Перейти до вмісту

Поклад Ігор Дмитрович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ігор Поклад)
Поклад Ігор Дмитрович
Основна інформація
Дата народження10 грудня 1941(1941-12-10) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняФрунзе, Киргизька РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті9 липня 2025(2025-07-09)[1] (83 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіВорзель, Бучанський район, Київська область, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняБерковецьке кладовище
Громадянство СРСР
 Україна
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїкомпозитор, кінокомпозитор Редагувати інформацію у Вікіданих
ОсвітаКиївська муніципальна академія музики імені Рейнгольда Глієра і Національна музична академія України Редагувати інформацію у Вікіданих
Праця в операхОдеський театр оперети
СпівпрацяЮрій Рибчинський,
Олександр Вратарьов
Нагороди
Орден Держави орден «За заслуги» II ступеня орден «За заслуги» III ступеня
народний артист України
орден князя Ярослава Мудрого V ступеня
заслужений діяч мистецтв УРСР Національна премія України імені Тараса Шевченка Відзнака Президента України «Національна легенда України»
www.poklad.com.ua
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

І́гор Дми́трович По́клад (10 грудня 1941, Фрунзе, Киргизька РСР — 9 липня 2025, Ворзель, Бучанський район, Київська область, Україна) — український оперний композитор. Лауреат Шевченківської премії (1986). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1989). Народний артист України (1997). Герой України (2021). Національна легенда України (2024)[2].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у Фрунзе (тепер Бішкек, Киргизстан) у родині кадрового військового в евакуації. Після закінчення II СВ родина повернулася до УРСР, де в 1957 році Ігор закінчив [СШ № 4 в Тернополі та одночасно — семирічну музичну школу по класу фортепіано. У тому ж 1957 розпочав навчання на історико-теоретичному відділенні Київського інституту музики ім. Глієра. Після третього курсу Поклад перевівся на композиторський факультет Київської консерваторії, в клас професора Андрія Штогаренка, яку закінчив в 1967 році.

Ще як студент училища працював там концертмейстером і написав вісню у співавторстві з Борисом Олійником «Пісня не заблукає», що стала популярною у виконанні Костянтина Огнєвого.

1966 року до Поклада звертаються чиновники мінкульту з пропозицією організувати дівочий співочий колектив. Ігор Поклад створює унікальний на ті часи проєкт — вокально-інструментальний ансамбль «Мрія». Вже за перший рік свого існування колектив входить у всесоюзну гастрольну мережу. За кілька років «Мрія» стає лауреатом Всесоюзного конкурсу артистів естради, поряд з легендарними на той час «Піснярами». 1968 року Поклад вимушений припинити керування колективом через відбуття до лав Радянської армії. В армії познайомився з поетом-початківцем, згодом метром української пісні, Юрієм Рибчинським. Разом вони створили кілька знаменитих хітів і стали широковідомими.

За нових часів амбіційні творчі проєкти за браком засобів довелося згорнути. У 2014 році переніс кілька складних операцій[3]. Певний час співпрацював з Академічним ансамблем пісні та танцю ДПСУ[4]. У 2022 пережив російську окупацію, був евакуйований серед багатьох інших мешканців Ворзеля[5].

Помер у ніч із 8 на 9 липня 2025 року у віці 83 років удома у Ворзелі[6][7]. Прощання з композитором відбулось 11 липня в Національній філармонії України, похований біля могили матері на Берковецькому кладовищі в Києві[8].

Театральна творчість

[ред. | ред. код]

1973 року Ігор Дмитрович вирішив спробувати свої сили в театрі, він погоджується на пропозицію розпочати роботу над продовженням музичної п'єси «Весілля в Малинівці». З готовим твором він та Рибчинський прибули до Одеського театру оперети. Рішення про постанову версії Поклада було прийнято одноголосно і практично миттєво.

Наступною роботою опермейстера стала «Конотопська відьма», драматург Богдан Жолдак, написана в 1982 році ця оперета й досі не сходить зі сцен українських театрів. За словами театральних критиків ця п'єса вже давно стала класикою жанру. Усього за кілька років з'явилося ще півтора десятка мюзиклів.

У кінематографі

[ред. | ред. код]

У пошуках нових вражень Поклад займався у галузі кінематографу, розпочавши співпрацю з режисером Леонідом Биковим та написавши музику до одного з його фільмів «Де ви, лицарі?». Загалом композитор працював у більш ніж 40-ка художніх фільмах. Найприкрішою своєю помилкою Ігор Дмитрович вважав відмову від роботи у фільмі «В бій ідуть тільки „старики“». Також перу композитора належить музика до класичних мультиплікаційних стрічок «Як козаки…» та «Енеїда».

Твори

[ред. | ред. код]

Сценічні твори

  • музична комедія «Друге весілля в Малинівці» (Київ, 1974);
  • мюзикли «Конотопська відьма» (лібр. Жолдака, 1982)
  • «Серце моє з тобою» (лібр. Д. Шевцова, 1983)
  • «Різдвяна ніч» (за М. Гоголем, 1987)
  • «Засватана — невінчана», (за І. Карпенко-Карим)
  • «Чмир» (за М. Кропивницьким)
  • Рок-опера «Ірод» (п'єса Олександра Вратарьова, 2013)

для симфонічного оркестру

  • Скерцо (1962),
  • Симфонія (1970);

для струнного оркестру

  • Варіації на тему української народної пісні «Не співайте, півні» (1963);

для хору

пісні (понад 150), у тому числі

  • на слова І. Бараха:
    • Кохана (1963),


Музика до фільмів

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Національна легенда України (21 серпня 2024) — за визначні особисті заслуги у становленні незалежної України і зміцненні її державності, захисті Вітчизни та служінні Українському народові, вагомий внесок у розвиток національного мистецтва, спорту, охорони здоров'я, плідну благодійну та громадську діяльність[2].
  • Звання Герой України з врученням ордена Держави (9 грудня 2021) — за визначні особисті заслуги у розвитку національного музичного мистецтва, високу професійну майстерність та багаторічну плідну творчу діяльність[11]
  • Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (21 січня 2017) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, справу консолідації українського суспільства, багаторічну сумлінну працю[12]
  • 2017 — спеціальна премія «Людина року 2016» ім. М. Вороніна «За високий стиль життя»
  • Орден «За заслуги» II ст. (10 грудня 2011) — за значний особистий внесок у розвиток вітчизняного музичного мистецтва, багаторічну плідну творчу діяльність та високу професійну майстерність[13]
  • Народний артист України (22 жовтня 1997) — за вагомий особистий внесок у розвиток національної культури та мистецтва, високий професіоналізм[14]
  • Заслужений діяч мистецтв УРСР (1989)
  • 1986 — Шевченківська премія за повнометражні документальні фільми «Командарми індустрії», «Головуючий корпус», «Стратеги науки»[15]
  • 1978 — Диплом за фільм «Весь світ в очах твоїх» — на Республіканському кінофестивалі у Кременчуці.[16]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://zn.ua/CULTURE/umer-izvestnyj-ukrainskij-kompozitor-ihor-poklad.html
  2. а б УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №509/2024 — Про нагородження відзнакою Президента України "Національна легенда України". president.gov.ua (укр.). Офіційне інтернет-представництво Президента України. 21 серпня 2024. Архів оригіналу за 22 серпня 2024. Процитовано 23 серпня 2024.
  3. Термінової допомоги потребує легендарний український композитор Ігор Поклад!. Архів оригіналу за 19 вересня 2015. Процитовано 6 травня 2015. [Архівовано 2015-09-19 у Wayback Machine.]
  4. Академічний ансамбль пісню і танцю [[Державна прикордонна служба України|ДПСУ]]. Наші автори. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 6 травня 2015. [Архівовано 2015-05-18 у Wayback Machine.]
  5. Родину геніального українського композитора врятовано з Ворзеля. glavcom.ua (укр.). Процитовано 12 березня 2022.
  6. "Тече вода" і "Скрипка грає". Помер композитор Ігор Поклад. BBC News Україна. 9 липня 2025. Процитовано 9 липня 2025.
  7. Пішов з життя композитор Ігор Поклад, Укрінформ, 9 липня 2025
  8. Помер Ігор Поклад: останні роздуми генія про життя, музику і Україну. РБК-Украина (укр.). Процитовано 17 липня 2025.
  9. Очі на піску. pisni.org.ua. Архів оригіналу за 16 жовтня 2024. Процитовано 27 липня 2025.
  10. Жива легенда української естради. rems.knukim.edu.ua. Архів оригіналу за 26 липня 2025. Процитовано 27 липня 2025.
  11. Указ Президента України від 9 грудня 2021 року № 628/2021 «Про присвоєння І.Покладу звання Герой України»
  12. Указ Президента України від 21 січня 2017 року № 10/2017 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України»
  13. Указ Президента України від 10 грудня 2011 року № 1121/2011 «Про нагородження І. Поклада орденом "За заслуги"»
  14. Указ Президента України від 22 жовтня 1997 року № 1174/97 «Про відзначення працівників культури і мистецтва»
  15. Лауреати премій ім. Тараса Шевченка. Архів оригіналу за 25 лютого 2016. Процитовано 17 лютого 2016. [Архівовано 2016-02-25 у Wayback Machine.]
  16. Фільми та митці кіностудіі імені О. Довженка, удостоєні державних і республіканських премій, призів та нагород кінофестивалів в 1970—1980рр. електронна версія журналу «Світ екрану» («Мир экрана», «The World of Screen») — свідоцтво про державну реєстрацію в Україні КВ№ 4606 від 10.10.2002. 14 серпня 2004. Архів оригіналу за 12.10.2004. Процитовано 22 серпня 2011. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 2004-10-12? (довідка) [Архівовано 2004-10-12 у Wayback Machine.]

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]