Тристороння комісія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Тристороння комісія (англ. Trilateral Commission) — міжнародна організація, що складається з представників Північної Америки, Західної Європи та Азії (в особі Японії та Південної Кореї), офіційна мета якої — обговорення та пошук вирішення світових проблем.

Історія створення[ред.ред. код]

Виступаючи на початку 1972 року на міжнародних фінансових форумах Чейз Мангеттен (англ. Chase Manhattan) у Лондоні, Брюсселі, Монреалі й Парижі, Девід Рокфеллер, який на той час очолював впливову приватну «Раду з міжнародних відносин», запропонував створити Міжнародну комісію з питань миру та процвітання, яка згодом отримала назву Тристоронньої комісії. Того ж року на засіданні Більдерберзького клубу така ідея набула широкої підтримки, проте в інших місцях до неї поставились доволі прохолодно. На думку Рокфеллера організація могла б «надавати допомогу урядам країн-учасниць (США, Європи та Японії), надаючи їм виваженні судження».

Тристоронню комісію було організовано в липні 1973 року. Членами комісії стали:[1]

  • Девід Рокфеллер — президент комісії
  • Збігнев Бжезинський (професор Колумбійського університету, фахівець міжнародних справ і радник Рокфеллера) — виконавчий директор комісії[1]
  • Фред Берстен
  • Роберт Р. Боуї (представник Асоціації зовнішньої політики, директор Гарвардського центру міжнародних справ)
  • Макджордж Банді
  • Карл Карстенс
  • Гвідо Колонья ді Пальяно
  • Франсуа Дюшен
  • Рене Фок
  • Джордж С. Франклін
  • Макс Констамм (Центр європейської політики)
  • Бейлесс Меннінг
  • Кіхі Міязава,
  • Кініде Мусакої
  • Сабуро Окіта
  • Генрі Д. Овен (директор зовнішньополітичних досліджень Інституту Брукінгса)
  • Тадасі Ямамото

Фінансування забезпечували Девід Рокфеллер, фонд Чарльза Ф. Кеттерінга та фонд Форда.

Склад комісії[ред.ред. код]

У грудні 2010 року в комісії було понад 390 учасників[2]. До її складу входять політики, банкіри, директори найбільших підприємств[3].

Статут Комісії не дозволяє державним службовцям бути її членами[4].

Голови[ред.ред. код]

Заступники голів[ред.ред. код]

Північна Америка:

  • Аллан Готліб, старший радник, Bennett Jones LLP, Торонто; голова, Sotheby's, Канада; колишній посол Канади у США
  • Лоренцо Замбрано, голова ради директорів і головний виконавчий директор Cemex SAB de CV, Монтеррей, Мексика1985); член ради директорів IBM і Citigroup

Європа:

  • Ерве де Кармой, голова ради директорів Almatis, Франкфурт-на-Майні; колишній партнер Rhône Group, Нью-Йорк і Париж; почесний голова ради директорів Banque Industrielle et Mobilière Privée, Париж, колишній головний виконавчий директор Société Générale de Belgique
  • Анджей Олеховський, засновник партії «Громадянська платформа»; колишній голова ради директорів Bank Handlowy, колишній міністр закордонних справ і фінансів, Варшава, Польща

Азія:

  • Хан Син Чу, президент Корейського університету, Сеул; колишній міністр закордонних справ, Корея; колишній посол Кореї у США
  • Сідзюро Огата, колишній заступник голови Банка розвитку Японії; колишній заступник голови з міжнародних зв'язків, Банк Японії

Директори[ред.ред. код]

  • Північна Америка: Майкл Дж. О'Ніл
  • Європа: Пол Ревей
  • Азія: Тадасі Ямамото

Колишні голови[ред.ред. код]

Північна Америка:

Європа:

  • Отто Ламбсдорф (1992–2001) почесний голова Європейського підрозділу[9]
  • Жорж Бертоїн (1976—92) почесний голова Європейського підрозділу[10]
  • Макс Констамм (1973—76)[11]

Азія:

Колишні директори[ред.ред. код]

Північна Америка:

Інша інформація[ред.ред. код]

  • Три штаб-квартири: у Вашингтоне, Парижі й Токіо.
  • ТК нікого не фінансує, членами можуть бути лише приватні особи.
  • Виконавчий комітет складається з 26 осіб.
  • Комісія щороку збирається на пленарні засідання.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б http://www.rockarch.org/collections/rockorgs/trilateral.pdf «David Rockefeller's consultations culminated with a July 23-24, 1972 meeting at Pocantico Hills, NY attended by…»
  2. Membership (англ.)
  3. Frequently Asked Questions (англ.)
  4. Answer given by Mr Prodi on behalf of the Commission, 6 August 2003 (англ.)
  5. «Thomas S. Foley». Архів оригіналу за 2012-02-29. Процитовано 2014-01-03. 
  6. «Paul A. Volcker». Архів оригіналу за 2012-02-29. Процитовано 2014-01-03. 
  7. «The White House - Press Office - Obama Announces Economic Advisory Board». Архів оригіналу за 2012-02-07. Процитовано 2014-01-03. 
  8. [1]
  9. «Otto Graf Lambsdorff». Архів оригіналу за 2012-02-29. Процитовано 2014-01-03. 
  10. «Georges Berthoin». Архів оригіналу за 2012-02-29. Процитовано 2014-01-03. 
  11. а б в г д «Trilateral Commission Membership». Архів оригіналу за 2012-02-29. Процитовано 2014-01-03. 
  12. «Kiichi Miyazawa». Архів оригіналу за 2012-02-29. Процитовано 2014-01-03. 

Посилання[ред.ред. код]