Відеокодек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Відеоко́дек — прилад або програмне забезпечення, що виконує функції кодування та декодування цифрового відео потоку. Кодування, як правило, полягає в стисненні з втратами інформації. Історично, відео інформація зберігалася в аналоговому вигляді на магнітних касетах. Але коли на ринок вийшли компакт диски, з'явилась потреба зберігати та обробляти відео в цифровому вигляді.

Аудіо та відео інформація вимагає спеціалізованих методів стиснення. Інженери та математики спробували застосувати кілька методів для розв'язання цієї проблеми.

Існує складний баланс між якістю отриманого відео, кількістю інформації, необхідної для його відтворення (відома як біт-рейт, англ. bitrate), складністю алгоритмів кодування та декодування, стійкістю до втрат даних та помилок, зручністю для редагування, довільного доступу, якістю алгоритмів, затримкою в каналах зв'язку та іншими факторами.

Поширені стандарти та кодеки[ред.ред. код]

Кодеки без втрат[ред.ред. код]

Кодеки з втратами[ред.ред. код]

  • MPEG-1 Part 2 (Типове застосування: Video-CD (VCD))
  • MPEG-2 Part 2 (Типову застосування: SuperVideo-CD (SVCD), MVCD, KVCD, DVD, DVB, HDTV)
  • MPEG-4 Part 2 (Часто використовується разом із AVI-файлами створеними в DivX або XviD)
  • MPEG-4 Part 10 та AVC та H.264 (Типове застосування: HD-DVD, DVB-S2, HDTV, iTunes)
  • Windows Media Video та VC-1 (Типове застосування: Internet Streaming)
  • RealVideo (Типове застосування: Internet Streaming)
  • Sorenson (Типове застосування: раніше у відеопотоках Quicktime- та Flash)
  • Theora (позиціонується як відкритий конкурент MPEG-4 та аналогів)
  • VP6 (Типове застосування: у відеопотоках Flash до Flash версії 8)

Дивіться також[ред.ред. код]


Комп'ютер Це незавершена стаття про комп'ютери.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.