Женевська зустріч Україна—ЄС—США—Росія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
 Представники сторін конфлікту:
Україна в.о. Міністра закордонних справ України Андрій Дещиця
Росія Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров
 Міжнародні спостерігачі:
США Держсекретар США Джон Керрі
Європейський Союз Високий представник ЄС Кетрін Ештон

Чотиристоронні переговори щодо врегулювання збройного конфлікту між Росією та Україною за участі вищих дипломатичних представників України, ЄС, США та Росія відбулася в Женеві 17 квітня 2014. Делегації очолювали міністр закордонних справ України Андрій Дещиця, держсекретар США Джон Керрі, високий представник ЄС Кетрін Ештон та міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. На зустрічі після багатогодинних дискусій було досягнуто домовленостей про звільнення захоплених споруд в Україні та амністії протестувальників[1][2]. США, Європейський Союз і Росія зобов'язалися підтримати Спеціальну моніторингову місію ОБСЄ, яка відіграватиме провідну роль у сприянні українській владі та місцевим громадам в негайній реалізації заходів, спрямованих на деескалацію ситуації. Країни Заходу призупиняють запровадження додаткових економічних санкцій проти Росії, ввести які вони готувалися в разі провалу женевських переговорів.

Попередні події[ред.ред. код]

Від листопада 2013 в Україні пройшли бурхливі події. Масові протести проти скасування євроінтеграції і розвороту у бік Росії, проти корумпованої влади та проти свавілля міліції привели до відставки уряду Миколи Азарова і втечі до Росії президента Віктора Януковича.

Зміна влади викликала обурення у Кремлі. Москва відмовилася визнавати новий український уряд та відкликала свого посла з Києва. Через російський парламент 1 березня 2014 було проведений дозвіл президентові Путіну використовувати війська в Україні "до стабілізації обстановки". Російська армія провела декілька масштабних навчань у своїх південному і західному військових округах, і сконцентрувала на кордонах України десятки тисяч солдат з наступальними озброєннями.

В Криму 27 лютого 2014 був окупований парламент, блоковані українські військові частини і негайно 16 березня проведений референдум про входження Криму до Російської федерації. Крим і Севастополь були анексовані, Росія знехтувала Будапештським меморандумом 1994 і Договором про дружбу між Росією та Україною, котрі гарантували невтручання у внутрішні справи, визнання і непорушність кордонів.

По тому протести, підтримувані з Росії, охопили східні області України, головно Донецьку область. В кількох містах були захоплені і стали утримуватися адміністративні споруди, серед яких обласна держадміністрація і обласна рада, міськради, відділи управлінь міліції, СБУ, прокуратури.

На початку квітня 2014 р. Росія вторглася на схід України силами розвідувально-диверсійних підрозділів збройних сил Російської Федерації[3]. Російські військові, застосовуючи зброю, намагалися зайняти у Слов'янську та Красному Лимані Донецької області ряд державних установ та будинки силових структур. Вони також роздають зброю і допомагають сепаратистам в розхитуванні ситуації[3][4].

Виконувач обов'язків президента Олександр Турчинов оголосив про антитерористичну операцію, до якої на підсилення правоохоронцям були надані військові підрозділи. В Слов'янську, Краматорську, Маріуполі відбулися зіткнення правоохоронців і військ з проросійськими активістами і російськими диверсантами, які незважаючи на стриманість української сторони, призвели до людських жертв.

На міжнародній арені Росія опинилася в ізоляції. Провідні міжнародні інституції засудили дії Росії; Європейський Союз, США, Канада, Японія та Австралія ввели обмежені санкції.

В цих умовах готувалася зустріч в Женеві, головною задачею якої було послабити напруження в Україні та біля її кордонів. Участь Росії до останніх годин була під питанням, Лавров погодився приїхати в день зустрічі. Серед іншого, Москва наполягала на присутності на міністерській зустрічі "представників Південного сходу", серед яких називала імена Михайла Добкіна, Олега Царьова та Сергія Тігіпка.

Позиція України[ред.ред. код]

Українська делегація отримала від Уряду директиви[5] оголосити 5 вимог представникам Російської федерації:

  • припинити підтримку терористів у східних регіонах України,
  • відкликати своїх диверсантів та спецпризначенців звідти,
  • скасувати рішення Держдуми про дозвіл на використання військ в Україні і,
  • зрештою, повернути анексований Крим[6]

Домовленості[ред.ред. код]

Згідно із заявою[7], усі сторони зустрічі в Женеві 17 квітня 2014 — голови зовнішньополітичних відомств України, США, ЄС та Росії — зобов'язалися утриматися від будь-яких форм насильства, залякування або провокаційних дій. Учасники зустрічі рішуче засудили та відкинули всі прояви екстремізму, расизму та релігійної нетерпимості, включаючи прояви антисемітизму.

Як ідеться в заяві, всі незаконні озброєні формування мають бути роззброєнні; всі незаконно захоплені будівлі мають бути повернуті законним власникам; всі незаконно захоплені вулиці, площі та інші громадські місця в українських містах і містечках мають бути звільнені.

Усім учасникам протестів і тим, хто звільнить будівлі та інші громадські місця та добровільно складе зброю, буде гарантована амністія, за винятком тих, кого буде визнано винним у скоєнні тяжких злочинів.

Домовлено, що Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ буде відігравати провідну роль у сприянні українській владі та місцевим громадам у негайній реалізації цих заходів, спрямованих на деескалацію ситуації вже найближчими днями там, де це найбільш необхідно. США, ЄС та Росія зобов'язуються підтримати цю місію, в тому числі шляхом надання спостерігачів.

Анонсований конституційний процес буде всеохопним, прозорим і відповідальним. Він включатиме негайне започаткування широкого національного діалогу, який враховуватиме інтереси всіх регіонів і політичних утворень України, а також дозволить врахувати громадську думку та запропоновані зміни, йдеться у заяві.

Учасники зустрічі наголосили на важливості економічної та фінансової стабільності в Україні та висловили готовність обговорити додаткову підтримку по мірі імплементації вищезазначених кроків.

Коментарі сторін[ред.ред. код]

Держсекретар США Джон Керрі на спільній з високим представником ЄС Кетрін Ештон прес-конференції в Женеві заявив, що лише українці мають право визначати своє майбутнє.

Джон Керрі заявив, що незважаючи на заперечення Росії, США надали російському міністру переконливі докази російської причетності до загострення становища в східних областях України. Держсекретар США сказав, що Вашингтон вважає гідними поваги позиції українського уряду, який поводився з надзвичайною стриманістю і не застосував проти сепаратистів силу.

Джон Керрі попередив свого російського колегу, що Вашингтон очікує відведення російських військ від українського кордону. "Я дав зрозуміти міністру закордонних справ Сергію Лаврову, якщо ми не побачимо прогрес в реалізації домовленостей на вихідних, то в нас не буде вибору, окрім як запровадити додаткові санкції проти Росії".

На зустрічі в Женеві питання Криму не обговорювалося, але ніхто не залишив це питання позаду, — заявив журналістам Джон Керрі.[8]

Російський міністр закордонних справ Сергій Лавров зазначив, що Росія зацікавлена у якнайшвидшому врегулюванні кризи на сході України. Серед таких дій, за словами російського міністра, мають бути негайне складення зброї "всіма незаконними бандформуваннями" і звільнення адміністративних будівель з переданням їх законним власникам. Сергій Лавров робив заяви, з яких випливає, що він досі вважає фактом дискримінацію росіян і російськомовного населення України. Він закликав українську владу закріпити за російською мовою статус регіональної чи другої державної, додавши, що це право українців — визначатися з їхньою мовною політикою. "Домовленості багато в чому компромісні, але найголовніше для нас — це визнання учасниками того неспростовного факту, що цю кризу мають врегулювати самі українці", — сказав Сергій Лавров за підсумками чотиристоронніх переговорів.

Лавров додав, що Москва не збирається вводити війська до України, бо це не відповідає інтересам Росії.[9] Лавров окремо зазначив, що підписання угоди не означає визнання Москвою легітимності уряду в Києві.[10]

За словами Андрія Дещиці, у Києва і Москви залишаються протиріччя в питанні військово-політичного статусу України. Глава зовнішньополітичного відомства України зазначив, що питання позаблокового статусу України на переговорах в Женеві порушила російська делегація. Крім того, в української та російської сторін були серйозні розбіжності з приводу причин виникнення складної ситуації і втручання РФ у процеси у східних регіонах країни, а також щодо анексії Криму.

Посилання[ред.ред. код]

інформація
відгуки
оцінки виконання сторонами
аналітика

Примітки[ред.ред. код]

  1. "Женевська четвірка" домовилася про звільнення захоплених будівель в Україні
  2. США, ЄС і Росія домовилися про кроки щодо врегулювання в Україні
  3. а б Вторгнення військ РФ на сході країни відбулося — джерела Українська правда, 12 квітня 2014 р.
  4. Олександр Бригинець. У місті Красний Лиман сепаратисти з автоматами блокують міліцію. IPress.ua. Процитовано 12.04.2014. 
  5. Україна має до Росії 5 вимог, які оголосить в четвер у Женеві, — Яценюк16.04.14 19:31
  6. керуючись лозунгом Че Гевара: «Будь реалістом — вимагай неможливого!» (ОтЧЕ наш: 80 років тому народився Ернесто Гевара // 15 июня 2008 | 22:42)
  7. Повний текст заяви за підсумками переговорів у Женеві з українського питання
  8. Питання Криму в Женеві не обговорювалося – Керрі
  9. Переговори у Женеві: Сторони домовилися про кроки врегулювання ситуації в Україні
  10. Женевская встреча: деэскалация в четыре руки

Див. також[ред.ред. код]