Безпілотний автомобіль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Безпілотний автомобіль (самокерований автомобіль,[1], автономний автомобіль[2] роботизований автомобіль[3]) — це транспортний засіб, що здатен отримувати дані про своє середовище і здійснювати навігацію без участі людини, яка б ним керувала.[4]

Автономний автомобіль здатен орієнтуватися використовуючи різні прилади і методи, такі як радар, лідар, GPS, одометри, і комп'ютерний зір. Сучасні системи керування здатні інтерпретувати інформацію з сенсорів аби визначити правильний напрямок руху, а також ідентифікувати перешкоди і відповідні покажчики.[5][6] Автономні автомобілі мають системи керування які здатні аналізувати сенсорні дані і розрізняти інші транспортні засоби на дорозі, що є дуже корисним при плануванні маршруту до бажаної точки призначення.[7]

Деякі показові системи попередники автономних автомобілів, з'являлися починаючи з 1920-их і 30-х років. Перші самодостатні (а таким чином, дійсно автономні) автомобілі з'явилися в 1980-их, у результаті проектів Navlab і ALV в Університеті Карнегі-Меллон у 1984 році й проекту «Eureka Prometheus Project» компанії Mercedes-Benz разом з Bundeswehr University Munich у 1987. Після того, декілька великих компаній і дослідницьких організацій створили робочі прототипи автономних транспортних засобів.

В Україні[ред.ред. код]

Перший «розумний» українських автомобіль спеціального призначення створено на базі армійського броньованого автомобіля КрАЗ-Спартан. Проект реалізовано ПАТ «АвтоКрАЗ», і Запорізькою інжиніринговою компанією «Інфоком Лтд».

Вітчизняний автопілот Pilotdrive, встановлений на КрАЗ-Спартані, оснащений комплексом спеціальних датчиків, що дозволяють автомобілю легко орієнтуватися в дорозі. У їх числі тепловізор із системою автоматичної цілевказівки і захоплення, відеокамера з охопленням 360˚, передній і задній радари для виявлення перешкод, далекомір, ємнісний датчик присутності людини в радіусі 18 метрів. Завдяки системі Pilotdrive, КрАЗ-Спартан розпізнає ширину дороги, а також перешкоди, що знаходяться навколо нього. Система аналізу і прийняття рішень дозволяє автомобілю миттєво реагувати на перешкоди.

Управління беспітоним КрАЗ-Спартаном може здійснюватися за допомогою планшета, «розумної» рукавички» або операторської станції. [8]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Liden, Daniel. What Is a Driverless Car?. WiseGeek. Процитовано 11 October 2013. 
  2. Kelly, Heather (30 October 2012). Self-driving cars now legal in California. CNN. Процитовано 11 October 2013. 
  3. Thrun, Sebastian (2010). Toward Robotic Cars. Communications of the ACM 53 (4). с. 99–106. doi:10.1145/1721654.1721679. 
  4. Gehrig, Stefan K.; Stein, Fridtjof J. (1999). Dead reckoning and cartography using stereo vision for an autonomous car IEEE/RSJ International Conference on Intelligent Robots and Systems 3. Kyongju. с. 1507–1512. ISBN 0-7803-5184-3. doi:10.1109/IROS.1999.811692. 
  5. Lassa, Todd (January 2013). The Beginning of the End of Driving. Motor Trend. Процитовано 1 September 2014. 
  6. European Roadmap Smart Systems for Automated Driving, European Technology Platform on Smart Systems Integration (EPoSS), 2015.
  7. Zhu, Wentao; Miao, Jun; Hu, Jiangbi; Qing, Laiyun (2014-03-27). Vehicle detection in driving simulation using extreme learning machine. Neurocomputing 128. с. 160–165. doi:10.1016/j.neucom.2013.05.052. 
  8. Перший безпілотний КрАЗ - перший «розумний» український автомобіль. 06 жовтня, 2016. 

Див. також[ред.ред. код]