Філарет (Кучеров)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Архієпископ Філарет
Епископ Филарет (Кучеров).jpg
Архієпископ Львівський і Галицький
з 28 липня 2017
Церква: Українська православна церква (Московський патріархат)
Єпископ Львівський і Галицький
з 20 лютого 2012
Церква: Українська православна церква (Московський патріархат)
Попередник: Августин (Маркевич)
Єпископ Дрогобицький, вікарій Львівської єпархії
2 січня 2011 — 20 липня 2012
Церква: Українська православна церква (Московський патріархат)
Попередник: кафедра заснована
Наступник: кафедра скасована
 
Альма-матер: Московська духовна семінарія
Київська духовна академія
Науковий ступінь: кандидат богослов'я
Тезоіменитство: 23 жовтня
Ім'я при народженні: Кучеров Сергій Іванович
Народження: 9 серпня 1972
м. Київ, Українська РСР, СРСР
Священство: 28 серпня 1996
Чернецтво: 25 серпня 1996
Єп. хіротонія: 2 січня 2011
 
Нагороди:
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Філарет у Вікісховищі?

Архієпископ Філаре́т (в миру Кучеров Сергій Іванович; 9 серпня 1972) — єпископ архієрей Української православної церкви (Московського патріархату). З 1996 по 2011 роки, чернець Лаври. З 2011 року, єпископ-вікарій Львівської єпархії. З 2003 по 2011 роки — голова Синодального відділу УПЦ «Місія соціальної допомоги дітям» . З 2011 року- голова Синодального відділу з питань охорони та пастирської опіки медичних закладів. З 2012 року — єпископ Львівський і Галицький. З 2017 року- архієпископ Львівський і Галицький.

Почесний настоятель Храму преподобного Сергія Радонезького в Києві.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в Києві 9 серпня 1972 року в родині військового. До навчання в середній школі проживав в селі Норинськ, Овруцького району. Згодом сім'я переїхала в місто Цілиноград (сьогодні — Астана) в Казахстані.

З 1978 по 1988 навчався в середній школі міста Цілиноград. З 1978 по 1990 працював в хірургічному і операційному відділенні 1 міської клінічної лікарні. З 1990 по 1994 роки навчався в Московській духовній семінарії. Під час навчання і до 1996 року був іподияконом єпископа Істринського Арсенія Єпіфанова та патріарха Московського РПЦ Алексія II.

Повернення в Україну[ред. | ред. код]

З 1996 по 1999 роки навчався у Київській духовній академії УПЦ МП (тема дипломної роботи — «Століття екуменізму: перспективи та проблеми»).

25 червня 1996 року зачислений до братії Успенської Києво-Печерської лаври.

25 серпня 1996 року намісником Лаври архімандритом Павлом пострижений у чернецтво з ім'ям «Філарет» на честь святителя Філарета (Амфітеатрова).

28 серпня 1996 року митрополитом Київським і всієї України Володимиром Сабоданом висвячений у диякона, 4 грудня того ж року — в ієромонаха.

4 грудня 1998 року зведений у сан ігумена, 28 серпня — у сан архімандрита.

З 28 серпня 1996 року по 3 березня 2003 був секретарем Духовного собору Києво-Печерської лаври. З 9 липня 1997 року по 5 лютого 2001 скарбниким лаври.

3 березня 2003 року призначений головою Синодального відділу УПЦ «Місія соціальної допомоги дітям».

5 жовтня 2008 року призначений настоятелем Храму преподобного Сергія Радонезького в Києві.

Рішенням Священного Синоду УПЦ МП від 23 грудня 2010 року призначений єпископом Дрогобицьким, вікарієм Львівської єпархії УПЦ.

2 січня 2011 в Трапезному храмі Києво-Печерської лаври висвячений на єпископа-вікарія Дрогобицького.

10 лютого 2011 року, в результаті об'єднання синодальних відділів «Місія соціальної допомоги дітям» та «Церква і медицина» в Синодальний відділ у справах медицини, став його головою[1].

31 серпня 2011, від Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій обраний членом Громадської ради Державного агентства земельних ресурсів України на засіданні її установчих зборів[2].

Рішенням Священного Синоду Української православної церкви МП від 20 липня 2012 року призначений єпископом Львівським і Галицьким, керівником Львівської єпархії[3].

28 липня 2017 року, Митрополитом Київським і всієї України Онуфрієм піднесений до сану Архієпископа. Піднесення до сану відбулося під час урочистого богослужіння в день Хрещення Святої Русі.

Критика[ред. | ред. код]

наприкінці вересня 2018 року був занесений в базу Миротворець[4].

Погляди[ред. | ред. код]

На Успенських читаннях заявив про необхідність церковної єдності в Україні. "Якщо ми не захочемо війни, то її і не буде". Законна автокефалія приведе до того, що люди, які наразі перебувають в схизмі, приєднаються до Церкви. Ми мусимо іти назустріч цим діям. Дуже важливим є міжконфесійний мир. Також важлива підтримка держави щодо свободи вибору для людей[5].

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений такими церковними нагородами[6]:

30 листопада 2012 року з нагоди річниці всеукраїнського референдуму 1991 року та розвиток державно-церковних стосунків в галузі охорони здоров'я, Президент України Віктор Янукович нагородив єпископа Філарета орденом «За заслуги» III ступеня[7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. КИЇВ. Священний Синод УПЦ: призначено нового єпископа, двох архієреїв почислено за штат і відкрито три монастирі[недоступне посилання з червень 2019]
  2. Єпископ Філарет (Кучеров) — член Громадської ради Державного агентства земельних ресурсів України. Архівовано 23 січень 2013 у Wayback Machine. Православієв Україні
  3. Журнали засідання Священного синоду Української православної церкви від 20 липня 2012 року. Офіційний сайт УПЦ
  4. Интерфакс-Религия: В Украинской православной церкви возмущены внесением митрополита Онуфрия в базу сайта "Миротворец". www.interfax-religion.ru. Процитовано 2018-10-02. 
  5. Andriy Dudchenko. www.facebook.com (uk). Процитовано 2018-09-20. 
  6. Настоятель парафии епископ Дрогобычский Филарет. Архівовано 6 лютий 2011 у Wayback Machine. Храм преподобного Сергия Радонежского (рос.)
  7. Президент нагородив орденами двох священнослужителів УПЦ (МП). Релігійно-інформаційна служба України (РІСУ)

Посилання[ред. | ред. код]