Вашківці
| Вашківці | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна | |||||||||
| Область | Чернівецька область | ||||||||
| Район | Вижницький район | ||||||||
| Тер. громада | Вашківецька міська громада | ||||||||
| Засноване | — | ||||||||
| Перша згадка | 1430-ті | ||||||||
| Населення | ▼ 5215 (01.01.2022)[1] | ||||||||
| Площа | 6,8 км² | ||||||||
| Поштові індекси | 59210—212 | ||||||||
| Телефонний код | +380-3730 | ||||||||
| Координати | 48°22′31″ пн. ш. 25°29′52″ сх. д.H G O | ||||||||
| Водойма | Черемош, Глибочок | ||||||||
| Назва мешканців | вашківча́нин вашківча́нка вашківча́ни | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Вашківці | ||||||||
| До районного центру | |||||||||
| - автошляхами | 32,6 км | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - автошляхами | 37,4 км | ||||||||
| До Києва | |||||||||
| - автошляхами | 553 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Адреса | 59210, Чернівецька обл., Вижницький р-н, м. Вашківці, вул. Героїв Майдану, 2 | ||||||||
| Вебсторінка | Вашківецька міськрада | ||||||||
| Міський голова | Перч Микола Партенієвич | ||||||||
|
| |||||||||
Ва́шківці (МФА: [ˈʋaʃkʲiu̯t͡sʲi] (
прослухати)) — місто Вижницького району Чернівецької області, центр Вашківецької міської громади.
Вперше згадуюється у 30-х роках XV століття як Вашківці (ст.-укр. вашковци ) (1431) і Васківці (ст.-укр. васковци ) (1433, 1435). Назва походить від руського імені Іван – Івашко[2]. Вона може бути пов’язана з Івашком Чорторийським – сином молдавського боярина руського походження Яцька Чорторийського, який володів кількома поселеннями на річкою Черемош . Побутує версія, що Яцько Чорторийський на честь свого родового прізвища назвав центральне село свого маєтку Чорторию, а на честь свої синів Івашка і Немирка - сусіднє поселення Вашківці і «село на Пруті» Немирчани — Дубівці) [3].
Розміщене на правому березі річки Черемош та його притоці Глибочок, за 32 кілометри від районного центру — міста Вижниця (автошлях Т 2601). Відстань від Чернівців — 37 кілометрів.

Перша письмова згадка про місто датована 1431 роком, коли Немирко Чорторийський продав село Вашківці сучавському дворнику Іванові Купчичу [4] [5].
У грамоті Владислава Ягайла від 13 грудня 1433 року говориться про передачу Вашківців молдовському воєводі Стефану. Наступні 342 роки (з 1433 по 1775 р.) Вашківці перебували у складі Молдовської держави, а з 1775 року входили до Австро-Угорщини. В цей час власниками села були брати Микола та Йордаки Русети. Їх права на село підтверджені австрійською комісією 12 березня 1782 року. 8 червня 1805 року брати Русети обмінюють свої буковинські маєтки на волоські володіння Теодора Мустаце. У 1808 році Вашківці дісталися барону Петріно.
У 1848 році вашківецькі селяни взяли участь у повстанні під проводом Лук'яна Кобилиці. Внаслідок повстань барон Петріно одним з перших в краї скасував панщину у вашківецькому маєтку.
На початку XIX століття Вашківці стають центром судової округи, а з 1903 року — містом, центром новоутвореного Вашківецького повіту З 1811-1812 роках відомі найдавніші відбитки печатки Вашківців з самобутнім гербом: дерево, під яким вовк, що біжить.

У другій половині XIX століття на початку ХХ століття у Вашківцях виникає ряд дрібних капіталістичних підприємств. У 1873 році була відкрита гуральня Гросмана, Фрейтога і вольцовий млин Таца.
Під час Першої світової війни Вашківці були в районі воєнних дій. 27 листопада 1918 року місто як і вся Буковина перейшло під владу Румунії, де воно перебувало у складі жудеця Сторожинець.
28 червня 1940 року зайняте радянськими військами. У 1941—1944 роках — знову під владою Румунії. З 1944 року у складі Радянського Союзу.
Від 24 серпня 1991 року — незалежній Україні.
14 вересня 2016 року шляхом об'єднання сільських рад місто Вашківці — адміністративний центр Вашківецької міської громади.[6]
Динаміка зміни населення у Вашківцях:
| 1930 | 1941 | 1989 | 2001 | 2005 | 2007 | 2009 | 2010 | 2012 | 2022 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 6 354 | 5 916 | 5 811 | 5 987 | 5 830 | 5 660 | 5 545 | 5 506 | 5 430 | 5 215 |
Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року[7]:
| Національність | Відсоток |
|---|---|
| українці | 97,99 % |
| росіяни | 1,35 % |
| інші/не вказали | 0,66 % |
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 5828 | 98.48% |
| російська | 69 | 1.16% |
| румунська | 13 | 0.22% |
| білоруська | 3 | 0.05% |
| єврейська | 1 | 0.02% |
| польська | 1 | 0.02% |
| інші/не вказали | 3 | 0.05% |
| Усього | 5918 | 100% |
- Вашківецький парк.
- Аннина гора — гора висотою 304 метри над рівнем моря, що є давнім об'єктом християнського паломництва. У 1993 році тут засновано Свято-Аннинський жіночий монастир, побудовано собор Святої Анни з нижнім храмом Святих Великомучеників Маковеїв, келії, житлові корпуси, господарські приміщення[9].
- Церква Святого Миколая — православний храм збудований у 1854 році з використанням традицій західного культового зодчества.
- Храм Успіння Пресвятої Діви Марії — католицький храм побудований на початку 20-х років XIX століття і освячений у 1826 році.
- Музей імені Г. Гараса.
- Садиба Криштофовичів.
- Пам'ятник уродженцю Вашківців поету Миколі Юрійчуку.[10]
- Скульптура "Вашківецька маланка". Скульптура вшановує традиційний обряд з переодяганням у тварин і фольклорних персонажів, що відбувається в ніч з 13 на 14 січня та який у Вашківцях носить масовий характер та називається "Переберія".
- Гавалешко Микола Петрович — доктор фізико-математичних наук, професор Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. Був першим головою Чернівецького обласного об'єднання Всеукраїнського товариства ім. Т. Шевченка.
- Гарас Георгій Олексійович — заслужений майстер народної творчості України, художник-орнаменталіст
- Герасимович Іван — український педагог, редактор та громадський діяч, організатор українського учительства, сотник УГА.
- Гнатишин Іван Миколайович — український дипломат
- Гнатишин Іван Михайлович — канадський юрист українського походження, батько генерал-губернатора Канади Романа Гнатишина
- Годовський Володимир Михайлович — український хореограф
- Євген Максимович — український живописець. У 1881 р. закінчив Віденську Академію мистецтв. Був головним художником Буковинської митрополії. Брав участь у розписі фресок Мармурового залу та інтер'єрів резиденції буковинських митрополитів у Чернівцях.
- Лобурак Марія Миколаївна та Володимир Миколайович Лобурак — Заслужені артисти України. Дует «Скриня».
- Михайлюк Василь Пилипович — український композитор, диригент. Автор музики до пісні «Черемшина».
- Чорногуз Олена Іванівна (нар. 1949) — українська художниця по текстилю, членкиня НСХУ.
- Юрійчук Микола Якович — український поет-пісняр. Автор слів до пісні «Черемшина».
- Миколаївська церква
- Парк з садибою Криштафовичів
- Вашковецький парк
- Вашковецький парк
- Вашківецька Переберія
- Переберія Дід і Баба
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
- ↑ Die Bukowina. Eine allgemeine Heimatrunde = Буковина. Загальне краєзнавство. — Р. 204
- ↑ Таємниці Старого Берладського шляху, 2025, с. 205-206.
- ↑ [Історія міст і сіл Української РСР. Чернівецька область. — Р. 133
- ↑ Таємниці Старого Берладського шляху, 2025, с. 205.
- ↑ ВВРУ, 2018, № 25, стор. 14
- ↑ Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
- ↑ Монастир на Анниній горі у Вашківцях. Архів оригіналу за 1 серпня 2010. Процитовано 2 жовтня 2011.
- ↑ У Вашківецькій громаді відкрили пам’ятник автору легендарної пісні "Черемшина" Миколі Юрійчуку | БукІнфо. bukinfo.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 4 лютого 2022.
- Гарас В. О. Вашківці [Архівовано 13 травня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. — Т. 4 : В — Вог. — С. 167. — ISBN 966-02-3354-X.
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Квасецький А. Таємниці Старого Берладського шляху: Краєзнавчі нариси з історії Буковини. — Чернівці : Місто, 2025. — 256 с.
- Історія міст і сіл Української РСР. Чернівецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 706 с.
- Савченко І. В. Вашківці [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 451. — ISBN 966-00-0734-5.
- Die Bukowina. Eine allgemeine Heimatrunde = Буковина. Загальне краєзнавство / Переклад з нім. Ф. С. Андрійця, А. Т. Квасецького; наук. редактори В. М. Ботушанський (автор передмови), О. М. Масан, В.Ю. Іванюк]. — Чернівці: Зелена Буковина, 2004. — 488 с. (нім.) (укр.)
- Waszkowce 2.) W. Sereckie // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 145. (пол.) — S. 145. (пол.)
- Вашківці — сайт міста [Архівовано 5 травня 2012 у Wayback Machine.]
- Місто Вашківці // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Сайт Вашківецької гімназії ім. І.Бажанського
- Сайт Вашківецької ЗОШ І-ІІІ ступенів
- Старі фото Вашківців[недоступне посилання з червня 2019]
