Вулиця Русових
| Вулиця Русових Львів | |
|---|---|
.jpg) Вулиця Русових | |
| Місцевість | На Байках |
| Район | Франківський |
| Назва на честь | Олександра та Софії Русових |
| Колишні назви | |
| Вісьньовецьких, Зайдліцґассе, Вишневецьких, Щорса | |
| польського періоду (польською) | Wiśniowieckich |
| радянського періоду (українською) | Вишневецьких, Щорса |
| радянського періоду (російською) | Вишневецких, Щорса |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 155 м |
| поштові індекси | 79013[1] |
| Транспорт | |
| Трамваї | № 4, 9[2] |
| Зупинки громадського транспорту | «вул. Бандери»[2] |
| Рух | двосторонній |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 1—3, 5, 6, 6а, 7, 8, 10, 11[3] |
| Архітектурні пам'ятки | № 11[4] |
| Медичні заклади | Львівський міський центр планування сім'ї та репродуктивного здоров'я людини, медичний центр «MMmed» |
| Поштові відділення | ВПЗ № 13 (вул. Бандери, 24)[1] |
| Аптеки | «Біомед», «Зелена планета Земної» |
| Забудова | сецесія, конструктивізм[5] |
| Комерція | гастроном «Олексій» |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
Ву́лиця Русових — вулиця у Франківському районі міста Львова, в місцевості Новий Світ. Сполучає вулиці Київську і Бандери та утворює перехрестя з вулицею Коновальця. Прилучається вулиця Антоновича.
Історія[ред. | ред. код]
Вулицю прокладено у 1892 році та названо на згадку про руський княжий рід Великого князівства Литовського та Речі Посполитої Вишневецьких[6], з якого походило багато відомих особистостей в історії України та Польщі. Під час німецької окупації, у 1943—1944 роках, вулиця мала назву Зайдліцґассе[7]. У липні 1944 року повернена довоєнна назва вулиці — Вишневецьких[8] і вже у грудні того ж року вулицю перейменували на честь українського радянського військового діяча Миколи Щорса[9]. Сучасна назва від 1992 року на пошану українського земського статистика, етнографа, фольклориста і громадського діяча Олександра Русова[10] та його дружини Софії з роду Ліндфорс, української педагогині, письменниці, літературознавиці та громадської діячки, однієї з організаторок жіночого руху в Україні[11][7].
Забудова[ред. | ред. код]
В архітектурному ансамблі вулиці Русових переважають архітектурні стилі — сецесія, конструктивізм[5]. Лише будинок під № 11 внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення[4].
Будинки[ред. | ред. код]
№ 1 — чотириповерховий житловий будинок, збудований у 1908 році за проєктом архітектора Юліана Цибульського у стилі неоренесансу[12]. Від радянських часів й донині на першому поверсі містяться гастроном «Олексій» та медичний центр «MMmed» (УЗД на Русових).
№ 2 — триповерхова наріжна кам'яниця, збудована у 1890-х роках у стилі історизму. Над фасадом височіють два великих куполи. У наріжнику будинку у 1910 році функціював шинок Анчела Ґруфта, за радянських часів — «Пельменна», але й мав народну назву — «П'ятий кут». У наш час тут спочатку містилося відділення банку[13], нині — відділення № 54 ТОВ «Нова пошта».
№ 3 — шестиповерховий житловий будинок бізнес-класу з вбудованими приміщеннями комерційного призначення, зданий в експлуатацію у 2013 році. В одному з вбудованих приміщень працює салон краси «Клод Лорен».
№ 4 — п'ятиповерхова будівля зведена для потреб еміграційного управління міста. Установа отримала державний кредит і замовила проєкт у 1928 році в архітектора Генрика Заремби[14]. Будинок був готовий у 1930 році і отримав назву «Дім емігранта». Тут містилися еміграційний офіс, а також кімнати для емігрантів. Існувало кілька проєктів будинку, до реалізації обрали той, що без декору[15]. Заремба вдало вписав будинок в роздоріжжя сучасних вулиці Русових, Київської і Коновальця. В плані проєкт має виразно трикутну форму і центральним фасадом виходить до стику трьох вулиць. Досить символічне розташування зважаючи на призначення споруди, яка допомагала людям виїжджати за кордон, у різні напрямки[16]. Нині тут міститься Львівський міський центр планування сім'ї та репродуктивного здоров'я людини (раніше — гінекологічне відділення № 1 КНП «3-я міська клінічна лікарня м. Львова»).
На першому поверсі будинку розташовувалися асоціації, що займалися питаннями емігрантів, а також розважальна та читальна зала для емігрантів. На другому і третьому поверхах були розташовані спальні для емігрантів: колективна спальня для чоловіків, індивідуальні кімнати для сімей, інтелігенції та спальні для жінок. У «Домі емігранта» був також лазарет для надання медичних консультацій та ясла для дітей. На четвертому поверсі розмістилися адміністративні приміщення, квартири прислуги і сушарні[17]. Будинок міг приймати до 200 емігрантів одночасно[18].
У 2021 році в межах програми «100 років модернізму у Львові» Бюро спадщини ознакувало будинок інформаційною табличкою[19].
№ 5, 6, 6а, 7, 8 — чотириповерхові житлові будинки у стилі польського конструктивізму 1920—1930-х років. На першому поверсі будинку № 7 міститься студія масажу «Пазен» (раніше — центр краси та здоров'я «Формула грацій»).
№ 10 — триповерховий житловий будинок. На першому поверсі міститься фітоаптека «Зелена планета Земної» (Наталії Зубицької)[20].
№ 11 — вілла архітектора і скульптора, професора Львівської політехніки Леонарда Марконі[12], збудована у 1878 році за його власним проєктом[21]. У 2020 році змінився власник будинку, його придбав «ПриватБанк». Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2795-м[4].
- Світлини вуличної забудови
-
Житловий будинок (вул. Русових, 1) -
Скульптурний декор будинку (вул. Русових, 1) -
Житловий будинок (вул. Русових, 2) -
Житлові будинки (вул. Русових, 6, 6а) -
Вілла Леонарда Марконі (вул. Русових, 11) -
Скульптурний декор будинку (вул. Русових, 11) -
Скульптурний декор будинку (вул. Русових, 11) -
Скульптурний декор будинку (вул. Русових, 11)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 7 січня 2024.
- ↑ а б Маршрути громадського транспорту м. Львова. eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 7 січня 2024.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 7 січня 2024.
- ↑ а б в Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 7 січня 2024.
- ↑ а б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 321.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 124.
- ↑ а б Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 53.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 77.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 96.
- ↑ Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 111.
- ↑ Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 112.
- ↑ а б Львівський Новий Світ, 2009, с. 181.
- ↑ Львівський Новий Світ, 2009, с. 104.
- ↑ Jakub Lewicki Regeneracja i modernizacja. Architektura Lwowa… — S. 281—283.
- ↑ Jakub Lewicki Regeneracja i modernizacja. Architektura Lwowa… — S. 281.
- ↑ Вул. Русових, 4. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 1 липня 2022. Процитовано 7 січня 2024.
- ↑ Znaczenie «Domu Emigracyjnego» we Lwowie // Chwila. — R.12. — nr 4030. — 1930. — 15 czerwca. — S. 8. (пол.)
- ↑ Мирослава Ляхович (14 березня 2023). Проєкт «Житлові будинки»: «Дім емігранта» на вул. Русових, 4. modernism.lviv-online.com. Львів. Архітектура модернізму. Архів оригіналу за 29 вересня 2023. Процитовано 7 січня 2024.
- ↑ У Львові ознакують 30 будинків, збудованих у міжвоєнний період. Огляд будівель. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». 20 травня 2022. Архів оригіналу за 21 травня 2021. Процитовано 7 січня 2024.
- ↑ Зелена планета Земної, фітоаптека. dlab.com.ua. Універсальний львівський довідник. Процитовано 7 січня 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Львівський Новий Світ, 2009, с. 216.
Джерела[ред. | ред. код]
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 111—112. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Русових вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 321. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 53, 77, 96, 124. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Львівський Новий Світ та південні околиці королівського столичного міста Галичини від Святого Юра до Наварії. — Львів : Центр Європи, 2009. — С. 104, 180, 181, 216. — ISBN 978-966-7022-82-2.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 540, 541. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Jakub Lewicki Regeneracja i modernizacja. Architektura Lwowa okresu dwudziestolecia międzywojennego. — Waraszawa: Narodowy Instytut Polskiego Dziedzictwa Kulturowego za Granicą Polonica, 2021. — 544 s. — ISBN 978-83-66172-41-8. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Русових. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 7 січня 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
| |||||
| ||||||||||