Івано-Франківська єпархія УПЦ (МП)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Івано-Франківська єпархія УПЦ московського патріархату

УПЦ Калуш.jpg
Основні дані
Церква Українська православна церква (Московський патріархат)
Заснована 1885[1], 1946[2], 1990
Юрисдикція Івано-Франківська область
Єпархіальний центр Івано-Франківськ
Кафедральний собор Церква Різдва Христового
Благочинь 6
Парафій 28 (2004 рік)[3]
Монастирів 3
Священиків 25, а також 3 диякони(2004 рік)[3]
Сайт ivano-frankivsk.church.ua
Правлячий архієрей

Івано-Франківський і Коломийський (за версією РПЦвУ)

митрополит Серафим
UOC MP - Ivano-Frankivsk Diocese.svg
CMNS: Івано-Франківська єпархія УПЦ у Вікісховищі
d

Івано-Франківська єпархія (також Івано-Франківська і Коломийська єпархія) — єпархія Української православної церкви (Московського патріархату) на території Івано-Франківської області з центром в Івано-Франківську. Очолює митрополит Івано-Франківський і Коломийський Серафим.

Історія[ред. | ред. код]

В давнину територія, що нині є в юрисдикції єпархії, перебувала в межах Галицько-Львівської православної єпархії, заснованої в 12 столітті, яка у певний період була окремою митрополією Константинопольського патріархату, а у 1700 році прийняла унію. Останньою православною церквою на Прикарпатті був Манявський скит, закритий у 1785 році.

1885 року було засновано Станіславську греко-католицьку єпархію. Після приєднання Галичини до Радянського Союзу в результаті Другої світової війни в межах Українського екзархату Російської православної церкви була утворена Львівська єпархія, до юрисдикції якої відносилася й Станіславська область. Після Львівського собору у 1946 році Станіславська греко-католицька єпархія перейшла у православ'я. Було утворено Станіславську єпархію Українського екзархату РПЦ (з 1962 року, після перейменування кафедрального міста, стала називатися Івано-Франківською). Після виходу УГКЦ з підпілля наприкінці 1980-х років велика частина вірян повернулася в католицизм.

У жовтні 1990 року Український екзархат було перетворено на Українську православну церкву, самоврядну з правами широкої автономії. Івано-Франківська єпархія стала її складовою.

У цей час єпархія перебувала в досить напруженій ситуації, відновлена УГКЦ претендувала заледве не на усе її майно. Греко-католикам було передано багато храмів. В Українській православній церкві (МП) на єктеніях підносилося особливе прохання за врегулювання ситуації в краї[4]:

« Ще молимося за православних християн, які в місті Львові та в інших містах усіх землі Галицької від уніатів страждають, скоро почуй і милостиво помилуй «

Єдиним виходом з ситуації вбачалося проголошення автокефалії УПЦ. Тому наприкінці 1990 року керівники трьох галицьких єпархій єпископи Івано-Франківський Феодосій (Дикун), Тернопільський Лазар (Швець) та Львівський Андрій (Горак) звернулися до митрополита Київського і всієї України Філарета (Денисенка) з пропозицією просити в РПЦ автокефалію[4].

Рішенням Священного Синоду Української православної церкви від 7 серпня 1991 року керівником єпархії призначили митрополита Агафангела (Саввіна), однак той відмовився їхати в Івано-Франківськ, тому подав прохання почислити його на спокій, яке було задоволено Синодом 7 вересня 1991 року. 29 вересня 1991 року на єпископа Івано-Франківського було висвячено Іларіона (Шукала). Після того, як 22 січня 1992 року єпископ Чернівецький Онуфрій (Березовський) не підписав Звернення єпископату України до патріарха Московського, Священного Синоду і всіх архієреїв Російської православної церкви з проханням надати УПЦ автокефалію, наступного дня Священний Синод УПЦ змістив його з кафедри і призначив керівником Івано-Франківської єпархії[5]. Однак Онуфрій не виконав цього рішення і залишився в Чернівцях.

Під час розколу Української православної церкви навесні 1992 року більшість вірян увійшли до новоствореної УПЦ — Київського патріархату. 29 липня 1992 року Синод УПЦ (МП) призначив єпископом Івано-Франківським і Коломийським Миколая (Гроха).

Устрій[ред. | ред. код]

Івано-Франківська єпархія ділиться на 6 благочинь (деканатів): Богородчанське, Городенківське, Івано-Франківське, Коломийське, Косівське, Рогатинське. Станом на 2004 рік в єпархії діяли 28 парафій[3].

Кафедральним собором є Церква Різдва Христового в Івано-Франківську. Єпархіальне управління розташоване за адресою 76493, м. Івано-Франківськ, с. Крихівці, вул. Виноградна, 10.

Громади єпархії[ред. | ред. код]

Громади єпархії[6]
Назва Район Населений пункт Код ЄДРПОУ Примітка
1 Різдва Христового Івано-Франківська м/р м. Івано-Франківськ 26342287 громада кафедрального собору єпархії
2 Святого пророка Іллії Городенківський район м. Городенка 37885608 фіктивний
3 Святого пророка предтечі і хрестителя Іоанна Долинський район м. Долина 25824423
4 Пресвятої Різдва Богородиці Долинський район с. Вишків 34097899
5 Свято-Николаївська громада Калуська м/р м. Калуш 26101419 опечатаний
6 Громада села Коршів Коломийський район с. Коршів 25071874
7 Свято-Духівська Косівський район м. Косів не зареєстрована
8 Боголюбської ІБМ Косівський район с. Кобаки не зареєстрована
9 Святого великомученика Георгія Побідоносця Надвірнянський район м. Надвірна 34570855
10 Парафія села Конюшки Рогатинський район с. Конюшки 25069547

Монастирі[7][ред. | ред. код]

Назва Адреса Ігуменя, Намісники Примітка
1 Свято-Покровський жіночий монастир 77170, с. Тустань, Галицький район ігуменя Марія (Тимішак) Створений згідно з рішенням Священного Синоду УПЦ 22 листопада 1995 року в селі Тустань Галицького району на базі обійстя отця Івана Тимішака.[8]
2 Свято-Троїцький Дуконский чоловічий монастир 78736, с. Пробійнівка, Верховинський район ієромонах Тит (Драчук) Розташований на висоті 1500 м (гора Дуконя) над рівнем моря. Освячений 17 лютого 2003 року, в грудні того ж року його створення благословив Священний Синод[9].

Керівні архієреї[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. як Станіславська греко-католицька єпархія
  2. як Станіславська єпархія Українського екзархату
  3. а б в Івано-Франківська єпархія на офіційному сайті Російської православної церкви (рос.)
  4. а б Львівський православний митрополит. Штрихи до портрета владики Андрія (Горака). Архівовано 18 травня 2011 у Wayback Machine. Юрій Дорошенко, офіційний сайт Української православної церкви — Київського патріархату
  5. 22 января. Архівовано 3 вересня 2014 у Wayback Machine. Православие. Ru (рос.)
  6. Дані за переліком релігійних організацій, які підпадають під дію частини 7 статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» і реєстром ЄДРПОУ.
  7. http://www.svt-vasiliy.if.ua/ukrainian/monastyri.html Архівовано 3 грудня 2014 у Wayback Machine. Монастирі Івано-Франківської єпархії
  8. http://orthodox.org.ua/ru/node/5550. Архівовано 14 листопада 2011 у Wayback Machine. Офіційний сайт Української православної церкви (Московського патріархату)
  9. Свято-Троїцький Дуконський чоловічий монастир. Архівовано 14 листопада 2011 у Wayback Machine. Офіційний сайт Української православної церкви (Московського патріархату)

Посилання[ред. | ред. код]