Івано-Франківська єпархія УПЦ (МП)
| Івано-Франківська єпархія | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Церква | Українська православна церква (Московського патріархату) |
| Заснована | 1885[1], 1946[2], 1990 |
| Юрисдикція | Івано-Франківська область |
| Єпархіальний центр | Івано-Франківськ |
| Кафедральний собор | Церква Різдва Христового |
| Благочинь | 6 |
| Парафій | 28 (2004 рік)[3] |
| Монастирів | 3 |
| Священиків | 25, а також 3 диякони(2004 рік)[3] |
| Офіційний сайт | http://ivano-frankivsk.church.ua/ |
| Титул правлячого архієрея |
єпископ Івано-Франківський і Коломийський |
| Правлячий архієрей | |
| Правлячий архієрей | Серафим |
.png) | |
Івано-Франківська єпархія (також Івано-Франківська і Коломийська єпархія) — єпархія Української православної церкви (Московського патріархату) на території Івано-Франківської області з центром в Івано-Франківську. Очолює єпископ Івано-Франківський і Коломийський Серафим.
Історія[ред. | ред. код]
В давнину територія, що нині є в юрисдикції єпархії, перебувала в межах Галицько-Львівської православної єпархії, заснованої в 12 столітті, яка у певний період була окремою митрополією Константинопольського патріархату, а у 1700 році прийняла унію. Останньою православною церквою на Прикарпатті був Манявський скит, закритий у 1785 році.
1885 року було засновано Станіславську греко-католицьку єпархію. Після приєдання Галичини до Радянського Союзу в результаті Другої світової війни в межах Українського екзархату Російської православної церкви була утворена Львівська єпархія, до юрисдикції якої відносилася й Станіславська область. Після Львівського собору у 1946 році Станіславська греко-католицька єпархія перейшла у православ'я. Було утворено Станіславську єпархію Українського екзархату РПЦ (з 1962 року, після перейменування кафедрального міста, стала називатися Івано-Франківською). Після виходу УГКЦ з підпілля наприкінці 1980-х років велика частина вірян повернулася в католицизм.
У жовтні 1990 року Український екзархат було перетворено на Українську православну церкву, самоврядну з правами широкої автономії. Івано-Франківська єпархія стала її складовою.
У цей час єпархія перебувала в досить напруженій ситуації, відновлена УГКЦ претендувала заледве не на усе її майно. Греко-католикам було передано багато храмів. У всій, ще не розколотій, Українській православній церкві на єктеніях підносилося особливе прохання за врегулювання ситуації в краї[4]:
| « | Ще молимося за православних християн, які в місті Львові та в інших містах усіх землі Галицької від уніатів страждають, скоро почуй і милостиво помилуй | » |
Єдиним виходом з ситуації вбачалося проголошення автокефалії УПЦ. Тому наприкінці 1990 року керівники трьох галицьких єпархій єпископи Івано-Франківський Феодосій (Дикун), Тернопільський Лазар (Швець) та Львівський Андрій (Горак) звернулися до митрополита Київського і всієї України Філарета (Денисенка) з пропозицією просити в РПЦ автокефалію[4].
Рішенням Священного Синоду Української православної церкви від 7 серпня 1991 року керівником єпархії призначили митрополита Агафангела (Саввіна), однак той відмовився їхати в Івано-Франківськ, тому подав прохання почислити його на спокій, яке було задоволено Синодом 7 вересня 1991 року. 29 вересня 1991 року на єпископа Івано-Франківського було висвячено Іларіона (Шукала). Після того, як 22 січня 1992 року єпископ Чернівецький Онуфрій (Березовський) не підписав Звернення єпископату України до патріарха Московського, Священного Синоду і всіх архієреїв Російської православної церкви з проханням надати УПЦ автокефалію, наступного дня Священний Синод УПЦ змістив його з кафедри і призначив керівником Івано-Франківської єпархії[5]. Однак Онуфрій не виконав цього рішення і залишився в Чернівцях.
Під час розколу Української православної церкви навесні 1992 року більшість вірян увійшли до новоствореної УПЦ — Київського патріархату. 29 липня 1992 року Синод УПЦ (МП) призначив єпископом Івано-Франківським і Коломийським Миколая (Гроха).
Устрій[ред. | ред. код]
Івано-Франківська єпархія ділиться на 6 благочинь (деканатів): Богородчанське, Городенківське, Івано-Франківське, Коломийське, Косівське, Рогатинське. Станом на 2004 рік в єпархії діяли 28 парафій[3].
Кафедральним собором є Церква Різдва Христового в Івано-Франківську. Єпархіальне управління розташоване за адресою 76493, м. Івано-Франківськ, с. Крихівці, вул. Виноградна, 10.
Парафії[6][ред. | ред. код]
| № | Назва | Адреса | Настоятель | Телефон | Примітка |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Храм Різдва Христового | 76000, м. Івано-Франківськ, вул. Довженка, 2, | єпископ Серафим (Залізницький) | т. 75-72-98. | |
| 2 | Свято-Преображенський храм | 76000, м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 6. | єпископ Серафим (Залізницький) | ||
| 3 | Свято-Троїцкий храм | 77701, смт. Богородчани, вул. Шевченка, 61 | митр. прот. Володимир Шувар | ||
| 4 | Храм на честь ікони «Спаса Нерукотворного» | 77744, с. Кричка, Богородчанський район, вул. Карпатська, 362. | |||
| 5 | Свято-Михайлівський храм | 77716, с. Похівка, Богородчанський район | |||
| 6 | Анно-Зачатієвський храм | 78700, смт. Верховина, вул. Жаб'ївська | |||
| 7 | Свято-Покровський храм | с. Маркова Кічира, Верховинський район | |||
| 8 | Свято-Успенський храм | 78734, с. Гринява, Верховинський район | |||
| 9 | Свято-Вознесенський храм | с. Чорна Річка, Верховинський район | почергово із громадою УПЦ КП | ||
| 10 | Свято-Дмитрієвський храм | 78736, с. Пробійнівка, Верховинський район | |||
| 11 | Свято-Успенський храм | 77170, с. Тустань, Галицький район | |||
| 12 | Святого пророка Іоанна Хрестителя храм | 77500, м. Долина, вул. Міцкевича, 65/3. | прот. Володимир Приймак | ||
| 13 | Різдва Богородиці храм | 77563, с. Вишків, Долинський район. | прот. Іоанн Сернюк | ||
| 14 | Свято-Миколаївський храм | 77300, м. Калуш, вул. Грушевського, 119. | прот. Петро Івасів | ||
| 15 | Свято-Успенський собор | 78200, м. Коломия, бульвар Л. Українки. | митр. прот. Миколай Сметанюк | т. 0(233)2-58-62, 3-80-02. | |
| 16 | Свято-Успенський храм | 78240, с. Коршів, Коломийський район | прот. Олег Федик | ||
| 17 | Свято-Введенський храм | 78223, смт. Отинія, Коломийський район | прот. Володимир Боєчко | ||
| 18 | Свято-Преображенський храм (на території виправної колонії № 41) | 78250, с. Товмачик, Коломийський район | прот. Василь Костишин | ||
| 19 | Свято-Покровський храм | с. Чехова, Коломийський район | прот. Миколай Кушнір | ||
| 20 | Свято-Духівський храм | 78600, м. Косів, вул. Середня | прот. Роман Жигалюк | ||
| 21 | Свято-Георгієвський храм | 78400, м. Надвірна, вул. Соборна, 54а | |||
| 22 | Свято-Михайлівський храм | 77036, с. Конюшки, Рогатинський район |
Монастирі[7][ред. | ред. код]
| № | Назва | Адреса | Ігуменя, Намісники | Телефон | Примітка |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Свято-Покровський жіночий монастир | 77170, с. Тустань, Галицький район | ігуменя Марія (Тимішак) | Створений згідно з рішенням Священного Синоду УПЦ 22 листопада 1995 року в селі Тустань Галицького району на базі обійстя отця Івана Тимішака.[8] | |
| 2 | Свято-Михайлівський Угорницький чоловічий монастир | 78228, с. Баб'янка,Коломийський район | єпископ Серафим (Залізницький) архімандрит Аарон (Бечка) | До 19 століття в селі діяв Спаський монастир, перенесений сюди з Підгори на Тернопільщині у 1752 році. Сучасний монастир створений 26 лютого 2010 року згідно з рішенням Священного Синоду УПЦ.[9] | |
| 3 | Свято-Троїцький Дуконский чоловічий монастир | 78736, с. Пробійнівка, Верховинський район | ієромонах Тит (Драчук) | Розташований на висоті 1500 м (гора Дуконя) над рівнем моря. Освячений 17 лютого 2003 року, в грудні того ж року його створення благословив Священний Синод[10]. |
Керівні архієреї[ред. | ред. код]
- Феодосій Дикун, архієпископ Івано-Франківський і Коломийський (20 березня 1990 — 29 вересня 1991)
- Агафангел Саввін, митрополит Івано-Франківський і Коломийський (7 серпня — 7 вересня 1991)
- Іларіон Шукало, єпископ Івано-Франківський і Коломийський (29 вересня 1991 — 22 січня 1992)
- Онуфрій Березовський, єпископ Івано-Франківський і Коломийський (23 січня — 7 квітня 1992)
- Миколай Грох, архієпископ Івано-Франківський і Коломийський, до 1999 єпископ (29 липня 1992 — 18 жовтня 2007)
- Пантелеймон Луговий, архієпископ Івано-Франківський і Коломийський (19 жовтня 2007 р. — 23 грудня 2014)
- Тихон Чижевський, єпископ Івано-Франківський і Коломийський (28 грудня 2014 — 14 липня 2018)
- Філарет Кучеров, архієпископ Львівський і Галицький тимчасовий керівник (16 липня 2018 — 25 вересня 2018)
- Серафим Залізницький, єпископ Івано-Франківський і Коломийський (з 25 вересня 2018
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ як Станіславська греко-католицька єпархія
- ↑ як Станіславська єпархія Українського екзархату
- ↑ а б в Івано-Франківська єпархія на офіційному сайті Російської православної церкви (рос.)
- ↑ а б Львівський православний митрополит. Штрихи до портрета владики Андрія (Горака). Юрій Дорошенко, офіційний сайт Української православної церкви — Київського патріархату
- ↑ 22 января. Православие. Ru (рос.)
- ↑ http://www.svt-vasiliy.if.ua/ukrainian/hramy.html Храми Івано-Франківської єпархії
- ↑ http://www.svt-vasiliy.if.ua/ukrainian/monastyri.html Монастирі Івано-Франківської єпархії
- ↑ http://orthodox.org.ua/ru/node/5550. Офіційний сайт Української православної церкви (Московського патріархату)
- ↑ Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 26 лютого 2010 року. Офіційний сайт Української православної церкви (Московського патріархату)
- ↑ Свято-Троїцький Дуконський чоловічий монастир. Офіційний сайт Української православної церкви (Московського патріархату)
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт єпархії
- Івано-Франківська єпархія на офіційному сайті Російської православної церкви (рос.)
- Монастирі Івано-Франківської єпархії — Синодальна комісія УПЦ МП у справах монастирів
- Google-карта: Монастирі Івано-Франківської єпархії — Синодальна комісія УПЦ МП у справах монастирів
