Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Александру Каллімакі (рум. Alexandru Callimachi , 1737 — 1821 ) — господар Молдавського князівства з травня 1795 по березень 1799 .
Був сином господаря Йоана Теодора Каллімакі і братом господаря Ґриґоре Каллімакі .
Сестри — Севастіта (род. 1736) та Марія (1740—1831).
Сини — Скарлат (1773—1821) и Йоан (1775—1821).
Дочки — Ралу (1769—1797) и Єфросинія (1776—1835).
Обіймав посаду Великого Драгомана Порти, а у віці 57 років зійшов на трон Молдови . Через шлюб з Руксандою, донькою колишнього господаря Молдови Скарлата Ґіка, поріднився з династією Ґіка.
У травні 1795 отримав указ Порти, що забороняє господарю Молдови експортувати пшеницю і кукурудзу за межі Османської імперії . Зернові були необхідні для постачання продовольством населення Стамбула . Щоб задовольнити зростаючі вимоги Порти, господар збільшив податки, в тому числі і відерний (ведреріт — данина, оплачувана за кожне відро вина).
Підтримував етерію- рух за національне визволення Греції . Симпатизував революційніїй Франції . Був позбавлений влади турками в 1799 і поїхав до Стамбулу, де прожив ще 22 роки. Кінець його був трагічним. Напередодні грецької революції він був засланий в Малу Азію , де в 1821 був убитий фанатичними мусульманами.
Драгош I (1352—1353)
Сас (1354—1358)
Балк (1359)
Богдан I (1363—1367)
Лацько (1367—1373)
Костя (1373—1374)
Петро I (1375—1391)
Роман I (1391—1394)
Стефан I (1394—1399)
Юрій Коріатович (1399—1400)
Олександр І (1400—1432)
Ілля I (1432—1433)
Штефан II (1433—1435, 1443—1447)
Петру II (1435—1436, 1447, 1448—1449)
Роман II (1436—1443, 1447—1448)
Чубер (1449)
Олександр II (1450, 1452—1454, 1455)
Богдан II (1450—1451)
Петру III (1451—1452, 1454—1457)
Штефан III (1457—1504)
Богдан III (1504—1517)
Штефан IV (1517—1527)
Петру IV (1527—1538, 1541—1546)
Стефан V (1538—1540)
Олександр ІІІ (1540—1541)
Ілля II (1546—1551)
Штефан VI (1551—1552)
Іоан І (1552)
Олександр IV (1552—1561, 1564—1568)
Іоан ІІ (1561—1563)
Штефан VII (1563—1564)
Богдан IV (1568—1572)
Іоан III (1572—1574)
Петро VI (1574—1577, 1578—1579, 1582—1591)
Іоан IV (1577)
Іоан V (1579—1582)
Арон Тиран (1591—1592, 1592—1595)
Олександр IV (1592)
Петро VII (1592)
Штефан VIII (1595)
Єремія Могила (1595—1600, 1600—1606)
Михайло (1600)
Симеон Могила (1606—1607)
Михайло Могила (1607)
Костянтин Могила (1607—1611)
Штефан IX (1611—1615, 1621—1623)
Олександр Могила (1615—1616)
Раду Міхня (1616—1619, 1623—1626)
Гаспар Граціані (1619—1620)
Олександр IV (1620—1621)
Мирон Барновський-Могила (1626—1629, 1633)
Олександр V (1629—1630, 1631—1633)
Мойсей Могила (1630—1631, 1633—1634)
Василь Лупул (1634—1653)
Георгій Штефан (1653—1658)
Гриґоре Гіка (1658—1659)
Константин Щербан (1659, 1661)
Стефаніца Лупу (1659—1661)
Істрате Добіжа (1661—1665)
Георге Дука (1665—1666, 1668—1672, 1678—1683)
Олександр VІ (1666—1668)
Штефан ІХ (1672—1674, 1683—1684)
Думитрашку Кантакузіно (1673—1675, 1684—1685)
Антон Росетті (1675—1678)
Константин Кантемир (1685—1693)
Димитрій Кантемір (1693, 1710—1711)
Константин Дука (1693—1695, 1700—1703)
Антіох Кантемир (1695—1700, 1705—1707)
Йоан Бухуш (1703, 1709—1710)
Міхай Раковіце (1703—1705, 1707—1709, 1715—1726)
Ніколай Маврокордат (1709—1710, 1711—1715)
Лупу Костакі (1711)
Йоан Маврокордат (1711, 1743—1747)
Григоре Гіка ІІ (1726—1733, 1735—1739, 1739—1741, 1747—1748)
Константин Маврокордат (1733—1735, 1741—1743, 1748—1749, 1769)
Йордаке Ставраки (1749)
Костянтин Раковіце (1749—1753, 1756—1757)
Матей Ґіка (1753—1756)
Скарлат Ґіка (1757—1758)
Іоан VII (1758—1761)
Ґриґоре Каллімакі (1761—1764, 1767—1769)
Ґриґоре Александре Ґіка (1764—1767, 1774—1777)
Константин Морузі (1777—1782)
Александру Маврокордат І (1782—1785)
Александру Маврокордат ІІ (1785—1786)
Александру Іпсіланті (1786—1788)
Емануїл Джані-Русет (1788—1789)
Александру Морузі (1792, 1802—1806, 1806—1807)
Міхай Суцу І (1792—1795)
Александру Каллімакі (1795—1799)
Костянтин Іпсіланті (1799—1801)
Александру Суцу (1801—1802)
Йордаке Конта (1802)
Скарлат Каллімакі (1806, 1807—1810, 1812—1819)
Александру Ханґерлі (1807)
Йордаке Русет-Розновану (1806)
Веніамін Костакі (1807—1812, 1821)
Міхай Суцу ІІ (1819—1821)
Сенескалс Ману і Яковакі Різос-Нерулос (1819)
Олександр Іпсіланті (1821)
Штефан Воґоріде (1821—1822)
Іоніце Санду Стурдза (1822—1828)
Михайло Стурдза (1834—1849)
Ґріґоре Александру Ґіка (1849—1853, 1854—1856)
Теодор Балш (1856—1857)
Ніколае Воґоріде (1857—1858)
Штефан Катарджиу (1858—1859)
Іоан Кантакузіно , Василе Стурдза і Анастасіє Пану (1858—1859)
Александру Йоан Куза (1859)