Вісті ВУЦВК
|
| ||||
|
| ||||
| Засновано | 1918 | |||
|---|---|---|---|---|
| Припинення публікацій | 14 травня 1941 | |||
«Вісті ВУЦВК», «Вісті Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету» чи «Вісти ВУЦВК»[1], від липня 1938 року «Вісті Рад депутатів трудящих УРСР» — всеукраїнська республіканська газета. Заснована в грудні 1918 року в Харкові.
Засновано в грудні 1918 року в Харкові як орган Харківської ради робітничих депутатів. З січня 1919 року газету видавали як орган Тимчасового робітничо-селянського уряду України і Харківської ради робітничих депутатів. З березня по серпень 1919 року виходила щоденно в Києві як орган ВУЦВК Рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів і Виконкому Київської Ради робітничих депутатів. Друкувалася українською та російською мовами, пізніше — тільки українською. З 1920 року видавалася в Харкові як орган ВУЦВК Харківського губернського виконкому, з 1921 року — як орган ВУЦВК. З червня 1934 року після перенесення столиці республіки — знову друкувалася в Києві.
З липня 1938 року змінила назву на «Вісті Рад депутатів трудящих УРСР». Газета публікувала декрети, накази та постанови Уряду УСРР, звіти про з'їзди рад з аналізом прийнятих рішень.
Серед постійних рубрик — «Міжнародні новини», «Столичний день», рубрика оголошень. З розвитком газети з'являється щотижневий додаток «Література. Наука. Мистецтво», пізніше — «Культура і побут», де друкуються праці з економіки, історії, техніки. У різний час виходили додатки «Український правопис: Дискусійний бюлетень» та «Медицина й Гігієна». У газеті детально публікувалися матеріали з процесу «Спілки визволення України». Основні дописувачі — Остап Вишня, Микола Чечель, Павло Лісовий, Микола Шраг та інші. З 1923 по 1926 роки художником-ілюстратором «Вістей» працював Олександр Довженко.
Газету видавали під редакцією Василя Блакитного (з 28 травня 1920 по 4 грудня 1925 року)[2], потім — Євгена Касяненка.
14 травня 1941 року «Вісті» об'єднано з центральним органом партії — газетою «Комуніст» («Радянська Україна»).
- ↑ Безземелля-причина голоду на Західній Україні [Архівовано 30 липня 2021 у Wayback Machine.] // Вісти ВУЦВК. — 1925. — № 142 (25 червня). — С. 1.
- ↑ Єфіменко Геннадій. Перетворити українську мову в знаряддя комуністичної освіти. Як колишні боротьбисти курс на українізацію втілювали // Ділова столиця. — 2021. — 19 травня. [Архівовано з першоджерела 3 березня 2023.]
- «Вісти» // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 194-195.
- Вісти ВУЦВК // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1. [Архівовано 30 липня 2016 у Wayback Machine.]
- Юркова О. В. Вісті ВУЦВК // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 577. — ISBN 966-00-0734-5. [Архівовано 2 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Електронний архів газети «Вісті ВУЦВК» 1921–1923, 1929–1934 рр. // Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка. [Архівовано 9 квітня 2018 у Wayback Machine.]
- Електронний архів газети «Вісті ВУЦВК» 1921–1923, 1929–1940 року // Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка. [Архівовано 20 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Вибрані номери газети «Вісті ВУЦВК» за 1922—1940 роки // Сайт «Архів старих газет». [Архівовано 20 березня 2011 у Wayback Machine.]
- газета (1922-1925) в архіві Libraria
- Вісті Рад депутатів — газетний фонд НБУВ: 1919–1920, 1920–1929, 1930–1938, 1939–1941