Вігна китайська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вігна китайська
Коров'ячий горох у книзі Франциско Мануель Бланко «Flora de Filipinas».
Коров'ячий горох у книзі Франциско Мануель Бланко «Flora de Filipinas».
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Підродина: Метеликові (Faboideae)
Рід: Вігна (Vigna)
Вид: Вігна китайська
Біноміальна назва
Vigna unguiculata
(L.) Walp., 1842
Синоніми
* Dolichos biflorus L.
  • Dolichos catiang L.
  • Dolichos catjang Burm.f. nom. illeg.
  • Dolichos catjang L.
  • Dolichos hastifolius Schnizl.
  • Dolichos lubia Forssk.
  • Dolichos melanophthalamus DC.
  • Dolichos monachalis Brot.
  • Dolichos obliquifolius Schnizl.
  • Dolichos sesquipedalis L.
  • Dolichos sinensis Forssk. nom. illeg.
  • Dolichos sinensis L.
  • Dolichos sphaerospermus (L.) DC.
  • Dolichos tranquebaricus Jacq.
  • Dolichos unguiculata L.
  • Dolichos unguiculatus Thunb.
  • Liebrechtsia scabra De Wild.
  • Phaseolus cylindricus L.
  • Phaseolus sphaerospermus L.
  • Phaseolus unguiculatus (L.) Piper
  • Scytalis hispida E.Mey.
  • Scytalis protracta E.Mey.
  • Scytalis tenuis E.Mey.
  • Vigna alba (G.Don) Baker f.
  • Vigna angustifoliolata Verdc.
  • Vigna baoulensis A.Chev.
  • Vigna catjang (Burm.f.) Walp.
  • Vigna coerulea Baker
  • Vigna dekindtiana Harms
  • Vigna hispida (E.Mey.) Walp.
  • Vigna huillensis Baker
  • Vigna malosana Baker
  • Vigna protracta (E.Mey.) Walp.
  • Vigna pubescens R.Wilczek
  • Vigna rhomboidea Burtt Davy
  • Vigna scabra (De Wild.) T.Durand & H.Durand
  • Vigna scabrida Burtt Davy
  • Vigna sesquipedalis (L.) F. Agcaoili nom. illeg.
  • Vigna sesquipedalis (L.) Fruwirth
  • Vigna sinensis (L.) Endl. ex Hassk. nom. illeg.
  • Vigna sinensis (L.) Savi ex Hausskn.
  • Vigna tenuis (E.Mey.) F.Dietr.
  • Vigna triloba var. stenophylla Harv.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Vigna unguiculata
EOL logo.svg EOL: 655178
IPNI: 1127257-2
ITIS logo.svg ITIS: 27018
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 3917
The Plant List: ild-3589

Вігна китайська[1], маш китайський[1], також коров'ячий горох, довгі боби (Vigna unguiculata, Vigna unguiculata subsp. sesquipedalis, Vigna unguiculata unguiculata, Vigna unguiculata subsp. cylindrica) — сільскогосподарська рослина родини Бобові (Fabaceae).

Будова[ред.ред. код]

Рослина має численні сорти і дуже різниться за своєю будовою. Вігна китайська однорічна витка рослина, кущової або напівкущової форми, виростає до 5 м у висоту. Плоди вузькі видовжені (до 1 м) стручки світлого кольору з невеликими насінням-бобами всередині.

Горох на розкладці у Сингапурі
Торговці горохом у Сенегалі

Поширення та середовище існування[ред.ред. код]

Згідно з археологічних дослідженнь коров'ячий горох походить з Західної Африки. Приблизно у 2300 роках до н. е. коров'ячий горох потрапив у Південно-східну Азію. Перші письмові згадки датуються 300 р. до н. е.. В Америку потрапив разом з рабами у XVII—XIX ст.[2]

Практичне використання[ред.ред. код]

Їсти можна горошини, зелені стручки і листя. Слугує важливим джерелом поживних речовин серед бідних верств населення у країнах Азії. Зелені стручки сорту Vigna unguiculata Sesquipedalis, які їдять сирими, або смажать. Надзвичайно популярний овоч у Таїланді, де його часто подають на стіл окремо від інших страв безкоштовно за замовченням.

Виробництво коров'ячого гороху[ред.ред. код]

У світі виробляють 2.27 мільйонів тонн з яких Нігерія виробляє 850000 тонн (2002 р).[3]

З 2010-х рослину почали культивувати і в Україні, в тому числі у Чернігові.[джерело?]

Поживність[ред.ред. код]

Згідно з данними USDA у листях коров'ячого гороху міститься найвища кількість білків серед усих овочів. Харчова цінність на 100 g:

  • Калорії (кал) 115
  • Ліпіди 0,5 g
  • Насичені жирні кислоти 0,1 g
  • Поліненасичені жирні кислоти 0,2 g
  • Мононенасичені жирні кислоти 0 g
  • Холестерин 0 mg
  • Натрій 4 mg
  • Калій 278 mg
  • Вуглеводи 21 g
  • Харчові волокна 7 g
  • Цукор 3,3 g
  • Білки 8 g
  • Вітамін A 15 IU
  • Вітамін C 0,4 mg
  • Кальцій 24 mg
  • Залізо 2,5 mg
  • Вітамін D 0 IU
  • Вітамін B6 0,1 mg
  • Вітамін B12 0 µg
  • Магній 53 mg
Wild cowpea flowers (6930710085).jpg
7 காராமணி-Vigna unguiculata.jpg
Vigna unguiculata plants.jpg
CSIRO ScienceImage 3264 Cowpea pods.jpg
Eggs of Callosobruchus maculatus on cowpea and azuki.jpg
Вігна

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Vigna unguiculata // Ю. Кобів. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин (Серія «Словники України»). — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — ISBN 966-00-0355-2.
  2. PERRINO, P., LAGHETTI, G., SPAGNOLETTI ZEULI, P. L. & MONTI, L.M. (1993) Diversification of cowpea in the Mediterranean and other centres of cultivation. Genetic resources and crop evolution, 40, 121—132.
  3. Agbogidi, O. M., Egho, E.O. Evaluation of eight varieties of cowpea (Vigna unguiculata (L.) Walp) in Asaba agro-ecological environment, Delta State, Nigeria // European Journal of Sustainable Development (2012), 1, 2, 303—314 ISSN 2239-5938 — [1]

Джерела[ред.ред. код]