Етодолак
 | Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
 | |
|---|---|
Етодолак
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| (RS)-2-(1,8-Diethyl-4,9-dihydro-3H-pyrano[3,4-b]indol-1-yl)acetic acid | |
| Класифікація | |
| ATC-код | M01 |
| PubChem | |
| CAS | |
| DrugBank | |
| Хімічна структура | |
| Формула | C17H21NO3 |
| Мол. маса | 287,35 г/моль |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | ~80% |
| Метаболізм | Печінка |
| Період напіввиведення | 3,5—10 год. |
| Екскреція | Нирки |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | ЕТОЛ ФОРТ, «НОБЕЛФАРМА ІЛАЧ САНАЇ ВЕ ТІДЖАРЕТ А.Ш.»,Туреччина UA/3962/01/01 01.09.2010-01/09/2015 |
Етодолак (англ. Etodolac, лат. Etodolacum) — синтетичний препарат, що є похідним індолоцтової кислоти[1][2] та належить до групи нестероїдних протизапальних препаратів[3][4], що застосовується перорально.[2][3] Етодолак уперше допущений FDA до застосування в клінічній практиці в 1991 році.[5]
Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]
Етодолак — синтетичний препарат, що є по хімічній структурі похідним індолоцтової кислоти та належить до групи нестероїдних протизапальних препаратів. Механізм дії препарату, як і інших представників групи нестероїдних протизапальних препаратів, полягає у інгібуванні ферменту циклооксигенази, яка забезпечує перетворення арахідонової кислоти у простагландини, у тому числі у вогнищі запалення.[1][3] Хімічний склад етодолаку відрізняється від інших представників групи нестероїдних протизапальних препаратів — похідних оцтової кислоти — наявністю тетрагідропіраноіндольного ядра[1][3], завдяки чому препарат має помірну селективність до циклооксигенази 2 типу (ЦОГ-2), і значно менше впливає на циклооксигеназу 1 типу (ЦОГ-1)[4]. Це забезпечує також нижчу кількість побічних ефектів з боку травної системи при застосуванні етодолаку в порівнянні з іншими нестероїдними протизапальними препаратами, які переважно є інгібіторами ЦОГ-1 (диклофенаком, індометацином, піроксикамом, напроксеном).[1][4][6] При застосуванні етодолаку знижується чутливість рецепторів до медіаторів запалення (брадикініну та гістаміну), зниження ексудації в місці запального процесу, гальмування міграції лейкоцитів до місця запалення, а також зниження чутливості гіпоталамічного центру терморегуляції до дії ендогенних пірогенів.[1][3] Етодолак має також високий профіль безпеки до можливих серцево-судинних ускладнень.[4]
Фармакокінетика[ред. | ред. код]
Етодолак швидко та повністю всмоктується при пероральному, так і при парентеральному застосуванні, максимальна концентрація препарату в крові досягається протягом 1 години[2][3], біодоступність препарату складає більше 80%.[3] Анальгетичний ефект препарату починається за 30 хвилин після перорального застосування і триває до 12 годин.[4] Етодолак практично повністю (на 95%) зв'язується з білками плазми крові.[1][3] Даних за проникнення етодолаку через плацентарний бар'єр та виділення в грудне молоко немає. Метаболізується препарат у печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться етодолак з організму переважно із сечею у вигляді метаболітів, частина препарату виводиться із сечею в незміненому вигляді. Період напіввиведення етодолаку становить 3,5—10 годин[7] (у середньому 7 годин[3][8]), даних за зміни цього часу у хворих із печінковою та нирковою недостатністю немає.
Показання до застосування[ред. | ред. код]
Етодолак застосовується для лікування больового синдрому різної інтенсивності і для лікування ревматологічних захворювань (остеоартрозу, ревматоїдного артриту, анкілозуючого спондилоартриту).[2][3]
Побічна дія[ред. | ред. код]
При застосуванні етодолаку найчастіше спостерігаються побічні ефекти з боку травної системи — загострення виразкової хвороби, шлунково-кишкові кровотечі, гастрит, біль у животі, нудота, діарея, блювання[2], але частота цих ускладнень значно нижча, ніж при застосуванні неселективних нестероїдних протизапальних препаратів (індометацину, диклофенаку, піроксикаму).[1][4] З боку інших органів та систем можуть рідко спостерігатися наступні побічні ефекти[2][3]:
- З боку шкірних покривів та алергічні реакції — висипання на шкірі, свербіж шкіри, гіпергідроз, кропив'янка, алопеція, фотодерматоз, бронхоспазм, загострення бронхіальної астми, гарячка, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лаєлла, анафілактичний шок, набряк Квінке.
- З боку нервової системи — головний біль, головокружіння, сонливість, депресія, підвищена збудливість, тремор, судоми, парестезії, галюцинації, порушення зору та слуху, асептичний менінгіт, глухота, інсульт.
- З боку серцево-судинної системи — частіше артеріальна гіпертензія, серцева недостатність, приливи крові до обличчя, тахікардія, інфаркт міокарду.
- З боку сечостатевої системи — гематурія, інтерстиційний нефрит, ниркова недостатність, затримка сечі, частий сечопуск, папілярний некроз, маткові кровотечі.
- Зміни в лабораторних аналізах — можуть спостерігатися тромбоцитопенія, лейкопенія, анемія (у тому числі гемолітична), гіпонатріємія, гіпокаліємія, подовження часу кровотечі, агранулоцитоз, панцитопенія, еозинофілія, підвищення рівня креатиніну та сечовини в крові, підвищення рівня печінкових ферментів.
Протипокази[ред. | ред. код]
Етодолак протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату та інших нестероїдних протизапальних препаратів, загостренні виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки, шлунково-кишковій кровотечі, бронхіальній астмі зі супутнім поліпозом носа та непереносимістю ацетилсаліцилової кислоти, вагітності та годуванні грудьми, у дитячому віці до 15 років.[2][3]
Форми випуску[ред. | ред. код]
Етодолак випускається у вигляді таблеток по 0,2; 0,3 г[7][8] та 0,4 г.[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж http://health-ua.com/pics/pdf/ZU_2011_Nevro_1/78.pdf [Архівовано 25 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в г д е ж http://www.vidal.ru/drugs/molecule/1686 [Архівовано 23 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п http://compendium.com.ua/info/169546/nobel/etol-fort [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в г д е Место этодолака как противовоспалительного и обезболивающего препарата в ортопедической и хирургической практике[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
- ↑ http://www.medicinenet.com/etodolac/article.htm [Архівовано 6 березня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ http://rheumatology.org.ua/blog/articles/906/?print=1 (рос.)
- ↑ а б " "Этодолак в Справочнике Машковского".[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
- ↑ а б Нестероидные противовоспалительные средства [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Етодолак на сайті mozdocs.kiev.ua
- Етодолак на сайті pharmencyclopedia.com.ua [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- http://www.rlsnet.ru/mnn_index_id_1894.htm [Архівовано 3 липня 2015 у Wayback Machine.]