Раві Шанкар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Раві Шанкар
гінді रवि शंकर
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження 7 квітня 1920(1920-04-07)
Місце народження Варанасі, Об'єднані провінції Аґри і Ауда, Британська Індія, Британська імперія[1][2]
Дата смерті 11 грудня 2012(2012-12-11) (92 роки)
Місце смерті Сан-Дієґо, Каліфорнія, США[1]
Причина смерті серцева недостатність і дихальна недостатність
Роки активності 1930 — 2012
Громадянство Індія
Віросповідання індуїзм
Професії композитор, sitarist, кінорежисер, політик
Інструменти ситар
Жанри Hindustani classical musicd і Indian classical musicd
Лейбли His Master's Voiced, Private Musicd, Apple Records, Dark Horse Records, Deutsche Grammophon, Pacific Jazz Recordsd і Manticore Recordsd
Нагороди
Діти Нора Джонс, Shubbo Shankard і Anoushka Shankard
www.ravishankar.org
CMNS: Файли у Вікісховищі

Раві Шанкар (англ. Ravi Shankar, бенг. রবি শঙ্কর Robi Shôngkor, гінді रवि शङ्कर or शंकर; нар. 7 квітня 1920 — 11 грудня 2012) — індійський композитор, співак і віртуоз гри на ситарі. Раві Шанкар вважається найвідомішим у світі індійським музикантом. Він вніс великий внесок в популяризацію в західних країнах індійської класичної музики та національного індійського музичного інструменту — сітара.

Музична кар'єра Раві Шанкара тривала більше шести десятиліть, і його міжнародна кар'єра є найтривалішою у світі згідно з «Книгою рекордів Гіннеса».

Життєпис[ред. | ред. код]

Раві Шанкар народився 7 квітня 1920 в Бенаресі, Британська Індія (нині Варанасі, Індія) в сім'ї брахманів, молодшим із семи братів.

У 1930 році переїхав до Парижа. Починаючи з 12 років, виступав в Європі і США як танцюрист і музикант разом зі старшим братом Удаєм Шанкаром, хореографом і засновником танцювальної трупи Company of Hindy Dance and Music.

У 1939 році Раві Шанкар вперше виступив в Аллахабаді (Індія) з сольним концертом.

До 1945 року у Шанкара вже була репутація провідного виконавця традиційної індійської музики. Він звернувся до композиції, став писати музику до балетів і кінофільмів. На замовлення Комуністичної партії Індії Шанкар написав балет «Безсмертна Індія» (India Immortal), присвячений політичній і культурній історії Індії. Великий успіх на сценах Бомбея і Калькутти мав його балет «Відкриття Індії» (Discovery of India), написаний в 1948 році за мотивами книги Джавахарлала Неру і також пов'язаний з тисячолітньою історією країни. Пізніше Шанкар ще не раз звертався до балетної музики, яку добре відчував, багато в чому і завдяки власній кар'єрі танцівника.

З кінця 1948 року Раві Шанкар став директором музичних програм, спочатку іноземній служби Індійського радіо, а потім і всього Індійського радіо і одночасно керівником ансамблю національних інструментів.

Джордж Гаррісон, Джеральд Форд та Раві Шанкар

1950—1955 роки — період найбільшої активності Шанкара як композитора, головним чином на одній із всесвітньо відомих кіностудій в Калькутті. На думку багатьох, завдяки Раві Шанкар в світі дізналися і полюбили індійську музику. Багато в чому цьому сприяло тісне співробітництво знаменитого музиканта з групами The Beatles (саме у Шанкара Джордж Гаррісон у 1960-ті роки брав уроки гри на гітарі та ситарі і з його музики черпав натхнення) і The Rolling Stones. Джордж Гаррісон називав Раві Шанкара «хрещеним батьком світової музики» .

Шанкар брав участь у двох найзнаменитіших фестивалях в історії року: фестивалі поп-музики в Монтерей (штат Каліфорнія, США) в 1967 році (разом з Джимі Гендріксом, Дженіс Джоплін, колективами The Who, Blood, Sweat & Tears і іншими) і легендарному фестивалі у Вудстоку (штат Нью-Йорк, США) в 1969 році.

У серпні 1971 року Шанкар взяв участь в організованому Джорджем Гаррісоном у нью-йоркському Madison Square Garden концерті в підтримку Бангладеш. Разом з ними в концерті брали участь такі зірки, як Боб Ділан, Рінго Старр і Ерік Клептон. Потрійний альбом The Concert for Bangladesh був виданий в тому ж році бітлівською фірмою Apple.

У 1980-ті роки Шанкар концертував разом з популярним американським скрипалем і диригентом Ієгуді Менухіним, працював у кіно.

У березня 1982 року Шанкар виконав свій знаменитий концерт для ситара в лондонському Royal Festival Hall у присутності прем'єр-міністрів Індії та Великої Британії, а також принца Чарльза.

У 1997 році Раві Шанкар заснував благодійний фонд Ravi Shankar Foundation, на кошти якого в Делі був побудований музичний освітній центр для вивчення традиційної музики, з солідними архівами і власною студією звукозапису.

11 грудня 2012 Раві Шанкар, якого називали «королем ситара», помер в США у віці 92 років.

Заслуги Раві Шанкара в області мистецтва відзначені безліччю премій, нагород і почесних звань, у числі яких три премії «Греммі», 14 почесних докторських титулів, Імператорська Премія Японії (1997).

Шанкар — лауреат найпрестижніших премій Індії — Padma Vibhushan (приз за музику до фільму «Кабулієць») і Bharat Ratna, або «скарб Індії»; володар премій ЮНЕСКО і ЮНІСЕФ. Раві Шанкар — почесний член Американської академії мистецтв, командор ордена Почесного легіону Франції.

У 2004 році він висувався на здобуття Нобелівської премії миру.

У Раві Шанкара дві дочки, також прославлені музиканти: співачка Нора Джонс (Norah Jones), в активі якої вісім премій «Греммі», і ситаристка і композитор Анушка Шанкар (Anoushka Shankar), часто виступала разом з батьком.

4 травня 2012 року Раві Шанкар вперше відвідав Україну. Під час розмови з Олегом Скрипкою він підтвердив ключову роль розвитку культури у ході позитивних змін сучасного світу та подякував українському рокерові за сприяння налагодженню мистецьких зв'язків між Україною та Індією.

Дискографія[ред. | ред. код]

Студійні та живі альбоми[ред. | ред. код]

  • The Original Uday Shankar Company of Hindu Musicians, Recorded During the Historic 1937 Visit to the United States (1937) — also available as part of Flowers of India (2007)
  • Three Ragas (1956)
  • Anuradha (1960)
  • Improvisations (1962)
  • India's Most Distinguished Musician in Concert (1962)
  • Ravi Shankar (Odeon, India catalogue) (1963)
  • India's Master Musician (1963)
  • In London (1964)
  • Ragas & Talas (1964)
  • The Master Musicians of India (with Ali Akbar Khan) (1964)
  • Portrait of Genius (1964)
  • Sound of the Sitar (1965)
  • West Meets East (Album 1) with Yehudi Menuhin (also titled Menuhin Meets Shankar) (1966)
  • At the Monterey Pop Festival (1967)
  • In San Francisco (1967)
  • West Meets East (Album 2) with Yehudi Menuhin (1967)
  • Live at Monterey (1967)
  • The Exotic Sitar and Sarod (1967)
  • Two Raga Moods (1967)
  • A Morning Raga / An Evening Raga (1968)
  • The Sounds of India (1968)
  • In New York (1968)
  • At the Woodstock Festival (1969)
  • Music Festival From India (1969)
  • Six Ragas (1970)
  • Four Raga Moods (1971)
  • Raga [Original Soundtrack Album] (1971)
  • The Concert for Bangladesh (credited to George Harrison & Friends) (1971)
  • Concerto for Sitar & Orchestra with London Symphony Orchestra and André Previn (1971)
  • The Genius of Ravi Shankar (1972)
  • In Concert 1972 with Ali Akbar Khan (1973)
  • Transmigration Macabre (1973) (soundtrack for the film «Viola»)
  • Ragas with Ali Akbar Khan — contains The Master Musicians of India (1964) and the Ali Akbar Khan album The Soul of Indian Music (1965) (released as a double album in 1973)
  • Shankar Family & Friends (1974) − available as part of Ravi Shankar—George Harrison Collaborations box set (2010)
  • Ravi Shankar's Music Festival from India (1976) − available as part of Ravi Shankar—George Harrison Collaborations box set (2010)
  • Shankar in Japan (1979)
  • Homage to Mahatma Gandhi (1981)
  • Raga-Mala (Sitar Concerto No. 2) (1982)
  • Pandit Ravi Shankar (1986)
  • Tana Mana (1987)
  • Ravi Shankar: the Doyen of Hindustani Music (1988)
  • Inside the Kremlin (1988)
  • Passages with Philip Glass (1990) (Atlantic Records)
  • Concert for Peace: Royal Albert Hall (1995)
  • Genesis (1995)
  • Towards the Rising Sun (1996)
  • In Celebration (Album) (1996)
  • Chants of India (1997) − available as part of Ravi Shankar—George Harrison Collaborations box set (2010)
  • Raga Tala (1997)
  • Shankar: Sitar Concertos and Other Works (1998)
  • Vision of Peace: The Art of Ravi Shankar (2000)
  • Full Circle: Carnegie Hall 2000 (2001)
  • Between Two Worlds (documentary directed by Mark Kidel) (2001)
  • Flowers of India (2007)
  • Ravi Shankar, George Harrison — Collaborations (2010)
  • Symphony with London Philharmonic Orchestra and David Murphy (2012)
  • Living Room Sessions — Part 1 (2012)

Музика в кіно[ред. | ред. код]

  • Місто в долині (नीचा नगर, 1946, реж. Четан Ананд)
  • Music Direction Apu Trilogy (1955—1959, реж. Сатьяджит Рай)
  • Performed music for the animated short, A Chairy Tale (1957, реж. Норман Макларен)
  • Anuradha, (1960 — soundtrack composer, Hindi)
  • Alice in Wonderland (1966, реж. Джонатан Міллер) — composer of original score
  • Chappaqua (1966, реж. Конрад Рукс)
  • Charly (1968, реж. Ральф Нельсон)
  • Prominently figures in D. A. Pennebaker's classic documentary Monterey Pop (1968)
  • Woodstock: The Movie (1970)
  • Raga (1971, реж. Говард Ворт)
  • The Concert for Bangladesh (1971)
  • Viola (1973, produced by R. Davis), British art film, soundtrack album: Transmigration Macabre, Spark Records SRLM 2002
  • Music for Gandhi (1982) (реж. Річард Аттенборо), (Academy Award nomination for Shankar and George Fenton)
  • Genesis (1986)
  • Concert for George (2003)
  • Forbidden Image (реж. Jeremy Marre)

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Раві Шанкар

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118764993 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Portrait of the artist: Ravi Shankar, musician // The Guardian — UK: GMG, 2011. — ed. size: 161152 — ISSN 0261-3077
Лауреати Polar Music Prize
1990-ті
2000-ті
2010-ті
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Раві_Шанкар&oldid=41901153