Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Константин Дука (молд. Constantin Duca ) — господар Молдовського князівства з квітня 1693 по 18 грудня 1695 і з 12 вересня 1700 по 26 липня 1703 року. Син господаря Георгія Дуки .
Константин Дука мав на меті зібрати якомога більше грошей, щоб розрахуватися з турками за право управління Молдовою . У перші два роки він запровадив тютюновий, кукурудзяний податки й податок на велику рогату худобу — найважчі податки в історії Молдовського князівства. Усупереч зусиллям тестя Дуки — волоського господаря Константина Бринковяну — турки його усунули в 1700 р. Бринковяну за допомогою дарів і хабарів вдалося переконати оттоманів призначити Дуку вдруге. Турки знову усунули Константина в 1703 і призначили каймакамом (заступником господаря) великого логофета Йоана Бухуша .
Стати В. История Молдовы.. — Кишинёв: Tipografia Centrală, 2002. — С. 151. — 480 с. — ISBN 9975-9504-1-8 .
Драгош I (1352—1353)
Сас (1354—1358)
Балк (1359)
Богдан I (1363—1367)
Петру (1367—1368)
Лацько (1368—1373)
Костя (1373—1374)
Юрій Коріятович (1374)
Петру I (1375—1391)
Роман I (1391—1394)
Стефан I (1394—1399)
Юга Безногий (1399—1400)
Александру І (1400—1432)
Ілля I (1432—1433)
Штефан II (1433—1435, 1443—1447)
Петру II (1435—1436, 1447, 1448—1449)
Роман II (1436—1443, 1447—1448)
Чубер (1449)
Александру II (1450, 1452—1454, 1455)
Богдан II (1450—1451)
Петру III (1451—1452, 1454—1457)
Штефан III (1457—1504)
Богдан III (1504—1517)
Штефан IV (1517—1527)
Петру IV (1527—1538, 1541—1546)
Стефан V (1538—1540)
Александру ІІІ (1540—1541)
Ілля II (1546—1551)
Штефан VI (1551—1552)
Іоан І (1552)
Александру IV (1552—1561, 1564—1568)
Іоан ІІ (1561—1563)
Штефан VII (1563—1564)
Богдан IV (1568—1572)
Іоан III (1572—1574)
Петро VI (1574—1577, 1578—1579, 1582—1591)
Іоан IV (1577)
Іоан V (1579—1582)
Арон Тиран (1591—1592, 1592—1595)
Александру V (1592)
Петру VII (1592)
Штефан VIII (1595)
Єремія Могила (1595—1600, 1600—1606)
Михайло (1600)
Симеон Могила (1606—1607)
Михайло Могила (1607)
Костянтин Могила (1607—1611)
Штефан IX (1611—1615, 1621—1623)
Олександр Могила (1615—1616)
Раду Міхня (1616—1619, 1623—1626)
Гаспар Граціані (1619—1620)
Александру VII (1620—1621, 1631—1633)
Мирон Барновський-Могила (1626—1629, 1633)
Александру VIII (1629—1630)
Мойсей Могила (1630—1631, 1633—1634)
Василь Лупул (1634—1653)
Георгій Штефан (1653—1658)
Ґеорґе Ґіка (1658—1659)
Константин Щербан (1659, 1661)
Стефаніца Лупу (1659—1661)
Істрате Добіжа (1661—1665)
Георге Дука (1665—1666, 1668—1672, 1678—1683)
Александру IX (1666—1668)
Штефан ІХ (1672—1674, 1683—1684)
Думитрашку Кантакузіно (1673—1675, 1684—1685)
Антон Росетті (1675—1678)
Константин Кантемир (1685—1693)
Димитрій Кантемір (1693, 1710—1711)
Константин Дука (1693—1695, 1700—1703)
Антіох Кантемир (1695—1700, 1705—1707)
Йоан Бухуш (1703, 1709—1710)
Міхай Раковіце (1703—1705, 1707—1709, 1715—1726)
Ніколай Маврокордат (1709—1710, 1711—1715)
Лупу Костакі (1711)
Йоан Маврокордат (1711, 1743—1747)
Григоре II Гіка (1726—1733, 1735—1739, 1739—1741, 1747—1748)
Константин Маврокордат (1733—1735, 1741—1743, 1748—1749, 1769)
Йордаке Ставраки (1749)
Костянтин Раковіце (1749—1753, 1756—1757)
Матей Ґіка (1753—1756)
Скарлат Ґіка (1757—1758)
Іоан VII (1758—1761)
Ґриґоре Каллімакі (1761—1764, 1767—1769)
Ґриґоре Александре Ґіка (1764—1767, 1774—1777)
Константин Морузі (1777—1782)
Александру Маврокордат І (1782—1785)
Александру Маврокордат ІІ (1785—1786)
Александру X Іпсіланті (1786—1788)
Емануїл Джані-Русет (1788—1789)
Александру Морузі (1792, 1802—1806, 1806—1807)
Міхай Суцу І (1792—1795)
Александру Каллімакі (1795—1799)
Костянтин Іпсіланті (1799—1801)
Александру Суцу (1801—1802)
Йордаке Конта (1802)
Скарлат Каллімакі (1806, 1807—1810, 1812—1819)
Александру Ханґерлі (1807)
Йордаке Русет-Розновану (1806)
Веніамін Костакі (1807—1812, 1821)
Міхай Суцу ІІ (1819—1821)
Олександр XI Іпсіланті (1821)
Штефан Воґоріде (1821—1822)
Іоніце Санду Стурдза (1822—1828)
Михайло Стурдза (1834—1849)
Ґріґоре Александру Ґіка (1849—1853, 1854—1856)
Теодор Балш (1856—1857)
Ніколае Воґоріде (1857—1858)
Штефан Катарджиу (1858—1859)
Іоан Кантакузіно , Василе Стурдза і Анастасіє Пану (1858—1859)
Александру Йоан Куза (1859)