Ґудзоватий Петро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Гудзоватий Петро)
Jump to navigation Jump to search
Петро Ґудзоватий
УПА погон 09 - Сотник.svg Сотник
Гудзоватий Петро.jpg
Загальна інформація
Народження 6 червня 1912(1912-06-06)
с. Володимирці, Жидачівський район, Львівська область
Смерть 29 січня 1946(1946-01-29) (33 роки)
біля с. Ботин, Луцький район, Волинська область
Псевдо «Очеретенко»,«Вояк», «Василь», «Василь Вечера»
Військова служба
Приналежність Flag of Ukraine.svg Українська держава (1941)
OUN-B-01.svg ОУН
Вид ЗС UPA-Zaslugy1.png УПА
Командування
шеф штабу ВО «Тютюнник» та Східна ВО (з'єднані групи «44»)
Нагороди та відзнаки

Срібний Хрест Бойової Заслуги 1 класу

Петро Ґудзоватий (Псевдо: «Очеретенко», «Вояк»,«Василь», «Василь Вечера») (6 червня 1912, с. Володимирці, Жидачівський район, Львівська область — 29 січня 1946, біля с. Ботинь, Луцький район, Волинська область) — шеф штабу ВО «Тютюнник» та З'єднання групи «44».

Лицар Срібного Хреста Бойової Заслуги 1-го класу.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 6 червня 1912-го року в селі Володимирці (тепер Жидачівський район Львівська область).

Закінчив дяківську школу у Львові та працював дяком у селах Верчани та Підгірці на Стрийщині, а в 1935-37 роках у місті Долині. Саме в цей час стає членом ОУН.

Наприкінці лютого - 1 березня 1938 підсудний на процесі у Стрию разом із провідним активом ОУН Долинщини. Засуджений на 1 рік ув’язнення, утримувався під вартою у Стрийській в’язниці.

З 1938 року Петро проживає у рідному селі Володимирцях.

Вояк легіону «Нахтігаль» у 1941 році, а згодом 201 бальйону «Шуцманшафт».

В УПА[ред.ред. код]

У березні 1943 року військовий інструктор УПА на Волині. Учасник боїв у с. Бутейки та Іванова Долина у квітні 1943 року. У травні під командуванням Федора Воробця-«Верещаки» вирушає з відділом повстанців у перший рейд на Житомирщину та Київщину, який тривав до вересня 1943 року.

У 1944 шеф штабу ВО «Тютюнник», а протягом 1944—1946 З'єднання груп «44»).

Одружився з підпільницею, зв'язковою ОУН родом з Житомирщини Ганною Дзьобас.

Підпорядковані йому підрозділи у 1944-45 роках мали 30 боїв з Внутрішніми військами НКВС, провели 16 диверсій та 7 засідок.

Під кінець осені 1945 року З’єднання груп «44» припинило своє існування як бойова одиниця, але Петро Ґудзоватий залишався на посаді військового референта крайового проводу «Одеса».

Федір Воробець-«Олекса» згодом розповідав про обставини у яких вони діяли у 1945 році наступне:

З моїм заступником «Василем» я майже ніколи не розлучався, а коли хтось з нас від'їжджав, то кожен з нас знав точне місце, де ми можемо зустрітись... ми ніколи не ховались у підземних сховищах, а мали стоянки у лісі чи зупинялись у визначених хатах на хуторах... «Василь» особисто здійснював зустрічі з керівниками Сарненського надрайонного проводу «Донцем» і «Чорногузом»
.

15 січня 1946 року був поранений у ногу під час сутички зі спецгрупою НКВС поблизу с. Ботин Луцького району Волинської області, а його зверхник Федір Воробець-«Олекса» теж поранений і захоплений у полон.

Загинув 29 січня 1946 року біля с. Ботин Луцького району Волинської області.

Обставини загибелі[ред.ред. код]

29 січня спецгрупа УНКВС Волинської області на чолі з агентом «Твердим» та за участі агента «Романа» під прикриттям підрозділу 277 стрілецького полку Внутрішніх військ НКВС провела у с. Ботин(неподалік від м. Луцьк) спецоперацію з метою виявлення місця переховування П. Ґудзоватого-«Василя». Був блокований один з хуторів, який складався з семи хат. Під час ретельного огляду в одній з хат був виявлений добре замаскований бункер, де переховувались два повстанці. Спроба їх захопити живцем не вдалася. Процитуємо доповідну: «У результаті ретельної розробки був виявлений бункер, у якому переховувався референт по військовим справам крайового проводу «ОУН» Сходу, що мав псевдонім «Василь», який не бажаючи здаватись, застрелився і був захоплений в полон... Паламарчук Іван Семенович, 1913 року народження, на псевдо «Юсак»…також вилучено 1 автомат,1 гвинтівку, 4 пістолети, 280 патронів, кавалерійське сідло, документи та листівки».

Нагороди[ред.ред. код]

Нагороджений Срібним Хрестом Бойової Заслуги I класу.[1]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Мірчук Петро. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К. : Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1008 с. — ISBN 966-410-001-3.
  • Марчук Ігор. Сотник УПА Петро Ґудзоватий - «Очеретенко» [Текст] / Ігор Марчук. - Л. : Афіша, 2011. - 120 с. : фотогр. - 2000 экз. - ISBN 978-966-325-161-5

Посилання[ред.ред. код]