Ахль аль-Байт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ахль аль-Байт (араб. أهل البيت‎, буквально — «люди дому») — родина пророка Мухаммеда, його найближчі родичі. У Корані вислів «Ахль аль-Байт» зустрічається двічі. В першому випадку йдеться про родину Ібрагіма, а у другому — Мухаммеда. У Корані сказано, що Аллах бажає повністю очистити родину Мухаммеда від усякої скверни. Виходячи з цього багато ісламських вчених вважають Ахль аль-Байт чистою від гріхів та помилок

Серед мусульманських богословів існують різні думки щодо того, кого вважати членами родини пророка Мухаммеда.

Суніти вважають, що до «Ахль аль-Байт» потрібно відносити всіх родичів пророка та його дружин.

Шиїти наполягають, що до «Ахль аль-Байт» можуть належати лише перша дружина Мухаммеда Хадіджа, донька Фатіма, зять та двоюрідний брат Алі ібн Абу-Таліб, онуки Хасан та Хусейн, а також імами (їх нащадки). Як доказ наводиться хадис, де Мухаммед, накинувши на Фатіму, Алі та їх дітей свій плащ, промовив за них спеціальну молитву.

Родину пророка Мухаммеда шанують усі мусульмани. Саме Ахль аль-Байт мусульмани прославляють під час обов’язкових п’ятикратних молитов («О Аллах, благослови Мухаммеда та родину Мухаммеда»). Вважається, що Мухаммед заповідав, щоб ті, хто просить у Аллаха благословення для нього, просили б також благословення для його родини

Джерела[ред.ред. код]