Гагарка велика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гагарка велика
Keulemans-GreatAuk.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Euraryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Алькові (Alcidae)
Рід: Безкрила гагарка (Pinguinus)
Bonnaterre, 1791
Вид: Гагарка велика
Біноміальна назва
Pinguinus impennis
(Linnaeus, 1758)
Ареал існування в 18 ст. Жовтими цятками відмічені місця, де спостерігалось гніздування птахів.
Ареал існування в 18 ст. Жовтими цятками відмічені місця, де спостерігалось гніздування птахів.
Синоніми
Alca impennis
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Pinguinus impennis
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Pinguinus impennis
EOL logo.svg EOL: 1050026
ITIS logo.svg ITIS: 177037
IUCN logo.svg МСОП: 144282
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 94623
Fossilworks: 208987

Гагарка велика, або гагарка безкрила (лат. Pinguinus impennis) — великий нелітаючий птах родини Алькових, вимерлий у середині XIX століття. Вона була єдиним сучасним представником роду Pinguinus, що раніше включав у себе атлантичну гагарку. Безкрила гагара виводила потомство на скелястих, відокремлених островах зі зручними підходами до океану і великою кількістю їжі. Поєднання таких умов зустрічається рідко, і місць, придатних для гніздування птахів, мало. У пошуках їжі більшу частину часу безкрилі гагарки проводили в північних водах Атлантичного океану, біля узбережжя Нової Англії, північного узбережжя Іспанії, східної Канади, Гренландії, Ісландії, Фарерські острови, Норвегії, Ірландії та Великої Британії.

Була найбільшим представником родини алькових, безкрила гагара досягала від 75 до 85 см (від 30 до 33 дюймів) завдовжки і важила близько 5 кг (11 фунтів). Масивний гачкуватий дзьоб із западинами на його поверхні і спина безкрилої гагарки були чорними, в той час як інші частини тіла — білими. Примітною особливістю оперення птаха було чергування надочних білих плям і смуг у різні сезони. Влітку птах мала білі плями, а взимку — широкі смуги, що знаходилися навколо очей. Незважаючи на короткі крила завдовжки 15 см (5,9 дюйма), нелітаюча безкрила гагара відмінно плавала у воді і успішно полювала. Безкрила гагара харчувалася різними видами риб, зокрема американським оселедцем і мойвою, а також ракоподібними. Незважаючи на те, що безкрила гагара відмінно плавала у воді, на суші вона була досить незграбною. Основними загрозами для неї були чоловік, косатка, орлан-білохвіст і білий ведмідь.

Безкрила гагара відома людям понад 100000 років. Вона була найважливішим джерелом їжі і символом багатьох індіанських культур, що існували разом з нею. Багатьох людей морської архаїчної культури (найдавніше індіанське населення північного сходу Канади) ховали разом з останками безкрилої гагарки. В одному такому похованні було знайдено понад 200 дзьобів гагарок, імовірно, що прикрашали плащ стародавньої людини.

Через полювання людей на птаха заради його м'яса, пуху і використання як наживки чисельність безкрилої гагарки вже до середини XVI століття почала сильно скорочуватися. Зрозумівши, що безкрила гагара перебувала на межі зникнення, вчені вирішили включити її до списку охоронюваних птахів, але цього виявилося недостатньо, щоб врятувати вид. Зростаюча рідкість птиці збільшила і без того сильну зацікавленість європейських музеїв і приватних колекціонерів в отриманні опудал і яєць, тим самим загубивши останню спробу зберегти безкрилу гагарку. Остання зустріч з безкрилою гагаркою сталася 3 липня 1844 року в районі ісландського острова Ельда, хоча ця дата і залишається спірною, так як стали приходити повідомлення про зустріч з окремими птахами. На думку деяких орнітологів, остання зустріч з безкрилою гагаркою сталася в 1852 року — на Великій Ньюфаундлендській банці спостерігалася єдина особина.

Таксономія[ред. | ред. код]

Безкрила гагарка була одним з 4400 видів тварин, вперше описаних Карлом Ліннеєм у праці «Система природи». У ній безкрила гагара отримала назву Alca impennis[1], яке не змінювалося аж до 1791 року. Назва роду походить від давньосканднавського слова alca, яке означало «гагарка» [2]. Своєю чергою видова назва птаха походить від латинського слова impennis, яке означало «відсутність махових пір'їн» [2]. Це латинське ім'я птах отримав за свої короткі крила, які не дозволяли йому літати[2] Деякі орнітологи вважають, що найбільш підхожою назвою роду буде Alca, так як таксономічне ім'я роду птаха Pinguinus більше співвідносилося з пінгвінами, ніж з гагаркою[3].

Кладограма родини алькових згідно генетичних досліджень[4]




Alle alle





Uria aalge



Uria lomvia





Alca torda



Pinguinus impennis








Brachyramphus marmoratus



Brachyramphus brevirostris





Cepphus grylle




Cepphus columba



Cepphus carbo







Примітки[ред. | ред. код]

  1. (лат.) Linnaeus, C (1758). Systema naturae per regna tria naturae, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis. Tomus I. Editio decima, reformata. Holmiae: Laurentii Salvii. с. 130. 
  2. а б в (англ.) Johnsgard, Paul A. (1987). Diving Birds of North America. Lincoln: University of Nebraska Press. с. 265–266. ISBN 0-8032-2566-0. Процитовано 11 травня 2010. 
  3. (англ.) Fuller, Errol (1999). The Great Auk (вид. illustrated). Southborough, Kent, UK: Privately Published. с. 401. ISBN 0-9533553-0-6. 
  4. (англ.) Thomas, G. H.; Wills, M. A.; Székely, T. S. (2004). A supertree approach to shorebird phylogeny. BMC Evolutionary Biology 4: 28. PMC 515296. PMID 15329156. doi:10.1186/1471-2148-4-28.