Будинок Галшки Гулевичівни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Будинок Галшки Гулевичівни

50°27′56″ пн. ш. 30°31′14″ сх. д. / 50.46556° пн. ш. 30.52056° сх. д. / 50.46556; 30.52056
Країна Україна Україна
Розташування Київ
Клієнт Галшка Гулевичівна
Дата закінчення спорудження кін. XVI — поч. XVII ст.
Стиль бароко
Адреса вул. Григорія Сковороди, 2

Будинок Галшки Гулевичівни. Карта розташування: Київ
Будинок Галшки Гулевичівни
Будинок Галшки Гулевичівни
Будинок Галшки Гулевичівни (Київ)
Мапа

CMNS: Будинок Галшки Гулевичівни у Вікісховищі
Вигляд з вулиці Григорія Сковороди.

Буди́нок Га́лшки Гулевичі́вни (також відомий як «Поварня») — найдавніша збережена цивільна будівля у Києві, пам'ятка історії та архітектури XVII ст. Розташована на Подолі на території Національного університету «Києво-Могилянська академія» за адресою вул. Григорія Сковороди, 2.

Будинок збудовано наприкінці XVI — на початку XVII століття коштом меценатки Галшки Гулевичівни. На думку сучасних дослідників, зокрема, Юрія Лосицького, будинок є типовим зразком української архітектури XVI століття — будинком «на дві половини». Споруда — цегляна, тинькована, зі склепінчастим підвалом, прямокутна у плані[1].

У 1615 році Галшка надала цю будівлю та земельну ділянку при ній для заснування Братської школи[2], шпиталю та монастиря. У своїй дарчій грамоті від 15 жовтня 1615 року Гулевичівна писала:

Я, Галшка Гулевичівна… з любові і приязні до братів моїх — народу руського і для спасіння душі своєї… правовірним і благочестивим християнам народу руського в повітах воєводства Київського, Волинського і Брацлавського… даю, дарую, записую, відказую і фундую добра мої власнії… власний мій двір з землею… нічого собі самій а ні нащадкам моїм не зоставляючи.[3]

Вважається, що будинок використовувався як приміщення для занять. Після будівництва нових корпусів коштом Петра Могили у 1630-их рр. у будинку Галшки Гулевичівни розташовувалася поварня та проводилися засідання академічної корпорації.

Будинок зазнав реконструкції у 1826 році[4]. У 2002 році був оновлений фасад будівлі. Після реставрації[5], завершеної у 2008 році Києво-Могилянською академією, тут відкрився Музей української звитяги, з часом реформованого в Музей НаУКМА, що розповідає про історію Києво-Могилянської академії.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Відлуння віків. Архів оригіналу за 1 березня 2010. Процитовано 31 березня 2009.
  2. Офіційний сайт Києво-Могилянської академії. Архів оригіналу за 2 лютого 2013. Процитовано 31 березня 2009.
  3. Хижняк З.І., Маньківський В. К. Історія Києво-Могилянської академії. — К.: Вид. дім «КМ Академія», 2003. — с. 22-23
  4. Фото Києва - Серія "Подолом". Архів оригіналу за 25 липня 2008. Процитовано 31 березня 2009.
  5. На Подолі планують відновити пам'ятку архітектури XVII-XIX століття - трапезну з церквою Святого Духа. Архів оригіналу за 6 квітня 2013. Процитовано 31 березня 2009.

Джерела[ред. | ред. код]