Антоній Пєхнічек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Антоні Пєхнічек)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Антоній Пєхнічек
Антоній Пєхнічек
Антоній Пєхнічек
Особисті дані
Повне ім'я Антоній Кшиштоф Пєхнічек
Народження 3 травня 1942(1942-05-03) (81 рік)
  Хожув
Зріст 180 см
Вага 74 кг
Громадянство  Республіка Польща
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1959 Польща «Зрив» (Хожув) ? (?)
1960–1961 Польща «Напшуд Ліпіни» ? (?)
1961–1965 Польща «Легія» 56 (5)
1965–1972 Польща «Рух» (Хожув) 151 (6)
1972—1973 Франція «Шатору» 17 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1967–1969 Польща Польща 3 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1973–1975 Польща БКС (Бельсько)
1975–1979 Польща «Одра»
1980–1981 Польща «Рух» (Хожув)
1981–1986 Польща Польща
1986–1987 Польща «Гурник» (Забже)
1987–1990 Туніс «Есперанс»
1988–1989 Туніс Туніс
1992–1994 ОАЕ ОАЕ
1995–1996 Саудівська Аравія «Ан-Наср»
1996–1997 Польща Польща
1997 Катар «Аль-Райян»
2000 Туніс «Есперанс»
2001 Польща «Гурник» (Забже)
Звання, нагороди
Нагороди
Орден Відродження Польщі (Офіцерський Хрест)
Орден Відродження Польщі (Офіцерський Хрест)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Антоній Кшиштоф Пєхнічек (пол. Antoni Krzysztof Piechniczek, нар. 3 травня 1942, Хожув)[1] — польський футболіст, що грав на позиції захисника; тренер, у тому числі кількаразово головний тренер національної збірної Польщі; польський політик, сенатор VII скликання; а також віце-президент Польського футбольного союзу у 2008—2012 роках. Як футболіст грав за клуби «Легія», «Рух» (Хожув) і французький «Шатору», а також національну збірну Польщі. Як тренер відомий насамперед із роботою у збірних Польщі, Тунісу та ОАЕ.

Біографія[ред. | ред. код]

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Антоній Пєхнічек є сином Еміля і Магдалени Пєхнічків. Його батько був солдатом Вермахту, і помер у 1945 році в радянському таборі військовополонених біля Вітебська.[2] У дорослому футболі дебютував 1959 року виступами за команду «Зрив» із свого рідного міста Хожува, у 1960—1961 роках грав у команді «Напшуд Ліпіни» зі Свентохловиць.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу одного з найсильніших польських клубів — варшавської «Легії», до складу якого приєднався 1961 року. Відіграв за столичну команду наступні чотири роки, ставши з командою володарем Кубка Польщі в 1964 році.

У 1965 році став гравцем найсильнішого клубу свого рідного Хожува — «Рух», у складі якого провів наступні сім років своєї кар'єри гравця. У складі клубу став чемпіоном Польщі у 1968 році.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Шатору», за команду якого виступав протягом 1972—1973 років.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1967 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Польщі. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала усього 3 роки, провів у формі головної команди країни лише 3 матчі.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Антоній Пєхнічек закінчив Варшавську Академію Фізичного Виховання. Розпочав тренерську кар'єру у нижчоліговому клубі БКС, у 1975 році очолив тренерський штаб клубу «Одра», який у 1977 році здобув Кубок Польської ліги. У 1978 році Пєхнічек став футбольним тренером року в Польщі. У 1980—1981 роках Антоній Пєхнічек керував діями свого колишнього клубу «Рух» із Хожува.

У кінці грудня 1980 року став головним тренером команди національної збірної Польщі, офіційно приступив до виконання обов'язків 5 січня 1981 року. Під його керівництвом збірна здобула путівку на чемпіонату світу 1982 року в Іспанії. На цьому турнірі польська команда після великої перемоги 5-1 над збірною Перу двічі зіграла в нульову нічию з камерунською та італійською збірними, та вийшла до другого етапу турніру, на якому в першому матчі з великим рахунком 3-0 перемогла бельгійську збірну. У наступному матчі збірна СРСР перемогла бельгійців лише з рахунком 1-0, і вихід у півфінал турніру за тодішнім регламентом вирішувався в очній зустрічі польської та радянської збірних. У цьому матчі польській збірній вдалось тактично переграти радянську збірну, і матч закінчився нульовою нічиєю, що за різницею м'ячів забезпечило вихід польської збірної до півфіналу. У півфінальному матчі поляки поступилися італійській збірній з рахунком 0-2, проте у матчі за третє місце обіграли збірну Франції з рахунком 3-2, та в підсумку зайняли третє місце на турнірі, що стало повторенням такого ж успіху збірної Польщі на чемпіонаті світу 1974 року.[3]

Після чемпіонату світу польська збірна розпочала виступи у кваліфікаційному турнірі до чемпіонату Європи 1984 року. Проте на цьому турнірі польська збірна виступила невдало, зайнявши лише 3 місце в групі, після збірних Португалії та СРСР, і до фінальної частини не потрапила.[4] Проте Пєхнічек і далі продовжив роботу в збірній. Польська команда зуміла кваліфікуватися на чемпіонат світу 1986 року в Мексиці, де, хоч і зайняла 3 місце у групі після збірних Марокко та Англії, випередивши португальську збірну, проте завдяки новій формулі розіграшу турніру вийшла до 1/8 фіналу, де поступилася бразильській збірній з рахунком 0-4.[5] Відразу після чемпіонату світу Антонін Пєхнічек подав у відставку з поста головного тренера збірної.

Відразу після відставки у збірній Пєхнічек очолив«Гурник» із Забже, який наступного року привів до звання чемпіона країни. Після перемоги у польській першості він отримав запрошення очолити туніський клуб «Есперанс». Паралельно 1988 року прийняв пропозицію попрацювати збірній Тунісу, яку очолював у тому числі на Олімпійських іграх 1988 року. У збірній Антонін Пєхнічек працював до 1989 року, а в клубі «Есперанс» до 1990 року. Пізніше, протягом 3 років, починаючи з 1992, був головним тренером збірної ОАЕ. У 1995—1996 роках поляк тренував клуб із Саудівської Аравії «Ан-Наср».

У 1996 році польське футбольне керівництво запропонувало Пєхнічеку вдруге очолити головну польську команду. Проте цього разу тренеру не вдалось забезпечити проходження збірної до фінального турніру, оскільки польська збірна зайняла лише 3 місце у відбірковій групі після англійської та італійської збірних[6], і в 1997 році Пєхнічек подав у відставку з поста тренера збірної.

Після відставки зі збірної Пєхнічек отримав запрошення до катарського клубу «Аль-Райян», де працював протягом року. У 2000 році вдруге очолював тренерський штаб команди «Есперанс», проте працював у команді менше року. У кінці 2000 року Пєхнічек вдруге очолив «Гурник» із Забже, де працював до кінця 2001 року.

Кар'єра спортивного функціонера та політична діяльність[ред. | ред. код]

Антоній Пєхнічек є багаторічним діячем Польського футбольного союзу. До 15 липня 2006 року виконував обов'язки віце-президента союзу з питань тренувальної підготовки. Неодноразово запрошувався на телебачення як коментатор футбольних матчів та експерт. У 2008 році став віце-президентом ПФС, на цій посаді працював до 2012 року.

Антоній Пєхнічек також був членом наглядової ради футбольного клубу «Одра» (Водзіслав-Шльонський).[7] Також є викладачем Академії фізичного виховання в Катовицях.

У 2002 році за списком Унії Самоврядування (за підтримки Унії Свободи) Антоній Пєхнічек обраний до Сеймику Сілезького воєводства. Деякий час був заступником голови сеймику. У 2005 році він очолював список кандидатів до Сейму від катовицького округу від партії «Партія Демократична — demokraci.pl». У грудні цього ж року він став членом депутатського клубу сеймику від партії Громадянська платформа. Удруге став депутатом сеймику воєводства у 2006 році. У виборах 2007 року отримав мандат сенатора від Катовицького округу з результатом 207 243 голосів. У 2011 році не переобирався на наступний строк. 2014 року на виборах до Європарламенту Антонін Пєхнічек підтримував партію «Польща Разом».[8]

Державні нагороди[ред. | ред. код]

За визначні досягнення у футбольній кар'єрі Антонію Пєхнічеку у 1999 році було присвоєне звання Лицаря Ордену Відродження Польщі.[9]

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

«Рух» (Хожув): 1967–1968
«Легія»: Володар кубка 1963–1964

Як тренера[ред. | ред. код]

«Гурник» (Забже): 1986—1987
«Одра» (Ополе): Володар кубка 1977
  • 3 місце на чемпіонаті світу (1):
Збірна Польщі: 1982

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Kadra.pl. web.archive.org. 23 січня 2008. Архів оригіналу за 23 січня 2008. Процитовано 16 травня 2019. 
  2. Paweł Czado, Beata Żurek, Piechniczek. Tego nie wie nikt, Agora, Warszawa 2015, s. 60. (пол.)
  3. 1982 FIFA World Cup on FIFA.com [Архівовано 23 червня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
  4. RSSSF.com — результати всіх матчів чемпіонату [Архівовано 2015-10-10 у Wayback Machine.] (англ.)
  5. 1986 World Cup Details RSSSF [Архівовано 12 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
  6. Group 2 Detailed Results at RSSSF [Архівовано 26 січня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
  7. Antoni Piechniczek w Odrze (пол.). interia.pl. 5 липня 2008. 
  8. Konwencja Polski Razem Jarosława Gowina w Bytomiu (пол.). migalski.eu. 11 травня 2014. 
  9. http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WMP20000110202 [Архівовано 6 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]