Досліди на тваринах

Досліди на тваринах

Шимпанзе Енос перед польотом в капсулі космічного корабля Меркурій-Атлас 5, 1961 рік
Опис	Щорічно в дослідах використовують від 50 до 100 млн хребетних.
Тематика	Досліди на тваринах, наука, медицина, права тварин, етика.

Досліди на тваринах — використання тварин в різних експериментах. Підраховано, що щорічно в світі використовується 50-100 мільйонів хребетних тварин. Незважаючи на виняткову важливість безхребетних для ряду широкого спектру експериментів (див. «Модельний організм»), їх використання жодним чином не контролюється, а облік їхньої кількості не ведеться. Більшість тварин після дослідів просто присипляються. Більшість лабораторних тварин спеціально розводять, проте деяких ловлять в дикому середовищі^{[джерело?]} або купують на аукціонах^{[джерело?]} і в притулках.^{[джерело?]}

Термінологія

Терміни випробування на тваринах, експерименти на тваринах, дослідження на тваринах, тестування в природних умовах, і вівісекції мають подібні денотації, але різні конотації. Буквально, «вівісекція» означає «різати» живої тварини, і історично відноситься тільки до експериментів, які беруть участь розсічення живих тварин. Термін іноді використовується для принизливо ставитися до будь-якого експерименту з використанням живих тварин; наприклад, енциклопедичний визначає «вівісекції», як: «Операції на живих тварин для експериментального, а не в лікувальних цілях, в більш широкому сенсі, всі експерименти на живих тварин», [11] [17] [18], хоча словники вказують, що більш широке визначення «використовується тільки людьми, які виступають проти такої роботи». [19] слово має негативний відтінок, маючи на увазі тортури, страждання і смерть. [5] слово «вівісекція» вибирають ті, на відміну від цього дослідження, в той час як вчені, як правило, використовують термін «експерименти на тваринах»

Історія

Найбільш ранні згадки про досліди на тваринах зустрічаються в працях Стародавної Греції у 2-му та 4-му століттях до нашої ери. Аристотель та Ерасистрат були одними з перших, які проводили експерименти на живих тваринах. Клавдій Гален, — грецький лікар, хірург і філософ римської доби, а також відомий як «батько вівісекції», проводив розтини свиней і кіз. Ібн Зухр, арабський лікар XII століття мавританської Іспанії, який також практикував розтин тварин, впровадив випробування на тваринах як експериментальний метод тестування хірургічних процедур перед їх застосуванням хворим людям.

Тварини неодноразово використовувалися протягом всієї історії медико-біологічних досліджень. У 1880-х роках, Луї Пастер переконливо довів «теорію мікробної медицини» (Мікробної теорії, яка також називається «Патогенна теорія медицини», теорія, яка передбачає, що мікроорганізми є причиною багатьох захворювань), штучно спричинивши сибірку у вівці. В тих же роках, Роберт Кох заражав мишей і морських свинок сибіркою і туберкульозом. У 1890-х роках, Іван Павлов використовував собак для опису умовного рефлексу. Під час Першої світової війни, німецькі агенти заражали сибіркою овець, що прямують до Росії, та робили щеплення сапу мулів і коней французької кавалерії. Інсулін був вперше виділений від собак у 1922 році і зробив революцію в лікуванні цукрового діабету. 3 листопада 1957 року собака Лайка перша з багатьох інших тварин побувала на орбіті Землі. У 1970-х з використанням броненосців були розроблені антибіотики і вакцини проти лепри (прокази). У 1974-му році Рудольф Яніш створив першого генетично модифікованого ссавця, інтегрувавши ДНК з вірусу SV40 в геном миші. Ще один прорив у генетиці був зроблений у 1996-му році, коли народилася овечка Доллі (перше клонування із соматичної клітини ссавця).