А-10

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

А-10планер конструкції Олега Антонова. Був створений в 1952 році на базі попередньої розробки — планера А-9[1]: було додано місце для пасажира, який сидів за спиною пілота обличчям до хвоста; довжина кабіни була збільшена на 250 мм.

На планері були встановлені чотири світові рекорди у класі багатомісних планерів. Зокрема, 28 травня 1953 року Заслужений майстер спорту В. М. Ільченко, маючи на борту пасажира, відчепився від буксирувальника в районі підмосковного Кунцево, і, подолавши по прямій 829,8 км, посадив планер недалеко від Сталінграда (Волгоград).

Льотно-технічні характеристики[ред.ред. код]

  • Розмах крила - 16,24 м;
  • Довжина - 6,80 м;
  • Відносне подовження крила - 19,6;
  • Висота - 1,49;
  • Площа крила - 13,50 м²;
  • Маса порожнього - 327 кг;
  • Максимальна швидкість - 200 км/год;
  • Максимальна аеродинамічна якість - 28;
  • Швидкість МАК - 88 км/год;
  • Мінімальне зниження - 0,87 м/с;
  • Швидкість мінімального зниження - 85 м/с;
  • Посадкова швидкість - 85 км/год;
  • Гранично допустиме перевантаження - 8,5;
  • Екіпаж - 2 людини.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  • Красильщиков, А. П. Планеры СССР. М: "Машиногстроение". — 1991