Івахів Василь Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Івахів Василь)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Івахів
Івахів Василь.jpg
Прізвисько «Рос», «Сонар», «Сом»
Народження 18 квітня 1908(1908-04-18)
с. Подусільна, нині Перемишлянський район, Львівська область, Україна
Смерть 13 травня 1943(1943-05-13) (35 років)
с. Чорниж, нині Маневицький район, Волинська область, Україна
Громадянство Flag of Poland (1928–1980).svg Польща
Приналежність УПА
Партія Організація українських націоналістів
Звання УПА погон 11 - Підполковник.svg Підполковник
Командування УПА-Північ
Нагороди Золотий Хрест Бойової Заслуги 1 класу

Василь Івахів, (псевдо: «Рос», «Сонар», «Сом») (18 квітня 1908, с. Подусільна, нині Перемишлянський район, Львівська область, Україна — 13 травня 1943, с. Чорниж, нині Маневицький район, Волинська область) — перший командир УПА на Волині. Підполковник УПА (посмертно).

Лицар Золотого Хреста Бойової Заслуги 1-го кл. (посмертно).

Івахів Василь та Гуляк Юліан Костянтинович

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у сім’ї Григорія та Марти Івахів 18 квітня 1908 у селі Прошова, Тернопільського району, Тернопільської області. У 1912 разом із родиною переїхав на постійне проживання у село Подусільна, нині Перемишлянського району, Львівська область, Україна, тоді Перемишлянський повіт, Королівство Галичини і Володимирії).

Закінчив Рогатинську гімназію, а згодом старшинську школу польської армії в ранзі поручника. Під час навчання став активістом пластунського руху - пластун-розвідник 20 ку­реня ім. гетьмана Пилипа Орлика (Рогатин).

Відбув строкову службу у Польській армії, де закінчив стар­шинську школу та отримав офіцерське звання.

Після служби в польському війську за дорученням ОУН активно працював у громадських організаціях «Сокіл», «Просвіта». Був талановитим організатором і вчителем. Неодноразово був арештований польською поліцією та засуджений до 6 років ув'язнення. Був в'язнем Бережанської (1933), Золочівської та Львівської тюрем. Вийшов на волю у січні 1936. Знову заарештований у серпні 1938, і до вересня 1939 року був ув'язнений у польському концтаборі «Береза Картузька».

В 1939 р. працював учителем у школі с. Бачів. Учасник військових курсів ОУН(б) у Кракові (1939—1941). Учасник II-го Великого Збору ОУН в Кракові.

Командир підстаршинської школи ОУН(б) у містечку Поморяни Львівської області влітку 1941, яка розташовувалась у колишньому замку графа Потоцького. Після арешту Гестапо командного складу школи, в'язень гітлерівської тюрми (1941—1942). З тюрми на Лонцького (тепер бічна вул. Бандери) у Львові Василя, разом з іншими, викупив митрополит Андрей Шептицький.

З літа 1942 р. — військовий референт проводу ОУН(б) на ПЗУЗ і член підпільного військового штабу, створеного при проводі ОУН(б). На конференції ОУН(б) у Львові в перших числах грудня 1942 р. активно підтримав ідею створення повстанських загонів для боротьби з гітлерівцями.

Організатор і перший командир УПА на Волині.

Загибель[ред. | ред. код]

Загинув у бою з німецьким підрозділом разом із частиною штабу УПА під с. Черниж, що біля Колок (нині Маневицький район, Волинська область, Україна, тоді Ковельський ґебіт, Генеральна округа Волинь-Поділля, Райхскомісаріат Україна).

Зранку 13 травня 1943 року Василь Івахів зі своїми побратимами у супроводі невеличкої охорони зв'язку рухалися підпільною лінією зв'язку на північний захід і в районі села Чорниж несподівано наштовхнулися на німецьку засідку в кар'єрі. Інформацію про пересування повстанських командирів німцям видав польський шовініст. Разом з Івахівим у бою з німцями полягли: Юліан Ковальський («Гарпун») та Семен Снятецький («Сійко») і ще 7 повстанців. Смерть Івахіва і членів його штабу була відчутним ударом по організації відділів УПА.[1]

Нагороди[ред. | ред. код]

Згідно з Постановою УГВР від 11.10.1952 р. і Наказом Головного військового штабу УПА ч. 3/52 від 12.10.1952 р. нагороджений Золотим Хрестом Бойової Заслуги 1-го класу

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

  • 22.04.2018 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам’яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у с. Подусільна Перемишлянського р-ну Львівської обл. Золотий хрест бойової заслуги УПА 1 класу (№ 023) переданий Олегові Івахіву, племіннику Василя Івахіва – «Сома».

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Мірчук П. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки… — С. .

Література[ред. | ред. код]

  • Мірчук П. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К. : Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1006 с. — ISBN 966-410-001-3.
  • ГДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. 376. – Т. 61. – Арк. 207.
  • ЦДІАУЛ. – Ф. 389. – Оп. 1. – Спр. 40. – Арк. 40.
  • Мірчук П. Нарис історії ОУН. 1920–1939 роки. – Вид. 3-є, доп. – Київ: Укр. вид. спілка, 2007. – С. 690.
  • Літопис УПА. Нова серія. Т. 21: Ярослав Старух: Документи і матеріали / упоряд. Володимир Мороз. – Київ; Торонто, 2012. – С. 594.
  • Вовк О. До питання про першого коман­дира Української Повстанської Армії // Український визвольний рух. – Львів, 2003. – № 1. – С. 151– 158.
  • Ґоляш С. Василь Івахів-«Рос»-«Сонар» // Рогатинська земля. – Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1989. – Т. 1. – Український архів. Т. 50. – С. 561–562
  • Содоль П. Українська Повстанча Армія, 1943–49. – Нью-Йорк, 1994. – С. 84.

Посилання[ред. | ред. код]