Хустська єпархія УПЦ (МП)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хустська єпархія
Кафедральний собор святих Кирила і Мефодія у Хусті
Кафедральний собор святих Кирила і Мефодія у Хусті
Основні дані
Церква Українська православна церква (Московський патріархат)
Заснована 1994
Юрисдикція східа частина Закарпатської області
Єпархіальний центр Хуст
Кафедральний собор Кирило-Мефодіївський (Хуст)
Другий кафедральний собор Свято-Троїцький (Виноградів)
Благочинь 15
Парафій 172
Монастирів 11
Титул правлячого
архієрея
Митрополит Хустський і Виноградівський
Правлячий архієрей
Правлячий архієрей Марк (Петровцій)
Вікарні архієреї
єпископ Угольський Антоній (Боровик)
UOC MP - Khust Diocese.svg

Хустська і Виноградівська єпархія — єпархія Української православної церкви Московського Патріархату з центром у Хусті Закарпатської області України. Правлячий архієрей — митрополит Марк (Петровцій).

Заснована у 1994 році; об'єднує парафії та монастирі Української православної церкви (УПЦ МП) на території Виноградівського, Міжгірського, Рахівського, Тячівського, Хустського районів Закарпатської області.

Передісторія[ред. | ред. код]

Християнство на Закарпатті з'явилося, ймовірно, ще в перші століття після Христа, коли тут селилися колоністи з Римської імперії. Відомо, що на Першому Вселенському Соборі у 325 році був присутній єпископ Дакійський, а історична область Марамарош частково належала Дакії. Православ'я поширилося у Закарпатті, особливо після 863 року, завдяки проповідницькій діяльності братів Кирила і Мефодія в сусідніх Моравії та Паннонії. У 880-ті890-ті роки століттями учні святих братів були вигнані з Моравії, багато хто з них знайшли притулок на Закарпатті, і вважаються тут засновниками християнства.

Після заснування Мукачівської єпархії у 940 році землі теперешньої Хустської єпархії увійшли в її склад і розділили її непросту долю напротязі століть, спочатку у складі Київської Русі, а потім зберігаючи православну віру і віддання, незважаючи на майже незмінну ворожість з боку світських володарів, які сповідували католицизм або протестантизм. До середини XVIII століття православна ієрархія в краї була знищена і лише на початку XX століття зародився народний рух за повернення до православ'я. Австро-угорська влада перешкоджала його розповсюдженню і організувала переслідування. У 19031904 роках був організований перший Марамарош-Сігетський процес на якому семеро православних сповідників були засуджені до різних термінів тюремного ув'язнення. У другій половині 1913 року вже 32 людини були заарештовані за перехід у православ'я. Другий Марамарош-Сігетский процес завершився 3 березня 1914 року відкритим засудженням тих, хто перейшов у православ'я виключно за релігійні переконання.

По закінченні Першої світової війни і розпаду Австро-Угорської імперії Закарпаття увійшло до складу Чехословаччини на правах автономної частини республіки як Підкарпатська Русь (Карпатська Україна). З 1945 року Мукачівська єпархія увійшла до складу Російської православної церкви, перебуваючи з 1990 року в Українській православній церкві Московського Патріархату (РПЦвУ).

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Хустська єпархія була утворена рішенням Священного Синоду Української православної церкви (МП) від 29 липня 1994 року, будучи виділеною з Мукачівської. Територія її охоплює міста і села, розташовані у східній частині Закарпаття — тобто у Виноградівському, Міжгірському, Рахівському, Тячівському та Хустському районах Закарпатської області. Кафедральне місто єпархії — Хуст, кафедральні собори — Кирило-Мефодіївський (Хуст) та Свято-Троїцький (Виноградів).

В Хустсько-Виноградівській єпархії у 2000 році було 172 парафій і 11 монастирів[1], у 2004 році — 213 парафій, 276 священнослужителів (266 священиків, 10 дияконів)[2]. До складу єпархії входять 15 благочинницьких округів: Березовський, Великобичковський, Вільховський, Виноградівський, Вониговський, Дубівський, Келечинський, Королівський, Міжгірський, Рахівський, Синевірський, Сокирницький, Солотвинський, Тячівський, Хустський. У Хустській єпархії працює Хустське духовне училище (Виноградівський р-н, с. Великі Ком'яти) і недільні школи майже при кожному храмі, виходить єпархіальна газета «Духовна криниця Карпат» (рос. «Духовный колодец Карпат»).

16 вересня 2014 року рішенням Священного Синоду УПЦ МП єпископу Антонію (Боровик) визначено бути єпископом Угольським, вікарієм Хустської єпархії[3].

Монастирі[ред. | ред. код]

  • Монастир в ім'я святого Симеона (чоловічий; Виноградів)
  • Монастир на честь Вознесіння Христового (жіночий; село Чумалево)
  • Монастир в ім'я святого Георгія у с. Криве (чоловічий)
  • Монастир в ім'я Іллі пророка у с. Тернове (чоловічий)
  • Монастир в ім'я святого апостола Іоанна Богослова у с. Копашневе-Поляна (жіночий)
  • Монастир в ім'я святого пророка Іоанна Предтечі у с. Бедевля (чоловічий)
  • Монастир в ім'я святого Михайла у с. Драгово-Забродь (жіночий)
  • Монастир в честь ікони Божої Матері «Несподівана Радість» у с. Колочава (чоловічий)
  • Свято-Миколаївський Карповтласький монастир (чоловічий; село Карповтлаш, Хустський район)
  • Монастир на честь Преображення Господнього у с. Теребля (чоловічий)
  • Монастир на честь Різдва Пресвятої Богородиці у с. Липча (жіночий)
  • Пустинь в ім'я святого Сергія с. Грушево (чоловіча)
  • Монастир в ім'я свтого Стефана у с. Крайникове (чоловічий)
  • Монастир в честь Успіння Пресвятої Богородиці у с. Угля (жіночий)
  • Монастир в ім'я великомученика Пантелеймона у м. Хуст-Городилово (чоловічий)
  • Монастир в ім'я Святої Трійці у м. Хуст-Городилово (чоловічий)

Єпископи[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]