Вікіпедія:Оформлення тексту

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

При розстановці розділових знаків у тексті статей слід керуватися чинним українським правописом та правилами пунктуації української мови. При наборі кома,»), крапка з комою;»), двокрапка:»), крапка.»), знак оклику!»), знак питання?») і три крапки») ці спеціальні символи не відділяються пропуском[1] від попереднього слова, але відділяються пропуском від наступного слова. Якщо ваша клавіатура не має цих спеціальних символів, ви можете спробувати знайти бажаний спеціальний символ в меню редагування «Спеціальні символи».

Оформлюючи статті, пам'ятайте про типографічні правила набору текстів згідно чинного Державного стандарту України у сфері видавничої справи.[2]

Абзаци

[ред. код]

Абзаци потрібно відділяти порожніми рядками. Абзацних відступів не робіть.

Шрифти і стилі

[ред. код]

Текст статті Вікіпедії оформлюється в єдиному стилі, який встановлений за замовчуванням. У тексті статті не використовуються додаткові шрифти чи стилі, окрім перерахованих винятків:

  • жирний — для оформлення теми (предмета) статті у вступі.

Посилання

[ред. код]

У тексті статті не вживаються інших посилань, окрім внутрішніх. Джерела на підтвердження інформації наводяться у примітках <ref></ref>. Посилання на вебсайти наводяться у спеціальному розділі Посилання наприкінці статті (ВП:ССС).

Тире

[ред. код]

Знак тире

[ред. код]

Як тире використовуйте кегельне тире (—), і в жодному разі не дефіс (-), два або три дефіси (--) чи мінус (−).

Зверніть увагу, що ні до, ні після тире нерозривного пропуску не слід ставити. Це пов'язано з тим, що в українській мові тире може як бути останнім знаком в рядку, так і першим (його дозволено переносити на наступний рядок)[3].

Єднальне тире

[ред. код]

1. Тире ставиться між двома чи кількома словами для позначення діапазону («від… до»):

а) просторового: Переліт Одеса — Київ; рухатись шляхом Львів — Київ — Харків;
б) часового: Хрестові походи XI—XIII століть; План на січень — березень;
в) кількісного: Рукопис обсягом десять — дванадцять сторінок (те ж саме цифрами: 10—12); Вантаж масою 300—500 кілограмів; 5—7-річна програма.

Якщо між двома числами, що стоять поруч, можна за змістом вставити не слова «від… до», а слово або (чи), то вони поєднуються дефісом: Буде у відрядженні п'ять-шість днів (але при цифровому позначенні ставиться тире: 5—6 днів).

2. Тире ставиться між двома або кількома власними назвами, сукупністю яких називається вчення, теорія, науковий закон тощо: закон Бойля — Маріотта; Матч «Динамо» — «Шахтар».

3. Тире ставиться між окремими словами для показу внутрішнього зв'язку між ними: Конференція «Архітектура — людина — навколишнє середовище»; Учора — сьогодні — завтра; «Міс Усесвіт — 2006», «Повернення Мухтара 1—2», але «Мухтар-2».

Наголос

[ред. код]
  • Якщо потрібно вказати наголос, застосовуйте знак на́голосу (а не жирний шрифт, апо'строф чи велИку лІтеру).
  • Наголос в односкладових словах не потрібен.

Дужки

[ред. код]

У тексті використовуються круглі дужки (…). Якщо всередині дужок потрібно знову використовувати дужки, вдаються до набору квадратних дужок ([…]), усередині яких можливо використовувати дужки третього рівня — фігурні ([{…}]). При наборі ліва дужка від наступного знаку не відділяється, проте перед нею ставиться звичайний пропуск. Права дужка набирається після закінчення слова без пропуску, а пропуск ставиться, як і при наборі більшості розділових знаків, після неї. Аналогічні правила діють і для набору квадратних [], фігурних {}, а також кутових <> дужок.

Наприклад: (текст у дужках [усередині яких є інші дужки] при читанні можна пропустити без втрати сенсу).

Дефіс

[ред. код]
  • Номери телефонів. 516-84-77 (також правильно: 516 84 77).

Лапки

[ред. код]

Парний розділовий знак лапки ("") подібно до дужок набирається впритул до внутрішнього тексту. У Вікіпедії в основному тексті статті допускається використання лапок лише двох типів малюнків — «кутові», або друкарські лапки, так звані «ялиночки», і так звані «німецькі лапки», причому останні використовуються в тому випадку, коли в тексті, який знаходиться в лапках, зустрічаються слова, які своєю чергою поміщені в лапки. Лапки з малюнком типу «обидві верхні» або «прямі» не використовуються.

Наприклад:

Роман Хола Клемента «Експедиція „Тяжіння“».

Якщо термін в лапках вікіфіковано, то лапки теж включаються в гіперпосилання, наприклад:

Пісня «Ой у лузі червона калина»

Правопис української мови в редакції 2019 року рекомендує використовувати “англійські” або „німецькі“ лапки як внутрішні.

Примітка: для автоматичної корекції лапок можливо використовувати спеціальний інструмент — Вікіфікатор, доступний на панелі спецсимволів на сторінці редагування.

Апостроф

[ред. код]
  • З технічних причин, у назвах статей рекомендується використовувати друкарський апостроф «'» (код U+0027, на клавіатурі — Alt+39), а не типографський апостроф «’» (код U+2019) чи «ʼ» (код U+02BC). Якщо в назві статті є апостроф, обов'язково створюйте перенаправлення з альтернативного варіанту.

Знаки номера й параграфа

[ред. код]

Правила написання та друку символів величин, назв і позначень одиниць

[ред. код]
  • Написання та друк символів фізичних величин, назв і позначень регламентується державним стандартом України ДСТУ 3651 «Метрологія. Одиниці фізичних величин».
  • Для написання позначень одиниць застосовують літери чи спеціальні знаки (…°, …', …", …%). Використовують два види позначень: українські (з використанням літер української абетки) і міжнародні (з використанням літер латинської чи грецької абетки).
  • До позначень одиниць, а також до їхніх назв не можна додавати інші літери, що мали б подавати додаткову інформацію про фізичну величину, об'єкт чи умови вимірювання.
  • Символи величин та позначення одиниць не повинні змінюватися у множині. Після них крапки не ставляться, за винятком випадків, коли цього вимагає пунктуація (наприкінці речень).
  • Позначення одиниць, що збігаються з назвами цих одиниць не можна змінювати за відмінками та числами, якщо їх розташовано після числових значень, а також у заголовках граф, боковин таблиць та у поясненнях величин до формул. До таких позначень належать: моль, бар, рем, вар, рад.
  • Відповідно до пункту 6.15 ДСТУ 3651.1-97 позначення одиниці треба розташовувати в одному рядку з числовим значенням величини, без перенесення на наступний рядок. Між числом і позначенням одиниці залишають пропуск. Тому потрібно писати 15 °C, 20 %, 130 К, 5 м.
  • Винятки становлять позначення у вигляді єдиного спеціального знака — надрядкового індексу (°, ', «) перед яким пропуск не залишають, тому потрібно писати 15°, 20', 30».
  • Знаки хвилини та секунди являють собою знаки одинарного (') та подвійного (") штрихів.

Оформлення математичних формул

[ред. код]

Поради щодо оформлення математичних формул, зокрема, з використанням розмітки TeX наведено у статті Довідка:Математичні формули та спецсимволи. Прості вирази можна записати звичайним текстом. Зверніть увагу на правильне використання пропусків між елементами формул. Одночлени записуються разом, кожен оператор (зокрема, знаки +, −, =) — окремо. Не плутайте знак числа (±1), що пишеться разом з числом, та знак операції (2,0 ± 0,5), що пишеться окремо. Щоб уникнути небажаних переносів, що розірвуть формулу на частини, пишіть &nbsp; замість звичайних прогалин.

Ініціали й графічні скорочення

[ред. код]

Ініціали й графічні скорочення відокремлюються нерозривними пропусками:

  • О.&nbsp;І.&nbsp;Семенов → О. І. Семенов
  • і&nbsp;т.&nbsp;д. → і т. д.

Розділовий знак десяткового дробу

[ред. код]

Дробова частина числа відокремлюється від цілої комою (505,5), а не крапкою.

Поділ чисел у цифровій формі на групи

[ред. код]
  • Багатоцифрові числа розбивають на групи по три цифри за допомогою нерозривних прогалин (&nbsp;), наприклад: 20 705 149, 174 000.
  • Не розбивають на групи чотиризначні числа (5460), цифри в числах, що позначають номер (№ 15789), числа в марках машин і механізмів (МД-34578), у позначеннях нормативних документів (ДСТУ 30088—95), у десяткових дробах після коми (45 785,4563).

Нарощення порядкових числівників

[ред. код]

Якщо порядковий числівник закінчується на приголосну й голосну, у нарощенні відмінкового закінчення пишуться обидві літери, якщо на дві голосні — одна (остання):

  • п'ятий — 5-й
  • п'ятого — 5-го

Нарощення не додаються до:

  • дат (років і чисел місяця), якщо слово рік або назва місяця стоїть після числа: у 1914 році, 7 січня 2000 року;
  • порядкових числівників, записаних римськими цифрами: V том, у XXI столітті.

Позначення часу

[ред. код]

Правильно — 19:30 (19 година 30 хвилин), а не 19.30.

Символи валют

[ред. код]
Українська гривня

Згідно з настановами НБУ, оприлюдненими після прийняття знаку гривні у 2004 році, символ гривні може писатися як перед (₴500), так і після (500 ₴) номіналу[4]. Написання символів валют в українській мові не регламентують ні ДСТУ у сфері видавничої справи, ні правопис 2019 року.

На практиці символи банкнот і зокрема гривні в українській мові на письмі переважно розташовують не перед, а після грошового символу. Відповідно знак валюти гривні в українській «Вікіпедії» слід писати після суми через пропуск: 500 . Не дозволяється проставити й валютний символ й валютне скорочення, має використовуватися або валютний символ, або валютне скорочення (українське скорочення, напр. грн, або ж міжнародне скорочення ISO 4217, напр. UAH), тобто 500 млн грн чи UAH 500 млн — неправильно; правильно писати 500 млн , 500 млн грн чи 500 млн UAH.

Решта валют

Написання символів валют в українській мові останні настанови ДСТУ у сфері видавничої справи та найновіші правила правопису 2019 року не регламентують. На відміну від символу цента ¢, символи банкнот, зокрема долара $ та євро , в українській мові на письмі переважно розташовують не перед, а після грошового символу.[5][6][7]

Відповідно знак валюти фунта (£), долара ($), євро () та інших валют в українській «Вікіпедії» слід писати після суми через пропуск: 500 £, 500 $, 500 . Не дозволяється проставити й валютний символ й валютне скорочення, має використовуватися або валютний символ, або валютне скорочення (українське скорочення, напр. дол. або ж міжнародне скорочення ISO 4217 USD) тобто 500 млн $ дол. чи 500 млн $ USD — неправильно; правильно писати 500 млн $, 500 млн дол. чи 500 млн USD. Для валют різних країн, які мають однаковий валютний знак, наприклад канадського долара та американського долара, які обоє мають однаковий валютний символ ($), замість проставляння й валютного символу ($) й валютне скорочення (USD, CAD) застосуйте : 500 US$ та 500 Can$.

Знаки валют для копійок в українській мові завжди пишуться після суми: 50¢ (для американського цента) чи 50p (для британського пенса).

Для всіх валют

Загалом у текстах «Вікіпедії», де наводять багато цифрових даних, замість валютного знака краще написати назву валюти повністю; тобто «долар США», «дол. США» чи «USD» або «гривень», «грн» чи «UAH». Це унеможливить різночитання тексту, особливо для валют, що мають однакові символи валют (напр., $).

Скорочення

[ред. код]

В українській мові декілька типів скорочень, найважливішими з яких є скорочення через «висічення/стягування» та «усічення[8]/відсікання» або їх поєднання.[9]

Внизу описані найпоширеніші види скорочень і як їх писати українською мовою згідно з найновішим рекомендаціями ДСТУ 3582:2013.[9]

  1. Висічення слова — слова, у яких висічено літери й (або) склади, крім початкових і останніх літер, а залишено літери, стягнуті в скорочене слово. Для скорочень шляхом висічення слова наприкінці не потрібно ставити крапку: млн — м[і]л[ьйо]н, млрд — м[і]л[ья]рд, грн — гр[ив]н[я]. У деяких випадках скорочення методом висічення, використовується дефіс який заміняє викинуті слова: у-т (університет), б-ка (бібліотека).
  2. Усічення слова — слова, що були скорочені шляхом відсікання закінчення слова. Для скорочень шляхом скорочення закінчення слова наприкінці потрібно ставити крапку: дол. — дол[ар], тис. — тис[яча]

Внизу подано найпоширеніші види скорочень для іменників пов'язаних з цифрами:[10]

Висічення/стягування
  • Гривня — грн (без крапки!)
  • Мільйон — млн (без крапки!)
  • Мільярд — млрд (без крапки!)
  • Кілограм — кг (без крапки!)

Зазвичай висічення має залишити як мінімум 2 літери після скорочення, але є кілька винятків пов'язаних з метричними одиницями:

  • Метр — м (без крапки!)
  • Грам — г (без крапки!)
  • Тонна — т (без крапки!)
  • Година — год (без крапки!)
  • Хвилина — хв (без крапки!)
Усічення/відсікання
  • Долар — дол.
  • Тисяча — тис.

Зазвичай усічення має залишити як мінімум 2 літери після скорочення, але є кілька винятків:

  • Рік — р.
  • Карта — к.
  • Науково-дослідний — н.-д.

Числові скорочення млн, млрд, тис. рекомендовано вживати замість нулів при круглих числах. Менш бажані ці скорочення перед назвами й позначеннями одиниць фізичних величин у виданнях для широкого читача. Неприпустимі ці скорочення перед цифрами — перед цифрами можна вживати лише валютний символ. Також ці скорочення не припустимі у випадках, коли скорочення відділено від цифр словами.

Див. також

[ред. код]

Примітки

[ред. код]
  1. ДСТУ 8344:2015. Інформація та документація. Видання. Основні елементи. Терміни та визначення понять. Київ: УкрНДНЦ, 2017. 39 стор. (Національний стандарт України) (чинний з 01.07.2017)
  2. Перелік чинних нормативних документів зі стандартизації в галузі видавничої справи. Національні стандарти України. Книжкова палата України, 2019
  3. Див. Український правопис 2019 р., § 64, п. 5: «Не можна переносити в наступний рядок розділові знаки (крім тире) ...».
  4. Опис графічного знака національної грошової одиниці України. 3 березня 2004. Архів оригіналу за 10 травня 2007. Процитовано 10 травня 2007.
  5. Ключові новації нового валютного регулювання. Національний банк України, 2019
  6. Фінансова грамотність, інфляція та курс: 10 найцікавіших матеріалів Експертної платформи НБУ за перше півріччя роботи . Національний банк України, 4 липня 2019
  7. Департамент фінансової стабільності: Реформи нормативів ліквідності банків. Національний банк України, 2018
  8. Лексичні та графічні скорочення // Сучасна українська ділова мова / М. Зубков. — 3-тє вид., доп. — Харків : Торсінг, 2003. — С. 52—53. — ISBN 966-670-136-7.
  9. а б ДСТУ 3582:2013. ДСТУ, 2013
  10. Орфографія та синтаксис. Дизайн система державних сайтів України, 2019