус адміністративного центру району був відновлений.
[ред.] Культура і спорт
Головний культурний заклад у Корці, де відбуваються основні культурі заходи, — районний будинок культури
Від 2000 року в місті діє районний історичний музей.
Для відвідання всіма бажаючими в Корці відкриті бібліотеки, в тому числі й районні.
Футбольний клуб «Радон» з міста Корця бере участь в чемпіонаті області.
Спортивний клуб «Атлант» бере участь в чемпіонатах області, чемпіонатах району та чемпіонатах України з kyokushinkai karate.
У Корці виходить районна газета «Вісті Кореччини».
[ред.] Пам'ятки історії та архітектури
Корець відомий Свято-Троїцьким жіночим монастирем (17 ст.), замком князів Корецьких-Острозьких (15-18 ст.ст.) та палацом князів Корецьких.
[ред.] Замок князів Корецьких-Острозьких
Князь Острозький у 15 ст. спорудив дерев'яний замок, а волинський воєвода Богуш Корецький у першій половині 16 ст. укріпив його мурами. Регулярний, бастіонної системи замок із боку материка був оточений глибоким ровом, через який вів до фортеці підйомний міст. У 17—18 ст. замок суттєво перебудовували. Останню, найбільшу перебудову здійснили у 1780-ті рр. князі Чарторийські, в результаті чого замок був пристосований під княжий палац із модним на той час бароковим декором. Саме з того часу дійшли до нас залишки зовнішніх цегляних стін і чудовий арочний кам'яний міст. Частково збереглися й підземелля — обов'язкова багатофункціональна частина середньовічного замку. У 1832 році корецький замок спіткала пожежа, і відтоді його більше не відбудовували.
[ред.] Свято-Троїцький жіночий монастир
Монастир був заснований 1620 року як францисканський кляштор. Тоді спорудили барокові костел та корпус келій.
Після політичних збурень 1830 року костел скасовують і переосвячують як Троїцьку церкву, а отже, з'являється потреба надати йому православних рис. Тому у другій половині XIX століття західний фасад колишнього костелу надбудовується дерев'яною баштою з високим шатром, а в східній частині над середнім нефом зводиться четверик з п'ятьма главами, непропорційно маленькими, порівняно з суцільним об'ємом храму.
У 1863 весь кляштор передається Свято-Троїцькому монастирю.
На початку ХХ століття з'являються тепла Іоанно-Предтечинська церква і надбрамна дзвіниця, збудовані в російському «теремному» стилі.
[ред.] Інші пам'ятки
Ще одним шедевром Корця є костел Святого Антонія — пам'ятка архітектури 1533 року.
Серед цікавих споруд міста належить виокремити «бджолиний храм» на пасіці Свято-Троїцького жіночого монастиря. За словами монахинь, «бджоли — чисті та працьовиті істоти, гідні мати свій храм».[2]
[ред.] Єврейська громада
Історично в Корці була велика єврейська громада. У місті була заснована перша в Україні друкарня на івриті. Вона була заснована в 1776 році і працювала в період від 1776 по 1781 рік. Загалом було надруковано близько 20 книг.
До Голокосту тут жило більш ніж 6 000 євреїв. У травні 1942 року в місті було створено гетто. Тисячі євреїв були вбиті через декілька днів після створення гетто, в один день. Гетто було ліквідовано у вересні 1942 року.
[ред.] Персоналії
- Гладкевич Надія Федорівна — український підприємець.
[ред.] Поховані
[ред.] Галерея
-
Корецька райдержадміністрація.
-
Районний будинок культури
-
У різних частинах колишнього палацу Горчинських розташовані районний історичний музей і районна бібліотека
-
Пам'ятник Шевченку у місті зображує поета у незвичній «ленінській» позі.
[ред.] Виноски
- ↑ Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
- ↑ а б Р. Русанов — За чудесами!
- ↑ Головко В.В. Корець // Енциклопедія історії України. — Т. 5. — К.: Наукова думка, 2008., стор. 153—154
[ред.] Джерела, посилання та література
http://uk.wikipedia.org/wiki/ФК_Радон_(Корець)
- Головко В.В. Корець // Енциклопедія історії України. — Т. 5. — К.: Наукова думка, 2008., стор. 153—154
- Корець // Ровенська область, Історія міст і сіл Української РСР. — Київ: Головна редакція УРЕ АН УРСР., К., 1973
- Пероговский В. И. Корец и корецкие князья. «Волынские губернские ведомости», 1876, № 79, 87—89, 94, 96
- Тут був Я. Корець
- Замки та храми України. Корець
- Архітектурні та природні пам'ятки України. Корець
- Наукове студентське товариство. Корець
- Українське геральдичне товариство. Корець
|
||||||||
|
||||||||
|
|||||
|
||||||||
