Ісаак Стерн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ісаак Стерн
IsaacStern.jpg
Народився 21 липня 1920(1920-07-21)
Кременець, Тернопільщина
Помер 22 вересня 2001(2001-09-22) (81 рік)
Нью-Йорк
Діяльність американський скрипаль

Ісаак Стерн (Штерн, англ. Isaac Stern, 21 липня 1920 , Кременець, Тернопільщина — 22 вересня 2001, Нью-Йорк) — американський скрипаль. Народився в Україні в Кременці, в однорічному віці був повезений батьками у Сан-Франциско. В 1928—1931 роках вчився у консерваторії Сан-Франциско в класі Луїса Персинджера й Наума Блиндера. Перший концерт зіграв у 13 років. Дебютував в 1936 із Симфонічним оркестром Сан-Франциско, уперше виступив у нью-йоркському Карнегі-холі в 1943.

Уже ранні записи Стерна є яскравим свідченням його таланту: юний скрипаль грає блискуче, стильно й емоційно. У середині 1970-х років ряд критиків і слухачів відзначали спад у творчому росту музиканта, що виразилося (за деякими виключеннями) у надмірності й деякій безладності його інтерпретацій. І все-таки зроблені тоді Стерном запису скрипкових концертів Альбана Берга й Бели Бартока, а також його запису камерного репертуару з піаністом Олександром Закіним й у складі тріо з піаністом Юджином Істоміним і віолончелістом Леонардом Роузом дотепер цінуються досить високо. Тоді ж Стерн здійснив перші записи Серенади Леонарда Бернстайна й двох замовлених їм концертів у неоромантичному стилі — Кшиштофа Пендерецкого й Джорджа Рочберга.

Стерн зіграв помітну роль у порятунку історичного залу Карнегі-хол, що на початку 1960-х років був приречений на знос через будівництво нових залів у Лінкольн-центре. Він активно виступив за збереження Карнегі-холу й, домігшись цього, став президентом Ради Карнегі-холу і сприяв тому, щоб саме в цьому залі проходили самі престижні концерти.

Будучи з юності прихильником ідеї незалежної єврейської держави, Стерн часто виступав в Ізраїлі й надавав підтримку музикантам-емігрантам єврейського походження, у тому числі скрипалям Пинхасу Цукерману й Іцхаку Перлману, піаністові й диригентові Даніелю Баренбойму. Стерн багато виступав також по всьому світу, за винятком Німеччини, куди принципово відмовлявся приїжджати.

Свій перший запис зробив в 1945 для фірми «Колумбія»; згодом випустив більше 200 записів (нині ці записи публікуються фірмою «Sony Classics»). В 1981 фільм про поїздку Стерна в Китай «Від Мао до Моцарту» одержав премію Академії в розряді повнометражних документальних фільмів. В 1984 Стерн одержав премію «Кеннеді-центра». У 1987 — премію Греммі за «визначний артистичний внесок у сфері записів протягом життя».

За 60 років виконавської кар'єри виступав на більшості престижних сцен світу. Більшість концертів Стерна збереглися, записані на магнітофонну плівку (понад 200 записів 63 композиторів).

Серед нагород Ісаака Стерна почесні звання та відзнаки, зокрема, Гарвардського, Нью-Йорського, Колубійського, Оксфордського, Тель-Авівського університетів.

Помер Стерн у Нью-Йорку.

Джерела і посилання[ред.ред. код]