Штефан II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Штефан II
Стецько
Псевдо Степан II
Народився 1410
Сучава
Помер 13 липня 1447(1447-07-13)
Поховання Радівці, Церква Св. Миколая
Громадянство
(підданство)
Flag of Moldavia.svg Молдавське князівство
Місце проживання Сучава, Буковина
Діяльність монарх
Титул молдовський господар
Військове звання воєвода
Попередник Ілля I
Наступник Петро II
Рід Мушати
Батько Олександр «Добрий»
Мати Анна Юріївна Подольська
Брати, сестри  • Петро II, Ілля I, Петро Арон і Богдан II

Штефан II (рум. Ştefan II; помер 13 липня[1] 1447) — господар Молдовського князівства в 14331435 та 14361447 роках, причому в 14361443 годах правив спільно з братом Іллею I.

Біографія[ред. | ред. код]

Позашлюбний син Александру І чел Буна («Доброго»).[2]

Ілля I (Іляшко), як найстарший син Анни та Александру І «Доброго», успадкував Молдовську землю від батька і став єдиним господарем після його смерті. Штефан ІІ (Стецько) - син Кинеґурди (сестри Вітовта), підтримуваний Владиславом II Яґайлом, захопив владу, а Ілля I був заточений в Сілезькому замку до смерті Ягайла. Кинеґурда намагалась свого сина Стефана II посадити на молдовський трон, за що, згідно з однією версією, була втоплена в річці, а за іншою дожила на замку в Сереті до 1454.

Після смерті Олександра «Доброго», в грудні 1433 були врегульовані кордони між землями Владислава ІІ Яґайла та Стефана II. Покуття відійшло до Польщі. Шепинська земля між Прутом і Дністром з замками Хмелів та Цецун відійшли до Молдови, Вашківці теж, а Замостя і Вілавці до Польщі. Ліс, який звідти простягався (Буковина), залишався за Молдовою.

Поділ Молдови[ред. | ред. код]

В 1435 р. після смерті Владислава II Яґайла, до влади прийшов Владислав III Варненчик. В цей час відбувся поділ Молдову на вищу та нижчу між Іллєю I та Штефаном II. Ілля І отримав вищу Волощину чи власне Молдову з Сучавою, Хотином і Яссами. Штефан II отримав нижню частину, яку часом звали Басарабією, разом з Кілією, Білгородом і Тягинею. Ілля I склав в 1436 присягу на вірність польському королю в Львові та зобов'язався виплачувати щорічну данину. Іллі I був наданий також Галицький замок. Польща залишила за собою Шепинську землю з замками Хотин, Хмелів, Цецун як би за відшкодування збитків, завданих Покуттю під час нападу Олександра «Доброго». В 1437 році Іллі I були повернені замки Хмелів та Хотин. Штефан II повинен був виплачувати щорічно 5000 червоних злотих. Ілля І уступив королю також Брацлавський замок.

Штефан ІІ 1444 осліпив Іллю I. Його дружина Марія Гольшанська разом з сином Романом II знайшла захист в Польщі, де їй були надані замки Шепинської землі: Хотин, Цецун, Хмелів. 1456 року Марія отримала у володіння Серет та Воловець.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Австрійсько-угорська монархія,-- Відень 1899 --, ст. 82 - 83

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Попередник
Ілля I
Coat of arms of Moldavia.svg Молдовський воєвода
1432-1333
1435 -1444
Coat of arms of Moldavia.svg Наступник
Ілля I
Петру II