Геловані Арчил Вікторович (маршал)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Арчил Вікторович Геловані
груз. არჩილ გელოვანი
Народження 14 (27) листопада 1915(1915-11-27)
с. Спатогорі, Кутаїська губернія, Російська імперія
Смерть 19 серпня 1978(1978-08-19) (62 роки)
Москва, РРФСР, СРСР
Поховання Новодівочий цвинтар
Національність грузин
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил ВМФ СРСР ВМФ СРСР, РВСП, сухопутні війська
Рід військ інженерні війська
Роки служби 1939—1978
Партія КПРС
Звання SA A-engin F9Mars 1974.svg Маршал інженерних військ
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Орден ЛенінаОрден Вітчизняної війни I ступеняОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Червоної Зірки
Орден Червоної ЗіркиОрден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» III ступеня
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «20 років перемоги у ВВВ»Медаль «30 років перемоги у ВВВ»
Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» II ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Ленінська преміяДержавна премія СРСР

Арчи́л Ві́кторович Гелова́ні (груз. არჩილ გელოვანი; 27 листопада 1915 — 19 серпня 1978, Москва, РРФСР, СРСР) — радянський воєначальник, маршал інженерних військ (28.10.1977).

Обирався депутатом Верховної Ради РРФСР 9-го скликання (1975—1978).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в селі Спатогорі, нині муніципалітет Цаґері краю Рача-Лечхумі та Квемо Сванеті, Грузія. Походив з княжого роду Геловані. Його батько, Геловані Віктор Георгійович, був одним з найвідоміших у свій час інженерів-механіків на Закавказзі.

У 1936 році закінчив Грузинський індустріальний інститут імені С. М. Кірова. Працював у тбіліському тресті «Інжбуд».

У лавах РСЧА з 1939 року. Того ж року закінчив спецкурси при Вищому військово-морському інженерно-технічному училищі. Направлений на Чорноморський флот (ЧФ), де призначений виконавцем робіт, головним інженером будівництва об'єкту флоту в Миколаєві. Член ВКП(б) з 1941 року.

Учасник німецько-радянської війни з 1941 року. У серпні — вересні 1941 року — начальник оперативної військово-будівельної групи, яка під вогнем супротивника звела 8 стаціонарних та 2 пересувні батареї берегової артилерії в районі Арабатської стрілки і Чонгарського перешийку. Наприкінці 1941 року призначений головним інженером спеціального будівництва ЧФ, з 1942 року — начальник спеціального будівництва ЧФ. Очолював будівництво об'єктів оборони на Кавказькому узбережжі Чорного моря, а також будівництво аеродромів для авіації флоту в Адлері та Гудауті. Учасник битви за Кавказ. З червня 1944 року — начальник будівництва з відновлення Миколаївської військово-морської бази. З 1945 року — керівник відновлювальних робіт в Одесі.

Після війни продовжив військову службу на Чорноморському флоті: головний інженер будівництва управління флоту, заступник начальника Головного військово-морського будівельного управління, з 1953 року — начальник Севастопольвійськморбуду. З липня 1959 року — начальник Головного військово-морського будівельного управління — заступник командувача Чорноморським флотом з будівництва.

З 1962 року — начальник Головного інженерного управління Ракетних військ стратегічного призначення (РВСП). З 1964 року — заступник головнокомандувача РВСП з будівництва.

З 1969 року — перший заступник начальника будівництва і розквартирування військ МО СРСР. У 1971 році призначений начальником новоствореної Державної експертизи МО СРСР. З березня 1974 року — заступник міністра оборони СРСР з будівництва і розквартирування військ.

Нагороди і почесні звання[ред. | ред. код]

Нагороджений орденами Леніна, Вітчизняної війни 1-го ступеня (11.11.1944), Трудового Червоного Прапора, двома Червоної Зірки (01.08.1942, …), «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» 3-го ступеня, медалями, нагородами іноземних держав.

Лауреат Ленінської (1968) і Державної (1977) премій СРСР.

Заслужений будівельник РРФСР (1971).

Почесний громадянин міста Севастополь.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Ім'ям маршала Геловані названу одну з вулиць Севастополя.

Посилання[ред. | ред. код]