Іон Антонеску

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Антонеску Іон)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іон Антонеску
рум. Ion Victor Antonescu
рум. Ion Antonescu
Прапор
Прапор
Кондукетор Румунське королівство
Прапор
Прапор
23 січня 1941 — 23 серпня 1944
Монарх: Міхай I
Попередник: посаду засновано
Наступник: посаду скасовано
Прапор
Прапор
Прем'єр-міністр Румунського королівства
Прапор
Прапор
5 вересня 1940 — 23 серпня 1944
Монарх: Кароль II
Міхай I
Попередник: Йон Гігурту
Наступник: Юліу Маніу
 
Народження: 14 червня 1882(1882-06-14)
Пітешть, Румунське королівство
Смерть: 1 червня 1946(1946-06-01) (63 роки)
Жилава, Румунське королівство
Причина смерті: вогнепальна рана
Національність: румун
Країна: Румунське королівство
Освіта: Особлива військова школа Сен-Сір
Партія: Залізна Гвардія
Шлюб: Марія Антонеску
 
Військова служба
Роки служби: 19041944
Приналежність: Румунське королівство
Звання: Маршал Румунії
Командував: Збройні сили Королівства Румунія
Битви: Друга Балканська війна
Перша світова війна
Інтервенція в Угорщину
Друга світова війна
Нагороди:
Орден Михая Хороброго 1-го класу
Орден Михая Хороброго 1-го класу
Орден Михая Хороброго 2-го класу
Орден Михая Хороброго 2-го класу
Орден «Доблесний авіатор»
Орден «Доблесний авіатор»
Великий Хрест ордена Білої Троянди із зіркою
Великий Хрест ордена Білої Троянди із зіркою
Великий хрест ордена Хреста Свободи
Великий хрест ордена Хреста Свободи
Орден німецького орла
Орден німецького орла
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач в золоті з діамантами
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач в золоті з діамантами
Кримський щит
Кримський щит

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Іо́н Антоне́ску (рум. Ion Antonescu; 14 (2) червня 1882 — 1 червня 1946) — румунський військовий та державний діяч, в 1940—1944 роках глава держави і прем'єр-міністр, фактично диктатор, маршал Румунії.

З 1941 року Румунське королівство воювало у ДСВ на боці Німеччини, зокрема румунські військові частини у складі 11-ї німецької армії воювали у 1941—1942 роках на півдні України і в Криму, що завершилося захопленням ними Севастополя 4 липня 1942 р.[1] За цю Кримську операцію Антонеску був нагороджений німецьким Кримським щитом.

1946 страчений як воєнний злочинець.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в Пітешті. Був професійним військовим, брав участь у Першій Світовій війні.

Швидко просувався по кар'єрних сходинах і 1933 року його було призначено начальником генерального штабу румунської армії. У 1937—1938 обіймав посаду міністра оборони. Прихильник союзу з гітлерівською Німеччиною. В 1940—1944 — румунський диктатор. З приходом до влади Антонеску встановив військово-легіонерську диктатуру та ліквідував будь-які прояви парламентської демократії. Свою політику ґрунтував на масовому терорі й репресіях. Побудував державу за італо-німецьким зразком, в зовнішній політиці підтримував фашистські Італію та Німеччину. В листопаді 1940 уряд Антонеску приєднався до Берлінського пакту 1940, в листопаді 1941 — до Антикомінтернівського пакту.

Для управління землями, окупованими Румунією в роки Другої світової війни, уряд Антонеску створив три губернаторства: Бессарабію, Буковину, Трансністрію. Під час війни було залучено 30 румунських дивізій і бригад, що брали участь у боях за Одесу, Севастополь і Сталінград. 23 серпня 1944 під час перевороту короля Міхая був заарештований як воєнний злочинець і 1946 за вироком народного трибуналу Бухареста страчений.

Нагороди[2]

[ред. | ред. код]

Нагороди Фінляндії

[ред. | ред. код]

Нагороди Третього Рейху

[ред. | ред. код]

Оцінка сучасників

[ред. | ред. код]
  • «Антонеску — найважливіший з усіх наших союзників.» (Адольф Гітлер)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Маршал Іон Антонеску як виразник «тотального націоналізму». Маловідомі факти антиукраїнської діяльності румунського диктатора. Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 22 жовтня 2013.
  2. Antonescu, Ion Victor - TracesOfWar.com. www.tracesofwar.com. Архів оригіналу за 18 травня 2019. Процитовано 18 травня 2019.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Першина Т. С. Антонеску Йон [Архівовано 17 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 102. — ISBN 966-00-0734-5.
  • І. А. Піддубний. Антонеску Іон [Архівовано 9 березня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
  • Антонеску Ион [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.e-reading.pw/chapter.php/1003737/115/Lubchenkov_Yuriy_-_100_velikih_polkovodcev_Vtoroy_mirovoy.html
  • Бумагин В. Румыния при Антонеску [Електронний ресурс]. / В. Бумагин — Режим доступу: http://www.9355.ru/lessons/author/bum/0029bu.html
  • Бухарестский процесс над И. Антонеску. 1946 год [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://razboiulpentrutrecut.wordpress.com/2015/02/23/бухарестский-процесс-над-и-антонеску-1/
  • Волошин В. Маршал Іон Антонеску як виразник «тотального націоналізму» Маловідомі факти антиукраїнської діяльності румунського диктатора [Електронний ресурс]. / В. Волошин — Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/SOCIETY/marshal_ion_antonesku_yak_viraznik_totalnogo_natsionalizmu__malovidomi_fakti_antiukrayinskoyi_diyaln.html
  • Как маршал Ион Антонеску был доставлен в Москву [Електронний ресурс]. — Режим доступу http://citizenpoint.blogspot.com/2012/05/blog-post_5874.html
  • Крестовый поход на Россию: Сборник статей. Редактор-составитель М. Чернов — М.: Яуза, 2005. — 480 с.
  • Лебедев Н. И. Падение диктатуры Антонеску / Н. И. Лебедев — Москва: Издательство «Международные отношения», 1966. — 480 с.
  • Лебедев Н. И. Румыния в годы второй мировой войны / Н. И. Лебедев — М.: Изд-во Института международных отношений, 1961. — 321 с.
  • Левит И. Э. Крах политики агрессии диктатуры Антонеску (19.XI 1942-23.VIII 1944) / И. Э. Левит — Кишинев: Штиинца, 1983. — 376 с.
  • Мусский И. А. 100 великих диктаторов / И. А. Мусский — М.: Вече, 2000. — 569 с.
  • Орлик И. И. Бухарестский процесс над И. Антонеску. 1946 год / И. И. Орлик // Новая и новейшая история. 2012. № 1. С. 187—199.
  • Фриснер Г. Проигранные сражения [Електронний ресурс]. / Г. Фриснер — Режим доступу: http://militera.lib.ru/memo/german/friessner/index.html
  • Чалая Т. П. Крушение мифа о «Великой Румынии» в годы диктатуры Антонеску (1940—1944) / Т. П. Чалая // Военно-исторический журнал. — 2010 — № 01. — С.16-17.
  • Эренбург И. Г. Война. 1941—1945 / И. Г. Эренбург. — М.: ООО "Агентство «КРПА Олимп»; ООО «Издательство Астрель»; ООО «Издательство ACT», 2004. — 796 с.
  • Adolf Hitler: Monologe im Führerhauptquartier 1941—1944. Die Aufzeichnungen Heinrich Heims. Herausgegeben von Werner Jochmann. Sonderausgabe für den Gondrom Verlag, Bindlach 1988, ISBN 3811205846