Александру Авереску

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Авереску Олександр)
Перейти до: навігація, пошук
Александру Авереску
рум. Alexandru Averescu
Александру Авереску
Прапор
Прем'єр-міністр Румунії
9 лютого — 15 березня 1918
Монарх: Фердинанд I
Попередник: Іонел Брэтиану
Наступник: Александру Маргіломан[en]
19 березня 1920 — 18 грудня 1921
Монарх: Фердинанд I
Попередник: Александру Вайда-Воевод[en]
Наступник: Таке Іонеску[en]
30 березня 1926 — 4 червня 1927
Монарх: Фердинанд I
Попередник: Ионел Брэтиану
Наступник: Барбу Штирбей[en]
 
Партія: Народна партія
Віросповідання: Православ'я
Народження: 9 квітня 1859(1859-04-09)
Бабель, Ізмаїльський район, Молдовське князівство
Смерть: 3 жовтня 1938(1938-10-03) (79 років)
Бухарест
Батько: Константин Авереску
Дружина: Клотильда Авереску
 
Військова служба
Роки служби: 18761938
Приналежність: Румунія Румунія
Звання: маршал
Битви: Війна за незалежність Румунії (1877–1878)
Друга балканська війна
Перша світова війна:
 
Нагороди:
Орден Михайла Хороброго

Александру Авереску (рум. Alexandru Averescu; * 9 квітня 1859 — 3 жовтня 1938) — румунський державний і політичний діяч, маршал1934).

Біографічні дані[ред.ред. код]

Народився у м. Ізмаїлі в родині поміщика. Брав участь в Російсько-турецькій війні 1877–1878 років. У 1886 закінчив військову академію у Турині (Італія). З 1895 по 1898 — військовий аташе в Берліні. В 19071908 — військовий міністр. У 1907 році керував придушенням селянських повстань у Валахії та Молдові. У 1911 призначений начальником румунського генерального штабу. Під час Другої Балканської війни (29 червня — 10 серпня 1913) керував операціями проти болгарської армії. Під час Першої світової війни 19141918 командував корпусом, пізніше армією. З 1919 — міністр внутрішніх справ. Здійснював каральні експедиції проти українського населення у Буковині та Бессарабії. У 19201921 і 19261927 — прем'єр-міністр Румунії. Домігся від держав Антанти визнання румунською територією Бессарабії. Засновник Народної партії, один з ідеологів створення «Великої Румунії». Під час свого другого прем'єрства в зовнішній політиці зближувався з Італією. У 1930-ті роки виступав за союз з Німеччиною.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961