HAARP

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вигляд HAARP з повітря в напрямку на вулкан Санфорд, Аляска
Антени HAARP
Пристрої науково-дослідчого проєкту HAARP
Антени науково-дослідчого проєкту HAARP, що працюють на частоті 30 МГц

HAARP (англ. High Frequency Active Auroral Research Program — програма високочастотних активних авроральних досліджень) — науково-дослідчий проєкт США щодо вивчання полярних сяйв (авроральних явищ). Проєкта розпочато навесні 1997 року, у Гаконі, штат Аляска.

Метою проєкту, за словами його творців, є порозуміння, моделювання і контролювання за процесами в йоносфері, які можуть уплинути на роботу систем зв'язку та електронного спостереження. Проєкт розглядає вплив дій різних електронних пристроїв на динамічні процеси в йоносфері. Він фігурує в численних теоріях змови, а також стверджують, що HAARP є начебто геофізичною чи кліматичною зброєю.

Структура[ред. | ред. код]

До складу HAARP увіходять антени, радар некогерентного випромінювання з антеною двадцятиметрового діаметра, лазерні локатори, магнетометри, комп'ютери для опрацьовування сигналів і керування антенним полем (активна фазована ґратка). Живить увесь комплекс потужна газова електростанція і шість дизель-генераторів. Розгорнула комплекса й провадить досліджування на ньому «лабораторія Філіпс», розташована на базі ВПС США в Кертленді, штат Нью-Мексико. Їй підпорядковані лабораторії астрофізики, геофізики й засобів ураження Центру космічних технологій Військово-Повітряних Сил США. Від 2000 року до складу входить крейсер «Вісконсин», на якому встановлено відповідне обладдя.

Основний досліджувальний центр HAARP розташовано неподалік від міста Гакон на Алясці. Др цього проєкту входять низка дрібніших центрів: Platteville у штаті Колорадо Фербенкс, на Алясці, й обсерваторія Аресібо в Пуерто-Рико.

2005 науковцями, що працюють на HAARP, опубліковано інформацію про створення штучного сяйва.

Подібні установки[ред. | ред. код]

Існують аналогійні устави HAARP, наприклад:

Теорії змови[ред. | ред. код]

HAARP є предметом численних теорій змови, які трактують проєкт як:

Деякі з цих теорій змови побудовано за аналогією з системою Ешелон, яка врешті-решт виявилася установою прослуховування.[2]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Радіоастрономічний комплекс УРАН-2. Архів оригіналу за 3 лютий 2012. Процитовано 20 липень 2012.
  2. Jerry E. Smith, Haarp. Broń ostateczna. Wyd. AMBER, Warszawa 2004. Seria Księgi tajemnic. ISBN 83-241-1645-1.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ковтуненко О.П., Богучарський В.В., Слюсар В.І., Федоров П.М. Зброя на нетрадиційних принципах дії (стан, тенденції, принципи дії та захист від неї). - Полтава: ПВІЗ. - 2006. - 248 с.