Посуха 2200 року до н. е.

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Глобальне поширення події 2200 року до н. е.. На заштриховані ділянки вплинули вологість або повінь, а на пунктирні ділянки — посуха або пилові бурі.[1]

Посуха 2200 року до н. е. — одна з найсуворіших кліматичних подій голоцену, з погляду впливу на людську культуру[2], тривала протягом всього ХХІІ століття до н. е. Науковці вважають, що посуха стала причиною краху Стародавнього царства в Єгипті, Аккадської імперії в Месопотамії та культури Лянчжу в нижній частині річки Янцзи. [3][4] Посуха також могла спричинити крах цивілізації долини Інду, коли частина її населення переселилася на південний схід, слідуючи за переміщенням бажаного середовища проживання [5], а також міграцію індоєвропейців в Індію[en] [6] Деякі вчені не погоджуються з таким висновком, посилаючись на докази того, що подія не була глобальною посухою і не відбулася в чіткий часовий інтервал. [7]

Визначає початок нинішнього Мегхалейського віку в епоху голоцену.

Причини[ред. | ред. код]

Дані моделювання свідчать про те, що подія 2200 року до н. е. була результатом значного ослаблення атлантичної меридіональної циркуляції[en] (AMOC), що порушило глобальні океанські течії та спричинило опади та зміни температури в різних регіонах. [8][9] Внутрішньотропічна зона конвергенції (ITCZ) різко змістилася на південь. [10][11] Докази свідчать про те, що підвищена мінливість Ель-Ніньо-Південної осциляції[en] (ENSO) також зіграла роль у створенні кліматичних умов, пов'язаних з подією. [12] Вибуховий вулканізм в Ісландії також був запропонований як причина, [13] хоча низький вміст сірки в ісландських вулканах спонукав інші дослідження до висновку, що він мав незначний вплив на глобальний клімат. [14]

Докази[ред. | ред. код]

Реконструйована температура центральної Гренландії. На відміну від події 6,2 кілороку до н. е., подія тривалістю 4,2 кілороку не має помітного сигналу в ядрі льоду Gisp2, який був відкладений 2200 року до н. е.

Фаза інтенсивної посушливості приблизно 2200 року до н. е. зареєстрована в Північній Африці, [15] на Близькому Сході, [16] в Червоному морі, [17] на Аравійському півострові, [18] на Індійському субконтиненті [5] та в центральній частині Північної Америки. [19] Приблизно в той час зазнали розвитку льодовики в гірських масивах західної Канади. [20] Ісландія також зазнала розвитку льодовиків. [14] Докази також були знайдені в Печерному драпуванні в Італії, [21] на льодовиковому щиті Кіліманджаро [22] та в Андійських льодовиках. [22] Початок аридизації в Месопотамії приблизно у 2200 році до н. е. також збігся з подією похолодання в Північній Атлантиці, відомою як подія Бонда 3. [2] [23] [24] Попри географічне розмаїття цих прикладів, докази для події 2200 року до н. е. в Північній Європі є неоднозначними, що свідчить про те, що походження та наслідки події просторово складні. [25]

Наслідки[ред. | ред. код]

Європа[ред. | ред. код]

Британські острови[ред. | ред. код]

В Ірландії існує мало свідоцтв про подію 2200 року до н. е., окрім коротких ізотопних свідчень в деяких записах печерних спелеотем. Таким чином, незрозуміло, як ця кліматична подія проявилася в регіоні. [26] У Великій Британії, як і в Ірландії, природа події 2200 року до н. е. є неоднозначною та незрозумілою. [25] У східній Англії кількість тиса скоротилася. [27]

Східна Європа[ред. | ред. код]

Аналіз відкладень з озера Спор показує, що в Польщі зими стали холоднішими у 2250 — 2000 рр. до н. е., причому це охолодження, ймовірно, спричинило подзолізацію (утворення бореального лісового типу ґрунту) близько 2200 років до н. е., тоді як літні температури залишалися незмінними. Подія 2200 року до н. е. не вплинула на рівень вологості. [28]

Піренейський півострів[ред. | ред. код]

В Альборанському морі, західній частині Середземномор’я, суха фаза відбулася приблизно у 2400 — 2300 рр. до н. е. [29]

Ймовірно, що на Піренейському півострові будівництво поселень типу Мотильяс[en] після 2200 р. до Р. Х. можуть бути найдавнішою системою збору підземних вод на Піренейському півострові, і їхнє будівництво може бути безпосередньо пов’язано з тривалою, суворою посухою та іншими кліматичними змінами, викликаними подією 2200 року до н. е.. [30]

Італійський півострів[ред. | ред. код]

У Генуезькій затоці середньорічна температура впала, зима стала сухішою, а літо стало вологішим і прохолоднішим, явище, швидше за все, викликане відступом ITCZ ​​на південь влітку, що послабило високий тиск і зменшило нагрівання океану над західним Середземним морем, що призвело до уповільнення швидкості випаровування восени та на початку зими. [31] Ймовірно, подія 2200 року до н. е. зволожила клімат в Альпах. [32] Озеро Петіт зазнало збільшення кількості опадів влітку, про що свідчить збільшення O18згідно аналізу діатомових водоростей. [33] Південна Італія, навпаки, зазнала інтенсивної аридизації. [32] Значне скорочення лісів відбулося в Італії в результаті кліматичних змін. [34]

Північна Африка[ред. | ред. код]

У місці Сіді-Алі, Середній Атлас, значення δ18O вказують не на посушливий період, а на столітній період прохолоднішого та вологішого клімату. [35] Близько 2150 року до н. е. було зруйноване Стародавнє царство через низьку повінь Нілу — з нільською водою стало надходити значно менше наносного мулу (добрив), через що суттєво впали врожаї, результатом чого стали[36] голод, громадські заворушення, і роздробленість, що тривали протягом приблизно 40 років і супроводжувалися поетапним відновлення порядку в різних провінціях. Врешті-решт Єгипет було об'єднано у Середньому царстві.

Середній Схід[ред. | ред. код]

У південно-центральному Леванті спостерігалися дві фази сухого клімату, які перемежовувалися вологим інтервалом між ними, і тому подія 2200 року до н. е. в цьому регіоні була названа подією W-подібної форми. [37]

Посилений одночасний потік пилу з піками δ18O зареєстрований у Месопотамії у 2260 — 2970 рр. до Р. Х., що позначає підвищену посушливість. [38] Аридизація Месопотамії могла бути пов’язана з початком зниження температури поверхні Північної Атлантики (подія Бонда 3), оскільки аналіз відкладень показує, що значні (50%) міжрічні скорочення опадів в Месопотамії як результат, зниження температури поверхні моря в субполярній північно-західній Атлантиці. [39] Верхів’я річок Тигр і Євфрат живляться зимовими опадами що надходять з Середземномор'я.

Аккадська імперія у 2300 р. до н. е. була другою цивілізацією, яка об’єднала незалежні суспільства в єдину державу (першою цивілізацією був Стародавній Єгипет приблизно в 3100 р. до н. е.). Стверджується, що на розпад держави вплинула широкомасштабна, багатовікова посуха. [40][41] Археологічні дані підтверджують повсюдне залишення сільськогосподарських рівнин північної Месопотамії та різкий наплив біженців у південну Месопотамію приблизно у 2170 р. до н.е., [42] що, можливо, послабило Аккадську державу. [43] ​​Стіна завдовжки 180 км, «Відлякувач амореїв», була побудована через центральну Месопотамію, щоб зупинити вторгнення кочівників на південь. Близько 2150 р. до н. е. народ гутіїв, який спочатку населяв гори Загрос, розгромив деморалізовану аккадську армію, захопив Аккад і зруйнував його близько 2115 р. до н. е. Зміни в сільському господарстві на Близькому Сході спостерігаються в кінці 3-го тис до н. е.. [44] Заселення північних рівнин відбулося близько 1900 року до н. е., через три століття після краху. [42]

У регіоні Перської затоки відбулася раптова зміна структури поселень, стилю кераміки та гробниць. Посуха XX століття до н. е. знаменує собою кінець культури Умм ан-Нар[en] і перехід до культури Ваді Сук[en]. [18] Дослідження викопних коралів в Омані надає докази того, що тривалі зимові шамальні сезони, приблизно 2200 р до н. е., призвели до засолення зрошуваних полів, що призвело до різкого зменшення виробництва сільськогосподарських культур, що спровокувало широкомасштабний голод і, зрештою, до краху Аккадської імперії. [45][46]

Південна та Центральна Азія[ред. | ред. код]

Азійський антициклон збільшився за площею та потужністю, що блокувало західні вітри, що несуть вологу, викликаючи збільшення посушливості у Центральній Азії. [47]

Літній мусон (ISM) і зимовий мусон (IWM) зменшилися, що призвело до дуже посушливих умов на північному заході Південної Азії. [48] Зниження потужності ISM видно з низьких значень Mn/Ti та Mn/Fe у відкладеннях в озері Рара того часу. [49] Територія навколо озера Панканг-Тен-Цо в окрузі Таванг[en] штату Аруначал-Прадеш мала холодний та сухий клімат, де переважала субальпійська рослинність. [50] Хоча є свідчення про тривалий, багатосотлітній посушливий період, інші свідчення вказують, що подія 2200 року до н. е. замість цього була серією багатодесятилітніх посух. [51][52]

Вплив на цивілізацію долини Інду[ред. | ред. код]

Докладніше: Індська цивілізація

У II тисячолітті до н. е. в євразійських степах і Південній Азії відбулася широка аридізація. [6][53] У степах змінився рослинний покрив, що сприяло «підвищенню мобільності та переходу до кочового скотарства». [53][note 1] Дефіцит води також сильно вплинув на Південну Азію:

Цей час був одним із великих потрясінь з екологічних причин. Тривала відсутність дощів спричинила гостру нестачу води на великих територіях, спричинивши крах осілих міських культур у південній частині Центральної Азії, Афганістані, Ірані та Індії та спровокувавши масштабні міграції. Новоприбулі злилися з пост-міськими культурами та домінували в них.[6]

Міські центри цивілізації долини Інду були покинуті та замінені різними місцевими культурами через ту саму зміну клімату, яка вплинула на сусідні регіони на заході. [54] Станом на 2016 рік багато вчених вважали, що посуха та зниження торгівлі з Єгиптом і Месопотамією спричинили крах Індської цивілізації. [55] Система Гаггар-Гакра живилася дощем, [56][57][58] і водопостачання залежало від мусонів. Приблизно з 1800 року до н. е. клімат долини Інду став значно прохолоднішим і сухішим, що пов’язано з сучасним загальним ослабленням мусонів. [56] Посушливість зростала, коли річка Гаггар-Гакра відійшла до підніжжя Гімалаїв [56][59][60], що призводило до непостійних і менш масштабних повеней, що робило заливне сільське господарство менш стійким. Аридифікація зменшила водопостачання настільки, що призвело до загибелі цивілізації та розсіяння її населення на схід. [5][61][62][63]

Східна Азія[ред. | ред. код]

Подія 2200 року до н. е. призвела до значного зменшення сили Східноазійського літнього мусону[en] (EASM). [64] Вважається, що це значне послаблення EASM стало результатом зменшення потужності AMOC; [65] охолодження вод Північної Атлантики призвело до уповільнення руху EASM на північ і зменшення кількості опадів на його північній околиці. [64] Різка зміна вологості виникла між північним і південним Китаєм через рух EASM на південь. [66] Північно-Східний Китай сильно постраждав; [67] Відкладення озера Хулунь-Нур у Внутрішній Монголії показують значну посушливу подію у 2210–1840 рр. до Р. Х. [64] Значення δ18O з печери Йонглу в Хубеї підтверджують, що регіон зазнав значної аридизації, і показують, що початок події був поступовим, але його кінець був раптовим. [68]

На Корейському півострові подія 2200 року до н. е. була пов'язана зі значною аридифікацією, що вимірюється значним зниженням відсотка деревного пилку (AP). [69]

Стоянка Саннай Маруяма занепала в цей же час; [70] зростаюче населення культури Дзьомон після цього поступово зменшилася. [71]

На острові Ребун[en] відбулося різке похолодання близько 2130 до н. е., яке, як вважають, пов’язане з подією 2200 року до н. е.. [72]

Вплив на китайську цивілізацію[ред. | ред. код]

Можливо, посуха стала причиною краху неолітичних культур Центрального Китаю наприкінці III тисячоліття до н. е.. [73][74] У басейні річки Ішу (басейн річки, що складається з річки Ї (沂河) Шаньдуна та річки Шу) на процвітаючу культуру Луншань вплинуло похолодання, яке значно скоротило виробництво рису та призвело до значнjuj зменшення населення та зменшення кількості археологічних пам’яток. [75] Приблизно у 2000 році до н. е. Луншань була витіснена культурою Юеші[en], яка мала менш складні випоби із кераміки та бронзи. Культура Лянчжу в нижній течії річки Янцзи також занепала в той же період. [76] Вважається, що подія 2200 року до н. е. також призвела до занепаду культуру Давенькоу[en]. [77] Проте подія 2200 року до н. е. не мала помітного впливу на поширення вирощування проса в регіоні. [78]

Південна Африка[ред. | ред. код]

Сталагміти з північно-східної Намібії демонструють, що регіон став вологішим завдяки зсуву ITCZ ​​на південь. [79] Подія зволоження в Намібії мала два імпульси. [80]

Маскарени[ред. | ред. код]

Жодних свідчень про подію 2200 року до н. е. на Родригесі не виявлено. [81]

Коментарі[ред. | ред. код]

  1. ↑ Demkina et al. (2017): "У II тисячолітті до н. е. зволоження клімату призвело до дивергенції ґрунтового покриву з вторинним утворенням комплексів каштанових ґрунтів і солонців. Ця палеоекологічна криза суттєво вплинула на економіку племен у Пізньокатакомбний і післякатакомбний час, що зумовлює їхню більшу мобільність і перехід до кочового скотарства»[53]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Another map for reference in Railsback, L. Bruce; Liang, Fuyuan; Brook, G. A.; Voarintsoa, Ny Riavo G.; Sletten, Hillary R.; Marais, Eugene; Hardt, Ben; Cheng, Hai; Edwards, R. Lawrence (15 April 2018). The timing, two-pulsed nature, and variable climatic expression of the 4.2 ka event: A review and new high-resolution stalagmite data from Namibia. Quaternary Science Reviews. 186: 78—90. Bibcode:2018QSRv..186...78R. doi:10.1016/j.quascirev.2018.02.015. ISSN 0277-3791. The initial source where this map comes from had the map caption the wrong way around: Wang, Xinming; Wang, Yuhong; Chen, Liqi; Sun, Liguang; Wang, Jianjun (10 June 2016). The abrupt climate change near 4,400 yr BP on the cultural transition in Yuchisi, China and its global linkage. Scientific Reports (англ.). 6: 27723. Bibcode:2016NatSR...627723W. doi:10.1038/srep27723. ISSN 2045-2322. PMC 4901284. PMID 27283832.
  2. ↑ а б deMenocal, Peter B. (2001). Cultural Responses to Climate Change During the Late Holocene. Science. 292 (5517): 667—673. Bibcode:2001Sci...292..667D. doi:10.1126/science.1059827. PMID 11303088.
  3. ↑ Gibbons, Ann (1993). How the Akkadian Empire Was Hung Out to Dry. Science. 261 (5124): 985. Bibcode:1993Sci...261..985G. doi:10.1126/science.261.5124.985. PMID 17739611.
  4. ↑ Li, Chun-Hai; Li, Yong-Xiang; Zheng, Yun-Fei; Yu, Shi-Yong; Tang, Ling-Yu; Li, Bei-Bei; Cui, Qiao-Yu (August 2018). A high-resolution pollen record from East China reveals large climate variability near the Northgrippian-Meghalayan boundary (around 4200 years ago) exerted societal influence. Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology. 512: 156—165. Bibcode:2018PPP...512..156L. doi:10.1016/j.palaeo.2018.07.031. ISSN 0031-0182. S2CID 133896325.
  5. ↑ а б в Staubwasser, M. та ін. (2003). Climate change at the 4.2 ka BP termination of the Indus valley civilization and Holocene south Asian monsoon variability. Geophysical Research Letters. 30 (8): 1425. Bibcode:2003GeoRL..30.1425S. doi:10.1029/2002GL016822. S2CID 129178112.
  6. ↑ а б в Kochhar, Rajesh (25 липня 2017). The Aryan chromosome. The Indian Express (англ.). Процитовано 19 грудня 2023.
  7. ↑ Voosen, Paul (8 серпня 2018). Massive drought or myth? Scientists spar over an ancient climate event behind our new geological age. Science. Процитовано 9 January 2020.
  8. ↑ Yan, Mi; Liu, Jian (21 February 2019). Physical processes of cooling and mega-drought during the 4.2 ka BP event: results from TraCE-21ka simulations. Climate of the Past. 15 (1): 265—277. Bibcode:2019CliPa..15..265Y. doi:10.5194/cp-15-265-2019. Процитовано 29 August 2023.
  9. ↑ Ning, Liang; Liu, Jian; Bradley, Raymond S.; Yan, Mi (10 January 2019). Comparing the spatial patterns of climate change in the 9th and 5th millennia BP from TRACE-21 model simulations. Climate of the Past. 15 (1): 41—52. Bibcode:2019CliPa..15...41N. doi:10.5194/cp-15-41-2019. Процитовано 29 August 2023.
  10. ↑ Jalali, Bassem; Sicre, Marie-Alexandrine; Azuara, Julien; Pellichero, Violaine; Combourieu-Nebout, Nathalie (8 April 2019). Influence of the North Atlantic subpolar gyre circulation on the 4.2 ka BP event. Climate of the Past. 15 (2): 701—711. Bibcode:2019CliPa..15..701J. doi:10.5194/cp-15-701-2019. Процитовано 29 August 2023.
  11. ↑ Bini, Monica; Zanchetta, Giovanni; Perşoiu, Aurel; Carter, Rosine; Català, Albert; Cacho, Isabel; Dean, Jonathan R.; Di Bine, Federico; Drysdale, Russell N.; Finnè, Martin; Isola, Ilaria; Jalali, Bassem; Lirer, Fabrizio; Magri, Donatella; Massi, Alessia; Marks, Leszek; Mercuri, Anna Maria; Peyron, Odile; Satori, Laura; Sicre, Marie-Alexandrine; Welc, Fabian; Zielhofer, Christoph; Brisset, Elodie (27 March 2019). The 4.2 ka BP Event in the Mediterranean region: an overview. Climate of the Past. 15 (2): 555—577. Bibcode:2019CliPa..15..555B. doi:10.5194/cp-15-555-2019. Процитовано 29 August 2023.
  12. ↑ Toth, Lauren T.; Aronson, Richard B. (16 January 2019). The 4.2 ka event, ENSO, and coral reef development. Climate of the Past. 15 (1): 105—119. Bibcode:2019CliPa..15..105T. doi:10.5194/cp-15-105-2019. Процитовано 29 August 2023.
  13. ↑ Bradley, Raymond S.; Bakke, Jostein (2 September 2019). Is there evidence for a 4.2 ka BP event in the northern North Atlantic region?. Climate of the Past. 15 (5): 1665—1676. Bibcode:2019CliPa..15.1665B. doi:10.5194/cp-15-1665-2019. Процитовано 29 August 2023.
  14. ↑ а б Geirsdóttir, Áslaug; Miller, Gifford H.; Andrews, John T.; Harning, David J.; Anderson, Leif S.; Florian, Christopher; Larsen, Darren J.; Thordarson, Thor (8 January 2019). The onset of neoglaciation in Iceland and the 4.2 ka event. Climate of the Past. 15 (1): 25—40. Bibcode:2019CliPa..15...25G. doi:10.5194/cp-15-25-2019. Процитовано 29 August 2023.
  15. ↑ Gasse, Françoise; Van Campo, Elise (1994). Abrupt post-glacial climate events in West Asia and North Africa monsoon domains. Earth and Planetary Science Letters. 126 (4): 435—456. Bibcode:1994E&PSL.126..435G. doi:10.1016/0012-821X(94)90123-6.
  16. ↑ Bar-Matthews, Miryam; Ayalon, Avner; Kaufman, Aaron (1997). Late Quaternary Paleoclimate in the Eastern Mediterranean Region from Stable Isotope Analysis of Speleothems at Soreq Cave, Israel. Quaternary Research. 47 (2): 155—168. Bibcode:1997QuRes..47..155B. doi:10.1006/qres.1997.1883. S2CID 128577967.
  17. ↑ Arz, Helge W. та ін. (2006). A pronounced dry event recorded around 4.2 ka in brine sediments from the northern Red Sea. Quaternary Research. 66 (3): 432—441. Bibcode:2006QuRes..66..432A. doi:10.1016/j.yqres.2006.05.006. S2CID 55910028.
  18. ↑ а б Parker, Adrian G. та ін. (2006). A record of Holocene climate change from lake geochemical analyses in southeastern Arabia (PDF). Quaternary Research. 66 (3): 465—476. Bibcode:2006QuRes..66..465P. doi:10.1016/j.yqres.2006.07.001. S2CID 140158532. Архів оригіналу (PDF) за 29 жовтня 2008.
  19. ↑ Booth, Robert K. та ін. (2005). A severe centennial-scale drought in midcontinental North America 4200 years ago and apparent global linkages. The Holocene. 15 (3): 321—328. Bibcode:2005Holoc..15..321B. doi:10.1191/0959683605hl825ft. S2CID 39419698.
  20. ↑ Menounos, B. та ін. (2008). Western Canadian glaciers advance in concert with climate change c. 4.2 ka. Geophysical Research Letters. 35 (7): L07501. Bibcode:2008GeoRL..35.7501M. doi:10.1029/2008GL033172. S2CID 13069875.
  21. ↑ Drysdale, Russell та ін. (2005). Late Holocene drought responsible for the collapse of Old World civilizations is recorded in an Italian cave flowstone. Geology. 34 (2): 101—104. Bibcode:2006Geo....34..101D. doi:10.1130/G22103.1.
  22. ↑ а б Thompson, L. G. та ін. (2002). Kilimanjaro Ice Core Records Evidence of Holocene Climate Change in Tropical Africa. Science. 298 (5593): 589—93. Bibcode:2002Sci...298..589T. doi:10.1126/science.1073198. PMID 12386332. S2CID 32880316.
  23. ↑ Bond, G. та ін. (1997). A Pervasive Millennial-Scale Cycle in North Atlantic Holocene and Glacial Climates (PDF). Science. 278 (5341): 1257—1266. Bibcode:1997Sci...278.1257B. doi:10.1126/science.278.5341.1257. S2CID 28963043. Архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2008.
  24. ↑ Two examples of abrupt climate change. Lamont–Doherty Earth Observatory. Архів оригіналу за 23 серпня 2007.
  25. ↑ а б Roland, Thomas P. та ін. (2014). Was there a '4.2 ka event' in Great Britain and Ireland? Evidence from the peatland record (PDF). Quaternary Science Reviews. 83: 11—27. Bibcode:2014QSRv...83...11R. doi:10.1016/j.quascirev.2013.10.024. hdl:10871/30630.
  26. ↑ Swindles, Graeme T.; Lawson, Ian T.; Matthews, Ian P.; Blaauw, Maarten; Daley, Timothy J.; Charman, Dan J.; Roland, Thomas P.; Plunkett, Gill; Schettler, Georg; Gearey, Benjamin R.; Turner, T. Edward; Rea, Heidi A.; Roe, Helen M.; Amesbury, Matthew J.; Chambers, Frank M.; Holmes, Jonathan; Mitchell, Fraser J. G.; Blackford, Jeffrey; Blundell, Antony; Branch, Nicholas; Holmes, Jane; Langdon, Peter; McCarroll, Julia; McDermott, Frank; Oksanen, Pirita O.; Pritchard, Oliver; Stastney, Phil; Stefanini, Bettina; Young, Dan; Wheeler, Jane; Becker, Katharina; Armit, Ian (November 2013). Centennial-scale climate change in Ireland during the Holocene. Earth-Science Reviews. 126: 300—320. Bibcode:2013ESRv..126..300S. doi:10.1016/j.earscirev.2013.08.012. S2CID 52248969. Процитовано 18 March 2023.
  27. ↑ Bebchuk, Tatiana; Krusic, Paul J.; Pike, Joshua H.; Piermattei, Alma; Friedrich, Ronny; Wacker, Lukas; Crivellaro, Alan; Arosio, Tito; Kirdyanov, Alexander V.; Gibbard, Philip; Brown, David; Esper, Jan; Reinig, Frederick; Büntgen, Ulf (November 2023). Sudden disappearance of yew (Taxus baccata) woodlands from eastern England coincides with a possible climate event around 4.2 ka ago. Quaternary Science Reviews (англ.). 323: 108414. doi:10.1016/j.quascirev.2023.108414. Процитовано 26 December 2023 — через ResearchGate.
  28. ↑ Pleskot, Krzysztof; Apolinarska, Karina; Kołaczek, Piotr; Suchora, Magdalena; Fojutowski, Michał; Joniak, Tomasz; Kotrys, Bartosz; Kramkowski, Mateusz; Słowiński, Michał; Woźniak, Magdalena; Lamentowicz, Mariusz (August 2020). Searching for the 4.2 ka climate event at Lake Spore, Poland. CATENA (англ.). 191: 104565. Bibcode:2020Caten.19104565P. doi:10.1016/j.catena.2020.104565. S2CID 216227365.
  29. ↑ Schirrmacher, Julien; Weinelt, Mara; Blanz, Thomas; Andersen, Nils; Salgueiro, Emília; Schneider, Ralph R. (2 April 2019). Multi-decadal atmospheric and marine climate variability in southern Iberia during the mid- to late-Holocene. Climate of the Past. 15 (2): 617—634. Bibcode:2019CliPa..15..617S. doi:10.5194/cp-15-617-2019. Процитовано 29 August 2023.
  30. ↑ Mejías Moreno, M., Benítez de Lugo Enrich, L., Pozo Tejado, J. del y Moraleda Sierra, J. 2014. "Los primeros aprovechamientos de aguas subterráneas en la Península Ibérica. Las motillas de Daimiel en la Edad del Bronce de La Mancha". Boletín Geológico y Minero, 125 (4): 455–474 ISSN 0366-0176
  31. ↑ Isola, Ilaria; Zanchetta, Giovanni; Drysdale, Russell N.; Regattieri, Eleonora; Bini, Monica; Bajo, Petra; Hellstrom, John C.; Baneschi, Ilaria; Lionello, Piero; Woodhead, Jon; Greig, Alan (22 January 2019). The 4.2 ka event in the central Mediterranean: new data from a Corchia speleothem (Apuan Alps, central Italy). Climate of the Past. 15 (1): 135—151. Bibcode:2019CliPa..15..135I. doi:10.5194/cp-15-135-2019. Процитовано 29 August 2023.
  32. ↑ а б Zanchetta, Giovanni; Regattieri, Eleonora; Isola, Ilaria; Drysdale, Russell N.; Baneschi, Ilaria; Hellstrom, John C. (18 October 2021). THE SO-CALLED "4.2 EVENT" IN THE CENTRAL MEDITERRANEAN AND ITS CLIMATIC TELECONNECTIONS. Alpine and Mediterranean Quaternary. 29 (1): 5—17. ISSN 2279-7335. Процитовано 3 September 2023.
  33. ↑ Carter, Rosine; Sylvestre, Florence; Paillès, Christine; Sonzogni, Corinne; Couapel, Martine; Alexandre, Anne; Mazur, Jean-Charles; Brisset, Elodie; Miramont, Cécile; Guiter, Frédéric (7 February 2019). Diatom-oxygen isotope record from high-altitude Lake Petit (2200 m a.s.l.) in the Mediterranean Alps: shedding light on a climatic pulse at 4.2 ka. Climate of the Past. 15 (1): 253—263. Bibcode:2019CliPa..15..253C. doi:10.5194/cp-15-253-2019. Процитовано 29 August 2023.
  34. ↑ Di Rita, Federico; Magri, Donatella (7 February 2019). The 4.2 ka event in the vegetation record of the central Mediterranean. Climate of the Past. 15 (1): 237—251. Bibcode:2019CliPa..15..237D. doi:10.5194/cp-15-237-2019. Процитовано 29 August 2023.
  35. ↑ Zielhofer, Christoph; Köhler, Anne; Mischke, Steffen; Benkaddour, Abdelfattah; Mikdad, Abdeslam; Fletcher, William J. (20 March 2019). Western Mediterranean hydro-climatic consequences of Holocene ice-rafted debris (Bond) events. Climate of the Past. 15 (2): 463—475. Bibcode:2019CliPa..15..463Z. doi:10.5194/cp-15-463-2019. Процитовано 29 August 2023.
  36. ↑ Stanley, Jean-Daniel та ін. (2003). Nile flow failure at the end of the Old Kingdom, Egypt: Strontium isotopic and petrologic evidence. Geoarchaeology. 18 (3): 395—402. doi:10.1002/gea.10065. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)
  37. ↑ Kaniewski, David; Marriner, Nick; Cheddadi, Rachid; Guiot, Joël; Van Campo, Elise (22 October 2018). The 4.2 ka BP event in the Levant. Climate of the Past. 14 (10): 1529—1542. Bibcode:2018CliPa..14.1529K. doi:10.5194/cp-14-1529-2018. Процитовано 29 August 2023.
  38. ↑ Carolin, Stacy A.; Walker, Richard T.; Day, Christopher C.; Ersek, Vasile; Sloan, R. Alastair; Dee, Michael W.; Talebian, Morteza; Henderson, Gideon M. (24 December 2018). Precise timing of abrupt increase in dust activity in the Middle East coincident with 4.2 ka social change. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America (англ.). 116 (1): 67—72. doi:10.1073/pnas.1808103115. ISSN 0027-8424. PMC 6320537. PMID 30584111.
  39. ↑ Cullen, Heidi M.; deMenocal, Peter B. (2000). North Atlantic influence on Tigris-Euphrates streamflow. International Journal of Climatology. 20 (8): 853—863. Bibcode:2000IJCli..20..853C. doi:10.1002/1097-0088(20000630)20:8<853::AID-JOC497>3.0.CO;2-M.
  40. ↑ Kerr, Richard A. (1998). Sea-Floor Dust Shows Drought Felled Akkadian Empire. Science. 279 (5349): 325—326. Bibcode:1998Sci...279..325K. doi:10.1126/science.279.5349.325. S2CID 140563513.
  41. ↑ Cullen, H. M. et al., "Climate change and the collapse of the Akkadian empire: Evidence from the deep sea", Geology, vol. 28, iss. 4, pp. 379–382, 2000
  42. ↑ а б Weiss, H. та ін. (1993). The Genesis and Collapse of Third Millennium North Mesopotamian Civilization. Science. 261 (5124): 995—1004. Bibcode:1993Sci...261..995W. doi:10.1126/science.261.5124.995. PMID 17739617. S2CID 31745857.
  43. ↑ Danti, Michael (8 November 2010). Late Middle Holocene Climate and Northern Mesopotamia: Varying Cultural Responses to the 5.2 and 4.2 ka Aridification Events. У Mainwaring, A. Bruce; Giegengack, Robert; Vita-Finzi, Claudio (ред.). Climate Crises in Human History. American Philosophical Society. с. 139—172. ISBN 9781606189214. Процитовано 3 September 2023.
  44. ↑ Riehl, S. (2008). Climate and agriculture in the ancient Near East: a synthesis of the archaeobotanical and stable carbon isotope evidence. Vegetation History and Archaeobotany. 17 (1): 43—51. doi:10.1007/s00334-008-0156-8. S2CID 128622745.
  45. ↑ Watanabe, Takaaki K.; Watanabe, Tsuyoshi; Yamazaki, Atsuko; Pfeiffer, Miriam (2019). Oman corals suggest that a stronger winter shamal season caused the Akkadian Empire (Mesopotamia) collapse. Geology. GeoScienceWorld. 47 (12): 1141—1145. Bibcode:2019Geo....47.1141W. doi:10.1130/G46604.1. S2CID 204781389.
  46. ↑ Strong winter dust storms may have caused the collapse of the Akkadian Empire. Hokkaido University. 24 October 2019.
  47. ↑ Perşoiu, Aurel; Ionita, Monica; Weiss, Harvey (11 April 2019). Atmospheric blocking induced by the strengthened Siberian High led to drying in west Asia during the 4.2 ka BP event – a hypothesis. Climate of the Past. 15 (2): 781—793. Bibcode:2019CliPa..15..781P. doi:10.5194/cp-15-781-2019. Процитовано 29 August 2023.
  48. ↑ Giesche, Alena; Staubwasser, Michael; Petrie, Cameron A.; Hodell, David A. (15 January 2019). Indian winter and summer monsoon strength over the 4.2 ka BP event in foraminifer isotope records from the Indus River delta in the Arabian Sea. Climate of the Past. 15 (1): 73—90. Bibcode:2019CliPa..15...73G. doi:10.5194/cp-15-73-2019. Процитовано 29 August 2023.
  49. ↑ Nakamura, Atsunori; Yokoyama, Yusuke; Maemoku, Hideaki; Yagi, Hiroshi; Okamura, Makoto; Matsuoka, Hiromi; Miyake, Nao; Osada, Toshiki; Adhikari, Danda Pani; Dangol, Vishnu; Ikehara, Minoru; Miyairi, Yosuke; Matsuzaki, Hiroyuki (18 March 2016). Weak monsoon event at 4.2 ka recorded in sediment from Lake Rara, Himalayas. Quaternary International. Japanese Quaternary Studies. 397: 349—359. Bibcode:2016QuInt.397..349N. doi:10.1016/j.quaint.2015.05.053. ISSN 1040-6182. Процитовано 8 September 2023.
  50. ↑ Mehrotra, Nivedita; Shah, Santosh K.; Basavaiah, Nathani; Laskar, Amzad H.; Yadava, Madhusudan G. (25 February 2019). Resonance of the '4.2ka event' and terminations of global civilizations during the Holocene, in the palaeoclimate records around PT Tso Lake, Eastern Himalaya. Quaternary International. Holocene Civilization. 507: 206—216. Bibcode:2019QuInt.507..206M. doi:10.1016/j.quaint.2018.09.027. ISSN 1040-6182. S2CID 135417137. Процитовано 8 September 2023.
  51. ↑ Kathayat, Gayatri; Cheng, Hai; Sinha, Ashish; Berkelhammer, Max; Zhang, Haiwei; Duan, Pengzhen; Li, Hanying; Li, Xianglei; Ning, Youfeng; Edwards, Robert Lawrence (13 November 2018). Evaluating the timing and structure of the 4.2 ka event in the Indian summer monsoon domain from an annually resolved speleothem record from Northeast India. Climate of the Past. 14 (12): 1869—1879. doi:10.5194/cp-14-1869-2018. Процитовано 29 August 2023.
  52. ↑ Giesche, Alena; Hodell, David A.; Petrie, Cameron A.; Haug, Gerald H.; Adkins, Jess F.; Plessen, Birgit; Marwan, Norbert; Bradbury, Harold J.; Hartland, Adam; French, Amanda D.; Breitenbach, Sebastian F. M. (4 April 2023). Recurring summer and winter droughts from 4.2-3.97 thousand years ago in north India. Communications Earth & Environment (англ.). 4 (1): 103. Bibcode:2023ComEE...4..103G. doi:10.1038/s43247-023-00763-z. ISSN 2662-4435. S2CID 257915185. Процитовано 8 September 2023.
  53. ↑ а б в Demkina, T. S. (2017). Paleoecological crisis in the steppes of the Lower Volga region in the Middle of the Bronze Age (III–II centuries BC). Eurasian Soil Science. 50 (7): 791—804. Bibcode:2017EurSS..50..791D. doi:10.1134/S1064229317070018. S2CID 133638705.
  54. ↑ Decline of Bronze Age 'megacities' linked to climate change. phys.org.
  55. ↑ Lawler, Andrew (6 June 2008). Indus Collapse: The End or the Beginning of an Asian Culture?. Science. 320 (5881): 1282—1283. doi:10.1126/science.320.5881.1281. PMID 18535222. S2CID 206580637.
  56. ↑ а б в Giosan, L. та ін. (2012). Fluvial landscapes of the Harappan Civilization. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 109 (26): E1688—E1694. Bibcode:2012PNAS..109E1688G. doi:10.1073/pnas.1112743109. PMC 3387054. PMID 22645375.
  57. ↑ Clift et al., 2011, "U–Pb zircon dating evidence for a Pleistocene Sarasvati River and capture of the Yamuna River", Geology, 40, 211–214 (2011).
  58. ↑ Tripathi, Jayant K.; Tripathi, K.; Bock, Barbara; Rajamani, V. & Eisenhauer, A. (25 October 2004). Is River Ghaggar, Saraswati? Geochemical Constraints (PDF). Current Science. 87 (8).
  59. ↑ Nuwer, Rachel (28 May 2012). An Ancient Civilization, Upended by Climate Change. LiveScience. Процитовано 29 May 2012.
  60. ↑ Choi, Charles (29 May 2012). Huge Ancient Civilization's Collapse Explained. The New York Times. Процитовано 18 May 2016.
  61. ↑ Madella, Marco; Fuller, Dorian (2006). Palaeoecology and the Harappan Civilisation of South Asia: a reconsideration. Quaternary Science Reviews. 25 (11–12): 1283—1301. Bibcode:2006QSRv...25.1283M. doi:10.1016/j.quascirev.2005.10.012.
  62. ↑ MacDonald, Glen (2011). Potential influence of the Pacific Ocean on the Indian summer monsoon and Harappan decline. Quaternary International. 229 (1–2): 140—148. Bibcode:2011QuInt.229..140M. doi:10.1016/j.quaint.2009.11.012.
  63. ↑ Brooke, John L. (2014), Climate Change and the Course of Global History: A Rough Journey, Cambridge University Press, с. 296, ISBN 978-0-521-87164-8
  64. ↑ а б в Xiao, Jule; Zhang, Shengrui; Fan, Jiawei; Wen, Ruilin; Zhai, Dayou; Tian, Zhiping; Jiang, Dabang (11 October 2018). The 4.2 ka BP event: multi-proxy records from a closed lake in the northern margin of the East Asian summer monsoon. Climate of the Past. 14 (10): 1417—1425. Bibcode:2018CliPa..14.1417X. doi:10.5194/cp-14-1417-2018. Процитовано 29 August 2023.
  65. ↑ Kaboth-Bahr, Stefanie; Bahr, André; Zeeden, Christian A.; Yamoah, Kweku A.; Lone, Mahjoor Ahmad; Chuang, Chih-Kai; Löwemark, Ludvig; Wei, Kuo-Yen (25 March 2021). A tale of shifting relations: East Asian summer and winter monsoon variability during the Holocene. Scientific Reports. 11 (1): 6938. Bibcode:2021NatSR..11.6938K. doi:10.1038/s41598-021-85444-7. PMC 7994397. PMID 33767210.
  66. ↑ Zhang, Haiwei; Cheng, Hai; Cai, Yanjun; Spötl, Christoph; Kathayat, Gayathri; Sinha, Ashish; Edwards, R. Lawrence; Tan, Liangcheng (27 November 2018). Hydroclimatic variations in southeastern China during the 4.2 ka event reflected by stalagmite records. Climate of the Past. 14 (11): 1805—1817. doi:10.5194/cp-14-1805-2018. Процитовано 29 August 2023.
  67. ↑ Scuderi, Louis A.; Yang, Xiaoping; Ascoli, Samantha E.; Li, Hongwei (21 February 2019). The 4.2 ka BP Event in northeastern China: a geospatial perspective. Climate of the Past. 15 (1): 367—375. Bibcode:2019CliPa..15..367S. doi:10.5194/cp-15-367-2019. Процитовано 29 August 2023.
  68. ↑ Yujie, Bai; Jiangying, Wu; Yijia, Liang; Qingfeng, Shao (30 July 2020). THE MULTI-PROXY RECORD OF A STALAGMITE FROM YULONG CAVE,HUBEI DURING THE 4.2 KA EVENT. Quaternary Sciences. 40 (4): 959—972. doi:10.11928/j.issn.1001-7410.2020.04.11. Процитовано 3 September 2023.
  69. ↑ Park, Jungjae; Park, Jinheum; Yi, Sangheon; Kim, Jin Cheul; Lee, Eunmi; Choi, Jieun (25 July 2019). Abrupt Holocene climate shifts in coastal East Asia, including the 8.2 ka, 4.2 ka, and 2.8 ka BP events, and societal responses on the Korean peninsula. Scientific Reports. 9 (1): 10806. Bibcode:2019NatSR...910806P. doi:10.1038/s41598-019-47264-8. PMC 6658530. PMID 31346228.
  70. ↑ 三内丸山遺跡について三内丸山遺跡とは（公式サイト）。
  71. ↑ (a) Shuzo Koyama, "Jomon Subsistence and Population", Senri Ethnological Studies no. 2, 1–65 (1978). (b) 小山修三, 『縄文時代』, 中央公論社, 1983. なお『縄文時代』では遺跡数に乗じる係数を、弥生時代57人、縄文時代中期以降24人、縄文時代早期8.5人と紹介しているが、実際の数値計算に合わせ、本文のように修正した。
  72. ↑ Leipe, Christian; Müller, Stefanie; Hille, Konrad; Kato, Hirofumi; Kobe, Franziska; Schmidt, Mareike; Seyffert, Konrad; Spengler, Robert; Wagner, Mayke; Weber, Andrzej W.; Tarasov, Pavel E. (1 August 2018). Vegetation change and human impacts on Rebun Island (Northwest Pacific) over the last 6000 years. Quaternary Science Reviews. 193: 129—144. Bibcode:2018QSRv..193..129L. doi:10.1016/j.quascirev.2018.06.011. ISSN 0277-3791. Процитовано 8 September 2023.
  73. ↑ Wu, Wenxiang; Liu, Tungsheng (2004). Possible role of the "Holocene Event 3" on the collapse of Neolithic Cultures around the Central Plain of China. Quaternary International. 117 (1): 153—166. Bibcode:2004QuInt.117..153W. doi:10.1016/S1040-6182(03)00125-3.
  74. ↑ Chun Chang Huang та ін. (2011). Extraordinary floods related to the climatic event at 4200 a BP on the Qishuihe River, middle reaches of the Yellow River, China. Quaternary Science Reviews. 30 (3–4): 460—468. Bibcode:2011QSRv...30..460H. doi:10.1016/j.quascirev.2010.12.007.
  75. ↑ Gao, Huazhong; Zhu, Cheng; Xu, Weifeng (2007). Environmental change and cultural response around 4200 cal. yr BP in the Yishu River Basin, Shandong. Journal of Geographical Sciences. 17 (3): 285—292. doi:10.1007/s11442-007-0285-5. S2CID 186227589.
  76. ↑ Migration of the Tribe and Integration into the Han Chinese. Qingpu Museum. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 January 2014.
  77. ↑ Wang, Jianjun; Sun, Liguang; Chen, Liqi; Xu, Libin; Wang, Yuhong; Wang, Xinming (10 June 2016). The abrupt climate change near 4,400 yr BP on the cultural transition in Yuchisi, China and its global linkage. Scientific Reports (англ.). 6 (1): 27723. Bibcode:2016NatSR...627723W. doi:10.1038/srep27723. ISSN 2045-2322. PMC 4901284. PMID 27283832.
  78. ↑ Leipe, C.; Long, T.; Sergusheva, E. A.; Wagner, M.; Tarasov, P. E. (6 September 2019). Discontinuous spread of millet agriculture in eastern Asia and prehistoric population dynamics. Science Advances (англ.). 5 (9): eaax6225. Bibcode:2019SciA....5.6225L. doi:10.1126/sciadv.aax6225. ISSN 2375-2548. PMC 6760930. PMID 31579827.
  79. ↑ Railsback, L. Bruce; Liang, Fuyuan; Brook, George A.; Cheng, Hai; Edwards, R. Lawrence (15 January 2022). Additional multi-proxy stalagmite evidence from northeast Namibia supports recent models of wetter conditions during the 4.2 ka Event in the Southern Hemisphere. Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology (англ.). 586: 110756. Bibcode:2022PPP...58610756R. doi:10.1016/j.palaeo.2021.110756. S2CID 244126683. Процитовано 3 September 2023.
  80. ↑ Railsback, L. Bruce; Liang, Fuyuan; Brook, G.A.; Voarintsoa, Ny Riavo G.; Sletten, Hillary R.; Marais, Eugene; Hardt, Ben; Cheng, Hai; Edwards, R. Lawrence (15 April 2018). The timing, two-pulsed nature, and variable climatic expression of the 4.2 ka event: A review and new high-resolution stalagmite data from Namibia. Quaternary Science Reviews (англ.). 186: 78—90. Bibcode:2018QSRv..186...78R. doi:10.1016/j.quascirev.2018.02.015. Процитовано 3 September 2023.
  81. ↑ Li, Hanying; Cheng, Hai; Sinha, Ashish; Kathayat, Gayatri; Spötl, Christoph; André, Aurèle Anquetil; Meunier, Arnaud; Biswas, Jayant; Duan, Pengzhen; Ning, Youfeng; Edwards, Richard Lawrence (7 December 2018). Hydro-climatic variability in the southwestern Indian Ocean between 6000 and 3000 years ago. Climate of the Past. 14 (12): 1881—1891. Bibcode:2018CliPa..14.1881L. doi:10.5194/cp-14-1881-2018. Процитовано 29 August 2023.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Посуха_2200_року_до_н._е.&oldid=41823298