Будинок Галшки Гулевичівни
Будинок Галшки Гулевичівни | |
---|---|
50°27′56″ пн. ш. 30°31′14″ сх. д. / 50.46556° пн. ш. 30.52056° сх. д. | |
Країна | Україна |
Розташування | Київ |
Клієнт | Галшка Гулевичівна |
Дата закінчення спорудження | кін. XVI — поч. XVII ст. |
Стиль | бароко |
Адреса | вул. Григорія Сковороди, 2 |
Будинок Галшки Гулевичівни у Вікісховищі |
Буди́нок Га́лшки Гулевичі́вни (також відомий як «Поварня») — найдавніша збережена цивільна будівля у Києві, пам'ятка історії та архітектури XVII ст. Розташована на Подолі на території Національного університету «Києво-Могилянська академія» за адресою вул. Григорія Сковороди, 2.
Будинок збудовано наприкінці XVI — на початку XVII століття коштом меценатки Галшки Гулевичівни. На думку сучасних дослідників, зокрема, Юрія Лосицького, будинок є типовим зразком української архітектури XVI століття — будинком «на дві половини». Споруда — цегляна, тинькована, зі склепінчастим підвалом, прямокутна у плані[1].
У 1615 році Галшка надала цю будівлю та земельну ділянку при ній для заснування Братської школи[2], шпиталю та монастиря. У своїй дарчій грамоті від 15 жовтня 1615 року Гулевичівна писала:
Я, Галшка Гулевичівна… з любові і приязні до братів моїх — народу руського і для спасіння душі своєї… правовірним і благочестивим християнам народу руського в повітах воєводства Київського, Волинського і Брацлавського… даю, дарую, записую, відказую і фундую добра мої власнії… власний мій двір з землею… нічого собі самій а ні нащадкам моїм не зоставляючи.[3] |
Вважається, що будинок використовувався як приміщення для занять. Після будівництва нових корпусів коштом Петра Могили у 1630-их рр. у будинку Галшки Гулевичівни розташовувалася поварня та проводилися засідання академічної корпорації.
Будинок зазнав реконструкції у 1826 році[4]. У 2002 році був оновлений фасад будівлі. Після реставрації[5], завершеної у 2008 році Києво-Могилянською академією, тут відкрився Музей української звитяги, з часом реформованого в Музей НаУКМА, що розповідає про історію Києво-Могилянської академії.
- ↑ Відлуння віків. Архів оригіналу за 1 березня 2010. Процитовано 31 березня 2009.
- ↑ Офіційний сайт Києво-Могилянської академії. Архів оригіналу за 2 лютого 2013. Процитовано 31 березня 2009.
- ↑ Хижняк З.І., Маньківський В. К. Історія Києво-Могилянської академії. — К.: Вид. дім «КМ Академія», 2003. — с. 22-23
- ↑ Фото Києва - Серія "Подолом". Архів оригіналу за 25 липня 2008. Процитовано 31 березня 2009.
- ↑ На Подолі планують відновити пам'ятку архітектури XVII-XIX століття - трапезну з церквою Святого Духа. Архів оригіналу за 6 квітня 2013. Процитовано 31 березня 2009.
- Хижняк З. І., Маньківський В. К. Історія Києво-Могилянської академії. — К.: Вид. дім «КМ Академія», 2003. — 184 с.
- Київ: історико-біографічний енциклопедичний довідник / Г. Ю. Івакін та ін.; відп. ред. Ю. О. Храмов; Інститут гуманітарних досліджень Української академії наук. — К.: Фенікс, 2007. — 1120 с.: іл. — ISBN 978-966-651-405-2.
- Офіційний сайт Києво-Могилянської академії [Архівовано 2 лютого 2013 у Wayback Machine.]
- Фото Києва — Серія «Подолом»
- На Подолі планують відновити пам'ятку архітектури XVII—XIX століття — трапезну з церквою Святого Духа [Архівовано 6 квітня 2013 у Wayback Machine.]
- Україна Молода: Бібліотека НаУКМА і її «квартирне питання» [Архівовано 22 липня 2009 у Wayback Machine.]
- Відлуння віків