Арарат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Арарат
Арарат

39°42′09″ пн. ш. 44°18′01″ сх. д. / 39.702761111138883621° пн. ш. 44.300380555583330988° сх. д. / 39.702761111138883621; 44.300380555583330988Координати: 39°42′09″ пн. ш. 44°18′01″ сх. д. / 39.702761111138883621° пн. ш. 44.300380555583330988° сх. д. / 39.702761111138883621; 44.300380555583330988
Країна Flag of Turkey.svg Туреччина
Регіон Агри
Система Вірменське нагір'я, Кавказ
Тип гора і пам'ятка
Висота 5137 м[1]
Висота відносна 3611 м[1][2]
(48-ме місце у світі)
Ізоляція 379,4 км → г. Шхара (5193 м)[1]
Список
Перше сходження 9 жовтня [27 вересня] 1829 (Фрідріх Паррот[en], Хачатур Абовян, двоє російських солдат та двоє вірменських селян)
Ідентифікатори і посилання
Global Volcanism Program 213040
Peakware 279
GeoNames, Global Geosites 325164
Арарат. Карта розташування: Туреччина
Арарат
Арарат
Арарат (Туреччина)
Арарат у Вікісховищі?

Арара́т — згаслий вулкан на Вірменському нагір'ї. Розташований у Туреччині, на березі р. Араксу, поблизу кордону з Вірменією. Має 2 вулканічні конуси: Великий Арарат — висота 5166 м і Малий Арарат — 3914 м, утворені базальтами. Вершина першого вкрита снігом. Є льодовики.

Історія[ред. | ред. код]

Краєвиди гори Арарат. Ілюстрація з книги Джона Джонсона "Подорож з Індії до Англії через Персію, Грузію, Росію, Польщу та Пруссію у рік 1817-й".

За біблійною легендою, на Арараті нібито зупинився ковчег (судно) «праведника Ноя», що єдиний з своєю родиною і представниками всього тваринного світу врятувався від «всесвітнього потопу». Однак в біблійні часи, та довгий час пізніше Араратом звалася місцевість Вірменського Тавру та південна околиця Вірменського нагір'я в цілому. Ще Мовсес Хоренаці використовує назву Арарат саме в такому значенні, а гору, яку зараз так йменують називає Масісом.

Походження назви[ред. | ред. код]

Назву «Арарат» дали масиву та його складовим європейці[3], і в XIX столітті ця назва була усталеною серед європейських географів[4][5]. Джеймс Брайс[en] 1876 року зазначав у подорожніх нотатках, що місцевим народам (вірменам, туркам, татарам та персам) Арарат не відомий під такою назвою[5], жоден з корінних народів традиційно не називає гору цим іменем[6]. У класичній античності, особливо в «Географіці» Страбона, вершини Арарату були відомі в давньогрецькій мові як: Ἄβος (Abos) та Νίβαρος (Nibaros)[a].

Згідно з енциклопедією Іраніка назву «Арарат» дали на основі біблійного переказу про Ноїв ковчег: оскільки Арарат є найвищою вершиною регіону, то, на думку європейців, Ноїв ковчег повинен був пристати саме до неї[11]. Роберт Томсон пояснює походження назви гори від з назви провінції Айрарат[12]. Загалом топонім «Арарат» походить від ассирійської назви держави та народу Урарту[13][11].

Місцеві назви Арарату[ред. | ред. код]

  • традиційна вірменська назва Арарату — Масіс (вірм. Մասիս). На думку Новосельцева, «Масіс» має іранське походження, і означає «великий», в сенсі найвища (гора), оскільки перською «Масістія» — «найбільший»[14]. Вірменська народна етимологія, що наводиться Мовсеса Хоренаці в «Історії Вірменії», зводить «Масис» до імені легендарного вірменського царя Амасії. На думку Джеймса Рассела, назва гори в народній етимології походить від назви міста Амасья.[15]
  • турецька назва Арарату — Агридаг або Агри-Даг (тур. Ağrı Dağı), «крива гора»[13] або «гора болю» (від тур. Ağrı — «біль, скорбота»[14]). На думку Джеймса Рассела, тур. Ağrı споріднено тур. ağir — «важкий» і є перекладом середньоіранського *masi-[15].
  • перська назва Арарату — Кухі-Нух (перс. کوه نوح‎), «гора Ноя».
  • арабська назва Арарату — Джабал-аль-Харет (Jabal al-Ḥāreṯ), «гора орача»[11].
  • курдська назва Арарату — Грідах.

Галерея[ред. | ред. код]

Панорама[ред. | ред. код]

Великий Арарат (в центрі) та Малий Арарат (зліва) (Landsat, НАСА)
Вид місцевості з Великого Арарату

Див. також[ред. | ред. код]

Нотатки[ред. | ред. код]

  1. Страбон, Географіка, XI.14.2 and XI.14.14.[7] They are also transliterated as Abus and Nibarus.[8] Abos and Nibaros are the two peaks of Ararat according to scholars such as Микола Адонц,[7] Володимир Мінорський[9], Юлій Фюрст[10]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Mount Ararat, Turkey. Peakbagger.com[d], (англ.). 
  2. 100 World Mountains ranked by primary factor. ii.uib.no. Відділ інформатики Бергенського університету.  (англ.)
  3. Арарат — Библейская энциклопедия Брокгауза на Академике
  4. Friedrich Parrot, Journey to Ararat, 1846, стр. 143
  5. а б Viscount James Bryce Bryce, Transcaucasia and Ararat: being notes of a vacation tour in the autumn of 1876, стр. 198
  6. Брайс, Джеймс (1877). Transcaucasia and Ararat: Being Notes of a Vacation Tour in Autumn of 1876. London: Macmillan and Co. 
  7. а б Petrossyan, Sargis (2010). Արարատյան լեռների հին անունների և անվանադիրների մասին [About the Ancient Names and Eponyms of the Ararat Mountains]. Патма-Банасіракан Гандес[en] № 3 (3): с. 220. 
  8. Jones, Horace Leonard, ред. (1928). XI.14. The Geography of Strabo. Harvard University Press.  view Book XI, Chapter 14 online
  9. Мінорський, В. (1944). Roman and Byzantine Campaigns in Atropatene. SOAS University of London[en] 11 (2): 243–265. JSTOR 609312. doi:10.1017/S0041977X0007244X. «Although what Strabo means by Abos seems to be the southern spurs of Mt. Ararat...» 
  10. Юлій Фюрст cited in Exell, Joseph; Jones, William; Barlow, George; Scott, W. Frank (1892). The Preacher's Complete Homiletical Commentary.  "...the present Aghri Dagh or the great Ararat (Pers. Kuhi Nuch, i.e. Noah's mountain, in the classics ὁ ἄβος, Armen. massis)..." (Furst.) view online Архівовано 2016-08-12 у Wayback Machine.
  11. а б в Арарат — стаття з Іраніки. X. de Planhol
  12. Moses of Khoren; Thomson, Robert W., History of the Armenians. — Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press (1978), примітка на стор. 91:

    Ararat (by confusion with Ayrarat, the name of the province)

  13. а б Поспелов Е. М. {{{Заголовок}}}. — ISBN ISBN 5-89216-029-7.
  14. а б А. П. Новосельцев, О местонахождении библейской «горы Арарат» — «Восточная Европа в древности и средневековье», М., Наука, 1978, стр. 61-66
  15. а б James R. Russell[en], «Armeno-Iranica» в Jacques Duchesne-Guillemin[fr], Pierre Lecoq, Acta Iranica, Volume XI — Centre International d'Etudes Indo-iraniennes, 1985, стр. 447—458. Стр. 456:

    … Jabal Judi in Gordyene was associated with the Biblical legend of the Ark in early Christian times, so that it, too, was considered to have been the highest of mountains, at least in the days of the Flood45

    45 See for instance P'awstos Buzand, III, 10, where the mountain is called Sararad (sar 'peak' with modern scribal error *Ararad, joined by haplology): St. Jacob of Nisibis is granted a piece of the Ark from there.

  16. База даних малих космічних тіл JPL: Арарат (англ.). 

Посилання[ред. | ред. код]

Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гора Арарат