Досліди на тваринах

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. Ви можете допомогти, переробивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (березень 2018)
Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. (березень 2018)
Досліди на тваринах
Chimpanzee Enos before the flight of Mercury-Atlas 5.jpg
Шимпанзе Енос[en] перед польотом в капсулі космічного корабля Меркурій-Атлас 5[en], 1961 рік
Опис Щорічно в дослідах використовують від 50 до 100 млн хребетних.
Тематика Досліди на тваринах, наука, медицина, права тварин, етика.

Досліди на тваринах — використання тварин в різних експериментах. Підраховано, що щорічно у світі використовується 50-100 мільйонів хребетних тварин. Попри виняткову важливість безхребетних для ряду широкого спектра експериментів (див. «Модельний організм»), їх використання жодним чином не контролюється, а облік їхньої кількості не ведеться. Більшість тварин після дослідів просто присипляються Більшість лабораторних тварин спеціально розводять, проте деяких ловлять в дикому середовищі[джерело?] або купують на аукціонах[джерело?] і в притулках.[джерело?]

Термінологія[ред. | ред. код]

Терміни випробування на тваринах, експерименти на тваринах, дослідження на тваринах, тестування в природних умовах, і вівісекції мають подібні денотації, але різні конотації. Буквально, «вівісекція» означає «різати» живої тварини, і історично відноситься тільки до експериментів, які беруть участь розсічення живих тварин. Термін іноді використовується для принизливо ставитися до будь-якого експерименту з використанням живих тварин; наприклад, енциклопедичний визначає «вівісекції», як: «Операції на живих тварин для експериментального, а не в лікувальних цілях, в ширшому сенсі, всі експерименти на живих тварин», [1][2][3], хоча словники вказують, що ширше визначення «використовується тільки людьми, які виступають проти такої роботи». [4] слово має негативний відтінок, маючи на увазі тортури, страждання і смерть.[5] Cлово «вівісекція» вибирають ті, на відміну від цього дослідження, в той час, як вчені, як правило, використовують термін «експерименти на тваринах».[6][7]

Історія[ред. | ред. код]

Найбільш ранні згадки про досліди на тваринах зустрічаються в працях Стародавньої Греції у 2-му та 4-му століттях до нашої ери. Аристотель та Ерасистрат були одними з перших, які проводили експерименти на живих тваринах.[8] Клавдій Гален, — грецький лікар, хірург і філософ римської доби, а також відомий як «батько вівісекції», проводив розтини свиней і кіз.[9] Ібн Зухр[en], арабський лікар XII століття мавританської Іспанії, який також практикував розтин тварин, впровадив випробування на тваринах як експериментальний метод тестування хірургічних процедур перед їх застосуванням хворим людям.[10][11]

Тварини неодноразово використовувалися протягом всієї історії медико-біологічних досліджень. У 1880-х роках, Луї Пастер переконливо довів «теорію мікробної медицини» (Мікробної теорії, яка також називається «Патогенна теорія медицини», теорія, яка передбачає, що мікроорганізми є причиною багатьох захворювань), штучно спричинивши сибірку у вівці.[12] В тих же роках, Роберт Кох заражав мишей і морських свинок сибіркою і туберкульозом. У 1890-х роках, Іван Павлов використовував собак для опису умовного рефлексу.[13] Під час Першої світової війни, німецькі агенти заражали сибіркою овець, що прямують до Росії, та робили щеплення сапу мулів і коней французької кавалерії. Інсулін був вперше виділений від собак у 1922 році й зробив революцію в лікуванні цукрового діабету. 3 листопада 1957 року собака Лайка перша з багатьох інших тварин побувала на орбіті Землі. У 1970-х з використанням броненосців[14] були розроблені антибіотики та вакцини проти лепри (прокази).[15] У 1974-му році Рудольф Яніш[en] створив першого генетично модифікованого ссавця, інтегрувавши ДНК з вірусу SV40 в геном миші.[16] Ще один прорив у генетиці був зроблений у 1996-му році, коли народилася овечка Доллі (перше клонування із соматичної клітини ссавця).

Історичні дебати[ред. | ред. код]

Використання тварин та догляд за ними[ред. | ред. код]

Концепція 3R[ред. | ред. код]

Законодавство[ред. | ред. код]

Статистика[ред. | ред. код]

Види тварин[ред. | ред. код]

Безхребетні[ред. | ред. код]

Хребетні (за винятком мавп)[ред. | ред. код]

Кішки та собаки[ред. | ред. код]

Мавпи[ред. | ред. код]

Постачальники[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Croce, Pietro (1999). Vivisection or Science? An Investigation into Testing Drugs and Safeguarding Health. Zed Books, ISBN 1-85649-732-1.
  2. ↑ "Vivisection" Архівовано 1 January 2008 у Wayback Machine., Encyclopædia Britannica, 2007.
  3. ↑ Vivisection FAQ. British Union for the Abolition of Vivisection. Архів оригіналу за 13 May 2015. 
  4. ↑ Definitions in:
  5. ↑ Larry, Carbone, (2007). What animals want expertise and advocacy in laboratory animal welfare policy. Oxford University Press. с. 22. OCLC 481292843. 
  6. ↑ Ethics and animal experimentation: what is debated?. Cadernos de Saúde Pública 15 (Suppl 1): 99–110. 1999. PMID 10089552. doi:10.1590/s0102-311x1999000500011.  Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |doi-access= (довідка)
  7. ↑ Yarri, Donna (2005). The Ethics of Animal Experimentation, Oxford University Press U.S., ISBN 0-19-518179-4.
  8. ↑ Cohen and Loew 1984.
  9. ↑ History of nonhuman animal research (англ.). Laboratory Primate Advocacy Group. Архів оригіналу за 7 лютого 2012. Процитовано 27 травня 2016. 
  10. ↑ Abdel-Halim RE (2005). Contributions of Ibn Zuhr (Avenzoar) to the progress of surgery: a study and translations from his book Al-Taisir. Saudi Medical Journal (англ.) 26 (9): 1333–9. PMID 16155644. 
  11. ↑ Abdel-Halim RE (2006). Contributions of Muhadhdhab Al-Deen Al-Baghdadi to the progress of medicine and urology. A study and translations from his book Al-Mukhtar. Saudi Medical Journal (англ.) 27 (11): 1631–41. PMID 17106533. 
  12. ↑ Mock M, Fouet A (2001). Anthrax. Annu. Rev. Microbiol. (англ) 55: 647–71. PMID 11544370. doi:10.1146/annurev.micro.55.1.647. 
  13. ↑ Windholz G. (1987). Pavlov as a psychologist. A reappraisal. Pavlov. J. Biol. Sci. (англ.) 22 (3): 103–12. PMID 3309839. 
  14. ↑ Walgate R. (1981). Armadillos fight leprosy. Nature (англ.) 291 (5816): 527. Bibcode:1981Natur.291..527W. PMID 7242665. doi:10.1038/291527a0. 
  15. ↑ Scollard D.M., Adams L.B., Gillis T.P., Krahenbuhl J.L., Truman R.W., Williams D.L. (2006). The Continuing Challenges of Leprosy. Clin. Microbiol. Rev. (англ.) 19 (2): 338–81. PMC 1471987. PMID 16614253. doi:10.1128/CMR.19.2.338-381.2006. Процитовано 27 травня 2016. 
  16. ↑ Jaenisch R., Mintz B. (1974). Simian Virus 40 DNA Sequences in DNA of Healthy Adult Mice Derived from Preimplantation Blastocysts Injected with Viral DNA. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America (англ.) 71 (4): 1250–4. Bibcode:1974PNAS...71.1250J. PMC 388203. PMID 4364530. doi:10.1073/pnas.71.4.1250. 

Див. також[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Досліди_на_тваринах&oldid=34068448