Резолюція ГА ООН «Проблема мілітаризації АР Крим та м. Севастополь (Україна), а також частин Чорного і Азовського морів» (2020)
Резолюція Генеральної Асамблеї ООН A/RES/75/29 «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та м. Севастополь (Україна), а також частин Чорного і Азовського морів» була схвалена 7 грудня 2020 року на 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН. У ній міститься заклик до консолідації зусиль світової спільноти з метою деокупації Криму.
У відкритому голосуванні 63 країни-членів ООН висловилися «за», 17 — «проти», а 62 утримались.
Ініціатори[ред. | ред. код]
Проєкт резолюції A/75/L.38/Rev.1 від 3 грудня 2020 подали Австралія, Австрія, Албанія, Бельгія, Болгарія, Угорщина, Німеччина, Грузія, Данія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Республіка Молдова, Румунія, Північна Македонія, Словаччина, Словенія, Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії, Сполучені Штати Америки, Туреччина, Україна, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швеція та Естонія[1].
Зміст[ред. | ред. код]
У резолюції засуджується російська тимчасова окупація Криму та зазначається, що така окупація становить загрозу міжнародній безпеці. У резолюції підтверджено, що окупація є незаконною і порушує міжнародне право, і що окуповані території мають бути невідкладно повернуті під контроль України. У документі також наголошується, що Росія перемістила на територію Криму озброєння, здатні нести ядерні заряди. Резолюція вимагає від Росії негайно припинити таку діяльність.
Російська окупація порушує стабільність міжнародних режимів верифікації та контролю над озброєннями, а саме Договору про відкрите небо, Договору про звичайні збройні сили в Європі, Віденського документу 2011 року про заходи довіри і безпеки. Крім того, резолюція закликає Росію припинити мілітаризацію освіти в Криму — шкільну військову підготовку кримських дітей, метою якої проголошується їх майбутня служба в збройних силах РФ[2].
Голосування[ред. | ред. код]
«За» резолюцію проголосували 63 країн-членів ООН, включаючи авторів постанови. «Проти» проголосували 17 країн. 62 країни утримались під час голосування[3].
| Голос | Кількість | Відсоток | Держави |
|---|---|---|---|
| за | 63 | Албанія Андорра Австралія Австрія Багамські острови Барбадос Бельгія Беліз Ботсвана Болгарія Канада Коста-Рика Хорватія Кіпр Чехія Данія Естонія Фінляндія Франція Грузія Німеччина Греція Гватемала Гондурас Угорщина Ісландія Ірландія Ізраїль Італія Японія Латвія Ліберія Ліхтенштейн Литва Люксембург Мальдіви Мальта Маршаллові Острови Мікронезія Монако Чорногорія Нідерланди Нова Зеландія Республіка Македонія Норвегія Панама Папуа Нова Гвінея Польща Португалія Молдова Румунія Сан-Марино Сінгапур Словаччина Словенія Іспанія Швеція Швейцарія Туреччина Тувалу Україна Велика Британія США | |
| проти | 17 | Вірменія Білорусь Камбоджа Китай Куба Північна Корея Іран Киргизстан Лаос М'янма Нікарагуа Російська Федерація Сербія Судан Сирія Венесуела Зімбабве | |
| утрималися | 62 | ||
| відсутні | |||
| Разом | 193 | 100,00 |
Значення і реакція[ред. | ред. код]
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба: «Цьогорічна резолюція — новий елемент зростаючого правового тиску на Росію. Ухвалення резолюції свідчить про те, що мілітаризація Криму, яка здійснюється Російською Федерацією як державою-окупантом, залишається в центрі уваги міжнародного співтовариства, яке розглядає перетворення Криму на величезну військову базу як пряму загрозу безпеці і стабільності у регіоні. Відтепер Україна має в своєму юридичному арсеналі додатковий переконливий політико-правовий аргумент для просування деокупації Криму»[4].
Російський дипломат назвав документ «брехливим і абсурдним». «Замість дискусії державам-членам ООН нав'язується думка про те, що вони своїм голосуванням нібито повинні підтвердити територіальну цілісність України. Багато хто, на жаль, досі вірять у цей обман»[5].
Див. також[ред. | ред. код]
- Російська збройна агресія проти України (з 2014)
- Міжнародна реакція на російсько-українську війну (з 2014)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://undocs.org/ru/A/75/L.38/Rev.1
- ↑ Генасамблея ООН схвалила резолюцію проти мілітаризації Криму. Deutsche Welle. 07.12.2020. Процитовано 08.12.2020.
- ↑ Militarization of Crimea ✅ YES: 🇦🇱 🇦🇩 🇦🇺 🇦🇹 🇧🇸 🇧🇧 🇧🇪 🇧🇿 🇧🇼 🇧🇬 🇨🇦 🇨🇷 🇭🇷 🇨🇾 🇨🇿 🇩🇰 🇪🇪 🇫🇮 🇫🇷 🇬🇪 🇩🇪 🇬🇷 🇬🇹 🇭🇳 🇭🇺 🇮🇸 🇮🇪 🇮🇱 🇮🇹 🇯🇵 🇱🇻 🇱🇷 🇱🇮 🇱🇹 🇱🇺 🇲🇻 🇲🇹 🇲🇭 🇫🇲 🇲🇨 🇲🇪 🇳🇱 🇳🇿 🇲🇰 🇳🇴 🇵🇦 🇵🇬 🇵🇱 🇵🇹 🇲🇩 🇷🇴 🇸🇲 🇸🇬 🇸🇰 🇸🇮 🇪🇸 🇸🇪 🇨🇭 🇹🇷 🇹🇻 🇺🇦 🇬🇧 🇺🇸 ❌ NO: 🇦🇲 🇧🇾 🇰🇭 🇨🇳 🇨🇺 🇰🇵 🇮🇷 🇰🇬 🇱🇦 🇲🇲 🇳🇮 🇷🇺 🇷🇸 🇸🇩 🇸🇾 🇻🇪 🇿🇼. Twitter. Sergiy Kyslytsya. 7 грудня 2020. Архів оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 8 грудня 2020.
- ↑ Заява міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби щодо ухвалення резолюції ГА ООН «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, Україна, а також частин Чорного і Азовського морів». МЗС України. 7 грудня 2020. Процитовано 8 грудня 2020.
- ↑ Росія відреагувала на резолюцію ООН щодо мілітаризації нею анексованого Криму. Крим.Реалії. 8 грудня 2020. Процитовано 8 грудня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
| |||||||||||||||||||||||||||||
