Інвернесс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Інвернесс
англ. Inverness
Вулиця Верхня
Вулиця Верхня
Інвернесс
Основні дані

57°29′02″ пн. ш. 04°13′33″ зх. д. / 57.48389° пн. ш. 4.22583° зх. д. / 57.48389; -4.22583Координати: 57°29′02″ пн. ш. 04°13′33″ зх. д. / 57.48389° пн. ш. 4.22583° зх. д. / 57.48389; -4.22583

Країна Великобританія
Регіон Шотландія
Населення 42 400 осіб (2006)
Площа міста 19,57 км²
Густота населення 2167 осіб/км²
Поштові індекси IV1-3, IV5, IV13, IV63
Телефонний код 01463
Міська влада

Commons-logo.svg Інвернесс у Вікісховищі

Інверне́сс (англ. Inverness, шотл. гел. Inbhir Nis) — місто в центрі Шотландії, адміністративний центр області Хайленд.

Населення міста становить 42 400 осіб (2006).

Географія[ред.ред. код]

Інвернесс розташовано на північному сході Шотландії в гирлі річки Несс, що впадає в затоку Морі-Ферт. З місцем розташування міста пов'язано його назва - в перекладі з гельської воно означає гирло (або злиття) річки Несс.

Клімат[ред.ред. код]

Як і весь терен Британських островів, Інвернесс має океанічний клімат. Клімат затоки відносно м'який, місто знаходиться в дощовій тіні переважаючих західних вітрів, у підсумку тут менше дощу і більше сонця, ніж на решті території Шотландії. Середня температура 5-12 ° C, кількість опадів - 732 мм[1][2]. і має рівно розподілені опади цілорічно. Згідно класифікації Кеппена клімат відноситься до підтипу "Cfb" (морський клімат західного узбережжя/океанічний клімат)[3]

Клімат Inverness (1981-2010)
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Середній максимум, °C 6,9 7,3 9,3 11,6 14,6 16,9 18,9 18,6 16,1 12,6 9,3 7,0 12,5
Середній мінімум, °C 1,1 1,2 2,4 4,0 6,4 9,3 11,4 11,2 8,9 6,0 3,5 1,2 5,6
Норма опадів, мм 76.9 58.6 57.6 39.4 51.6 59.3 53.4 59.5 67.2 78.1 66.2 65.0 732.8
Кількість сонячних годин 38,8 72,7 104,5 135,5 176,8 143,1 140,0 133,9 113,2 84,2 49,7 27,8 1220,1
Кількість днів з опадами 14 11 14 9 11 11 10 12 12 13 13 13 143


Історія[ред.ред. код]

У VI столітті по Р.Х. територію, де нині стоїть Інвернесс, населяли племена піктів. Відомо, що в декількох кілометрах на захід від сучасного міста знаходилася цитадель піктського короля Бріде I, якого близько 565 року відвідав чернець Святий Колумба, проповідник християнства в Шотландії[4]. Вважається, що перший замок Інвернесса, що був дерев'яною фортецею, було побудовано близько 1057 за указом короля Малкольма III і згодом зруйнований королем Робертом Брюсом. Шекспір ​​у п'єсі «Макбет» описав замок як резиденцію короля Макбета і місце загибелі Дункана I, що, втім, не відповідає реальним подіям[5].

У 1214 році король Вільгельм Лев надав Інвернессу чотири хартії, одна з яких дарувала йому статус королівського міста. У ті часи Інвернесс був досить процвітаючим портом, жителі якого займалися в основному рибальством. В 1233 році у місті було засновано домініканський монастир, а в середині XIII століття через річку Несс було перекинуто міст. У XV столітті Інвернесс пережив два спустошливих набіги - у 1411 році, незадовго до битви при Харлоу, він був сильно пошкоджений пожежею, влаштованим за указом Дональда Макдональда, лорда Островів, потім, у 1428, його пограбував і частково зруйнував Олександр Макдональд, лорд Островів[6].

У 1562 році за розпорядженням Джорджа Гордона, 4-го графа Хантлі і видного політичного діяча тих років, королеві Марії Стюарт було відмовлено в доступі в замок Інвернесса (на той час він був заново відбудований з каменю). Відкрита непокора графа призвело до того, що прихильники королеви з кланів Фрейзер і Манро взяли замок, повісили його коменданта, а сам Хантлі був звинувачений у зраді[4][5]. У 1644 році, замість дерев'яного моста через Несс що обрушився, було побудовано міст із каменю, який проіснував аж до 1849 року, поки не був зруйнований під час повені.

У середині XVII століття за часів протекторату Олівера Кромвеля на околиці міста за його наказом була зведена цитадель, яка вже у 1662 році була практично повністю розібрана на камені для будівництва шпиталю (збереглася лише годинникова башта). 16 квітня 1746 неподалік від Інвернесса відбулася битва при Куллодені. У цій битві шотландське ополчення Карла Едуарда Стюарта, т. зв. молодого претендента, було розбите англійцями під проводом герцога Кумберлендського[6].

У XVIII столітті Інвернесс залишався досить процвітаючим портовим містом. Найважливішими галузями економіки були пивоварна промисловість і виробництво віскі, а у XIX столітті розвиток отримали суднобудування, дублення шкір, вівчарство і експорт вовни. 1882 було ознаменовано відкриттям Каледонського каналу, який зв'язав Інвернесс із західним узбережжям Шотландії. У 1855 році в місті з'явилося залізничне сполучення[6]. 7 вересня 1921 в Інвернесі відбулося екстрене засідання Кабінету міністрів Великобританії - єдине в історії, що відбулося за межами Лондона, - коли прем'єр-міністр Девід Ллойд Джордж, у той час перебував на відпочинку на півночі Шотландії, ініціював зустріч уряду, щоб обговорити критичну ситуацію, пов'язану з боротьбою за незалежність в Ірландії[7].

У XX столітті місто досить активно розвивався - за століття його населення зросло більш ніж у два рази, склавши до початку XXI століття більше 50 000 чоловік. У 2000 році Інвернесс офіційно отримав статус сіті[8].

Освіта[ред.ред. код]

У місті розташовано Університет Північно-Шотландського нагір'я та островів

Транспорт[ред.ред. код]

Від єдиного залізничного вокзалу Інвернесса відходять поїзди до Перта, Едінбурга, Глазго, Лондона, Абердина, Терсо, Віка і Кайл-оф-Лохалша.

Інвернесс має власний аеропорт за 15 км від міста, звідки виконуються рейси на Лондон, Манчестер, Белфаст.

Порт Інвернесса розташовано в гирлі річки Несс і обслуговує до 300 суден на рік.

Міста-побратими[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]


Шотландія Це незавершена стаття з географії Шотландії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.