Вашківці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вашківці
Coats of arms of Vashkivtsi (Ukraine).png Vaskovcy.png
Герб Вашківців Прапор Вашківців
Вашківці
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Чернівецька область
Район Вижницький район
Код КОАТУУ 7320510400
Перша згадка 1430-ті
Населення 5430 (01.01.2012)
Поштові індекси 59210—212
Телефонний код +380-3730
Координати 48°22′31″ пн. ш. 25°29′52″ сх. д. / 48.37528° пн. ш. 25.49778° сх. д. / 48.37528; 25.49778Координати: 48°22′31″ пн. ш. 25°29′52″ сх. д. / 48.37528° пн. ш. 25.49778° сх. д. / 48.37528; 25.49778
Водойма Черемош, Глибочок
Відстань
Найближча залізнична станція Вашківці
До районного центру
 - автошляхами 32,6 км
До обл./респ. центру
 - автошляхами 37,4 км
До Києва
 - автошляхами 553 км
Міська влада
Адреса 59210, Чернівецька обл., Вижницький р-н, м. Вашківці, вул. 1-го Травня, 2
Веб-сторінка Вашківецька міськрада
Міський голова Перч Микола Партенієвич

Ва́шківці (рум. Văşcăuţi, нім. Waschkautz , рос. Вашковцы) — місто Вижницького району Чернівецької області. Розташоване на правому березі річки Черемош та його притоці Глибочок, за 32 кілометри від районного центру — міста Вижниця (автошлях Т 2601). Відстань від Чернівців — 37 кілометрів.

Вперше згадуються у 30-х роках XV століття під назвою Васківці (назва походить від імені Васко).

Історія[ред.ред. код]

Герб часів Румунії

Перша письмова згадка про місто була датована 1431 роком, а у грамоті Владислава Ягайла від 13 грудня 1433 року говориться про передачу Вашківців молдовському воєводі Стефану. Наступні 342 роки (з 1433 по 1775 р.) Вашківці перебували у складі Молдовської держави, а з 1775 року входили до Австро-Угорщини. В цей час власниками села були брати Микола та Йордаки Русети. Їх права на село підтверджені австрійською комісією 12 березня 1782 року. 8 червня 1805 року брати Русети обмінюють свої буковинські маєтки на волоські володіння Теодора Мустаце. У 1808 році Вашківці дісталися барону Петріно.

У 1848 році вашковецькі селяни взяли участь у повстанні під проводом Лук'яна Кобилиці. Внаслідок повстань барон Петріно одним з перших в краї скасував панщину у вашковецькому маєтку.

На початку XIX ст. Вашківці стають центром судової округи, а з 1903 року — містом, центром новоутвореного Вашківецького повіту.

У другій половині XIX ст. на початку ХХ ст. у Вашківцях виникає ряд дрібних капіталістичних підприємств. У 1873 році була відкрита гуральня Гросмана, Фрейтога і вольцовий млин Таца.

27 листопада 1918 року місто як і вся Буковина перейшло під владу Румунії, де воно перебувало у складі жудеця Сторожинець. 28 червня 1940 року зайняте радянськими військами. У 1941-1944 роках — знову під владою Румунії. З 1944 року у складі Радянського Союзу, а від 1991 року — незалежної України.

Населення[ред.ред. код]

Динаміка зміни населення у Вашківцях:

1930 1941 1989 2001 2005 2007 2009 2010 2012
6 354 5 916 5 811 5 987 5 830 5 660 5 545 5 506 5 430

Визначні місця[ред.ред. код]

  • Біля міста знаходиться Аннина гора (висота 304 метри над рівнем моря), що є давній об'єктом християнського паломництва. У 1993 році тут засновано Свято-Аннинський жіночий монастир. Побудовано собор Святої Анни з нижнім храмом Святих Великомучеників Маковеїв, келії, житлові корпуси, господарські приміщення[1].
  • Церкву Святого Миколая, православний храм збудований у 1854 році з використанням традицій західного культового зодчества.
  • Храм Успіння Пресвятої Діви Марії — католицький храм побудований на початку 20-х років XIX століття і освячений у 1826 році.

Відомі люди[ред.ред. код]

  • Гавалешко Микола Петрович — (*27.01.1932, м. Вашківці, тепер Вижницького району — 02.06.2002, м. Чернівці) — доктор фізико-математичних наук, професор Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. Був першим головою Чернівецького обласного об'єднання Всеукраїнського товариства ім. Т. Шевченка.
  • Гарас Георгій Олексійович — заслужений майстер народної творчості України, художник-орнаменталіст
  • Герасимович Іван — український педагог, редактор та громадський діяч, організатор українського учительства, сотник УГА.
  • Гнатишин Іван Миколайович — український дипломат
  • Гнатишин Іван Михайлович (1907, Вашківці — 1967) — видатний канадський юрист українського походження
  • Євген Максимович. — (*10.02.1857, м. Вашківці, тепер Вижницького району Чернівецької області — 27.04.1928, м. Чернівці) — український живописець. У 1881 р. закінчив Віденську Академію мистецтв. Був головним художником Буковинської митрополії. Брав участь урозписі фресок Мармурового залу та інтер'єрів ризиденції буковинських митрополитів у Чернівцях.
  • Казимір Костянтин Федорович — депутат Державної Думи Російської імперії І скликання
  • Лютик Петро Михайлович — видатний гідролог, брав участь у ліквідації наслідків аваріїї на ЧАЕС. Його іменем названо одну з вулиць міста.
  • Михайлюк Василь Пилипович — український композитор, диригент. Автор музики до пісні «Черемшина».
  • Терен Іван Іларіонович (* 08.11.1951, м. Вашківці) — майстер художнього різблення та інкрустації. Голова Чернівецького обласного осередку Нааціональної спілки майстрів народного мистецтва України (2003).Заслужений майстер народної творчості України (2006). Лауреат премії імені Георгія Гараса (2001). До 600-річчя Чернівців видав каталог-посібник «Художнє різблення на Буковині» (Чернівці, 2007). Нагороджений медаллю «На славу Чернівців»
  • Юрійчук Микола Якович — український поет-пісняр. Автор слів до пісні «Черемшина».
  • Лобурак Марія Миколаївна та Володимир Миколайович Лобурак — Заслужені артисти України. Дует "Скриня".

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.