Поклад Ігор Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Поклад Ігор Дмитрович
Поклад Игорь Дмитриевич (cropped).jpg
Основна інформація
Дата народження 10 грудня 1941(1941-12-10) (80 років)
Місце народження Бішкек, Киргизька РСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Професія композитор, опермейстер
Освіта КІМ ім. Глієра,
Київська державна консерваторія
Праця в операх Одеський театр оперети
Співпраця Ю. Рибчинський,
О. Вратарьов
Нагороди
Герой України (орден Держави)
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Премії Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1986
Звання
Народний артист України — 1997Заслужений діяч мистецтв України
www.poklad.com.ua
CMNS: Файли у Вікісховищі

І́гор Дми́трович По́клад (10 грудня 1941(1941-12-10), Бішкек, Киргизька РСР, СРСР) — український композитор та опермейстер. Лауреат Шевченківської премії (1986). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1989). Народний артист України (1997). Герой України (2021). Член НСКУ.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в місті Фрунзе (тепер Бішкек, Киргизстан) у родині кадрового військового під час евакуації. Після закінчення сином II СВ родина повернулася в Україну, де в 1957 році Ігор закінчив СШ № 4 в місті Тернопіль та одночасно семирічну музичну школу по класу фортепіано. У тому ж 1957 розпочав навчання на історико-теоретичному відділенні КІМ ім. Глієра. По закінченні третього курсу Поклад перевівся на композиторський факультет Київської державної консерваторії, клас професора А. Я. Штогаренка, яку закінчив в 1967 році.

Ще навчаючись в училищі і працюючи там само концертмейстером, робить перші серйозні кроки у творчості — вже перша пісня, написана ним у співавторстві з Борисом Олійником «Пісня не заблукає», виконана Костянтином Огнєвим, стає популярною.

1966 року до Поклада звертаються чиновники мінкульту з пропозицією організувати дівочий співочий колектив. Ігор Поклад створює унікальний на ті часи проект — вокально-інструментальний ансамбль «Мрія». Вже за перший рік свого існування колектив входить у всесоюзну гастрольну мережу. За кілька років «Мрія» стає лауреатом Всесоюзного конкурсу артистів естради, поряд з легендарними на той час «Піснярами». 1968 року Поклад вимушений припинити керування колективом через відбуття до лав Радянської армії. В армії познайомився з поетом-початківцем, згодом метром української пісні, Юрієм Рибчинським. Разом вони створюють кілька знаменитих хітів та стають широковідомими.

Під час російського вторгнення 2022 року його будинок замінували окупанти.

Театральна творчість[ред. | ред. код]

1973 року Ігор Дмитрович вирішив спробувати свої сили в театрі, він погоджується на пропозицію розпочати роботу над продовженням музичної п'єси «Весілля в Малинівці». З готовим твором він та Рибчинський прибули до Одеського театру оперети. Рішення про постанову версії Поклада було прийнято одноголосно і практично миттєво.

Наступною роботою опермейстера стала «Конотопська відьма», написана в 1982 році ця оперета й досі не сходить зі сцен українських театрів. За словами театральних критиків ця п'єса вже давно стала класикою жанру. Усього за кілька років з'явилося ще півтора десятка мюзиклів.

У кінематографі[ред. | ред. код]

У пошуках нових вражень Поклад займався у галузі кінематографу, розпочавши співпрацю з режисером Леонідом Биковим та написавши музику до одного з його фільмів «Де ви, лицарі?». Загалом композитор працював у більш ніж 40-ка художніх фільмах. Найбільш прикрою своєю помилкою Ігор Дмитрович вважав відмову від роботи у фільмі «В бій ідуть тільки „старики“». Також перу композитора належить музика до класичних мультиплікаційних стрічок «Як козаки…» та «Енеїда».

За нових часів амбіційні творчі проекти за браком засобів довелось згорнути. 2014 року переніс кілька складних операцій[1]. Певний час співпрацював з Академічним ансамблем пісні і танцю ДПСУ[2]. У 2022 пережив російську окупацію, був евакуйований у числі багатьох інших мешканців Ворзеля[3].

Твори[ред. | ред. код]

Сценічні твори

  • музична комедія «Друге весілля в Малинівці» (Київ, 1974);
  • мюзикли «Конотопська відьма» (лібр. Жолдака, 1982)
  • «Серце моє з тобою» (лібр. Д. Шевцова, 1983)
  • «Різдвяна ніч» (за М. Гоголем, 1987)
  • «Засватана — невінчана», (за І. Карпенко-Карим)
  • «Чмир» (за М. Кропивницьким)
  • Рок-опера «Ірод» (п'єса Олександра Вратарьова, 2013)

для симфонічного оркестру

  • Скерцо (1962),
  • Симфонія (1970);

для струнного оркестру

  • Варіації на тему української народної пісні «Не співайте, півні» (1963);

для хору

  • Сюїта (сл. А. Суркова, 1969),

пісні (понад 150), у тому числі

    • Кохана (сл. І. Бараха, 1963),


Фільмографія[ред. | ред. код]

Музика до фільмів:

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Термінової допомоги потребує легендарний український композитор Ігор Поклад!. Архів оригіналу за 19 вересня 2015. Процитовано 6 травня 2015. 
  2. Академічний ансамбль пісню і танцю [[Державна прикордонна служба України|ДПСУ]]. Наші автори. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 6 травня 2015. 
  3. Родину геніального українського композитора врятовано з Ворзеля. glavcom.ua (укр.). Процитовано 12 березня 2022. 
  4. Указ Президента України від 9 грудня 2021 року № 628/2021 «Про присвоєння І.Покладу звання Герой України»
  5. Указ Президента України від 21 січня 2017 року № 10/2017 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України»
  6. Указ Президента України від 10 грудня 2011 року № 1121/2011 «Про нагородження І. Поклада орденом "За заслуги"»
  7. Указ Президента України від 22 жовтня 1997 року № 1174/97 «Про відзначення працівників культури і мистецтва»
  8. Лауреати премій ім. Тараса Шевченка. Архів оригіналу за 25 лютого 2016. Процитовано 17 лютого 2016. 
  9. Фільми та митці кіностудіі імені О. Довженка, удостоєні державних і республіканських премій, призів та нагород кінофестивалів в 1970—1980рр.. електронна версія журналу «Світ екрану» («Мир экрана», «The World of Screen») — свідоцтво про державну реєстрацію в Україні КВ№ 4606 від 10.10.2002. 14 серпня 2004. Архів оригіналу за 12.10.2004. Процитовано 22 серпня 2011. 

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]