Вігна промениста
| ?Вігна промениста | |
|---|---|
.jpg) Боби мунг | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Відділ: | Вищі рослини (Streptophyta) |
| Надклас: | Magnoliophyta |
| Клас: | Евдикоти |
| Підклас: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Бобовоцвіті (Fabales) |
| Родина: | Бобові (Fabaceae) |
| Підродина: | Метеликові (Faboideae) |
| Рід: | Вігна (Vigna) |
| Вид: | Вігна промениста |
| Біноміальна назва | |
| Vigna radiata (L.) R.Wilczek, 1954 | |
| Синоніми | |
| Phaseolus aureus Phaseolus radiatus | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Vigna radiata |
 Віківиди: | Vigna radiata |
 EOL: | 655074 |
| IPNI: | 74637-3 |
 ITIS: | 506804 |
 МСОП: | 107037076 |
 NCBI: | 157791 |
| The Plant List: | ild-29556 |
Вігна промениста,[1][2] маш звичайний[2] (Vigna radiata (L.) R.Wilczek), інколи боби мунґ, мунґ-дгал, маш, золотиста квасоля — зернобобова культура, що широко вирощується в Південній Азії, зокрема в Індії, Бангладеш і Пакистані. Боби маленькі, зелені, овальної форми. Термін мунг походить з мови гінді.
Однорічна рослина. Стебло прямостійне, ребристе, заввишки 1,5 м, міцне, жорстке, волосисте. Самозапилювана рослина. Квіти жовті чи лимонно-жовті.
Плід — довгий вузький біб, циліндричної форми, опушений, вузький і довгий.
Насіння — дрібні жовті чи зелені, інколи в цяточку зерна.
Збирають боби, коли вони стають щільними і з хрускотом ламаються. Маш — культура тропічного й субтропічного клімату, тож потребує високої температури повітря. В основному вирощують маш у країнах Південно-східної Азії, а також у південних сухих районах Європи, США.
Боби машу містять цінну дієтичну клітковину, вітаміни групи В, мінерали (калій, кальцій, натрій, магній, залізо, фосфор), близько 24 % білка. Особливо поширені серед вегетаріанців і прихильників здорового харчування.
Маш широко використовують у корейській, китайській, японській, індійській, тайській та в'єтнамській кухнях, його їдять цілим і подрібненим, а також пророщують. Машхурда — суп із машу і рису, є однією зі страв узбецької кухні.
В Азії з крохмалю бобів мунг роблять прозору локшину і вживають для желювання.
Сирий пророслий маш дещо нагадує зелений горошок, варений має м'який трав'яний смак з ніжним горіховим ароматом. Індійські йоги зерна машу відносять до легкої їжі, корисної для людей розумової праці і тих, хто медитує.
| Енергетична цінність | 347 ккал |
|---|---|
| Вода | 9.05 g |
| Вуглеводи | 46.32 g |
| Харчові волокна | 16.3 g |
| Жири | 1.15 g |
| Білки | 23.86 g |
| Зола | 3.32 g |
- ↑ [недоступне посилання з травня 2019 Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка вебресурсу: Третяк Платон Романович]
- ↑ а б Vigna radiata // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- http://www.zid.com.ua/ukr_creativework/mash-zeleni-boby-dlya-zdorovoho-harchuvannya [Архівовано 29 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- http://www.intelmeal.ru/nutrition/foodinfo-loma-linda-little-links-canned-unprepared.php [Архівовано 5 травня 2014 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про бобові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |