Вулиця Ганни Барвінок (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Ганни Барвінок
Львів
Вигляд на вулицю Ганни Барвінок з вулиці Чупринки
Вигляд на вулицю Ганни Барвінок з вулиці Чупринки
Місцевість Новий Світ
Район Франківський
Назва на честь Ганни Барвінок
Колишні назви
Під Сточкєм, Фріц Вайцельґассе, Під Сточком
польського періоду (польською) Pod Stoczkiem
Загальні відомості
Протяжність 185 м
Координати початку 49°49′44″ пн. ш. 24°00′08″ сх. д. / 49.829028° пн. ш. 24.002444° сх. д. / 49.829028; 24.002444Координати: 49°49′44″ пн. ш. 24°00′08″ сх. д. / 49.829028° пн. ш. 24.002444° сх. д. / 49.829028; 24.002444
Координати кінця 49°49′40″ пн. ш. 24°00′16″ сх. д. / 49.827917° пн. ш. 24.004556° сх. д. / 49.827917; 24.004556
Поштові індекси 79044
Транспорт
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі № 1
Забудова 2000-ні; багатоповерхова
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Ганни Барвінок (Львів) на Вікісховищі

Ву́лиця Га́нни Барві́нок — вулиця у Франківському районі міста Львова, в місцевості Новий Світ. Пролягає від вулиці Єфремова до вулиці Генерала Чупринки.

Прилучається вулиця Квітнева.

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця виникла на початку XX століття під назвою Під Сточком. У роки німецької окупації мала назву Фріц Вайцельґассе, на честь німецького політичного діяча Фріца Вайцеля. Сучасну назву вулиця отримала 1946 року, на честь української письменниці Ганни Барвінок (Олександри Білозерської-Куліш).[1]

Забудова[ред. | ред. код]

До вулиці приписаний лише один будинок — сучасна п'ятиповерхівка. Всі інші будинки належать до сусідніх вулиць. На розі вулиць Ганни Барвінок та Генерала Чупринки розташований львівський заклад дошкільної освіти № 93 компенсуючого типу (для дітей з ранніми проявами туберкульозної інфекції).[2]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

2008 року мешканці Львова знайшли на вулиці Ганни Барвінок єврейські надгробні плити, які, очевидно, пролежали там з часів німецької окупації. Львівський історик та публіцист Ілько Лемко вважає, що ці та інші плити могли використовуватися окупантами для будівництва доріг.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]