Загальці
| село Загальці | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Київська область |
| Район | Бучанський район |
| Громада | Бородянська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA32080030120057042 |
| Облікова картка | Загальці |
| Основні дані | |
| Засноване | 1499[1] |
| Населення | 2029 |
| Площа | 60 км² |
| Густота населення | 33,82 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 07823 |
| Телефонний код | +380 4577 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°40′01″ пн. ш. 29°48′44″ сх. д. / 50.66694° пн. ш. 29.81222° сх. д.Координати: 50°40′01″ пн. ш. 29°48′44″ сх. д. / 50.66694° пн. ш. 29.81222° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
150 м[2] |
| Найближча залізнична станція | Загальці |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Загальці, вул. Незалежності, 136-б |
| Сільський голова | Буряк Валентина Іванівна |
| Карта | |
  Загальці | |
 Загальці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Загальці́ — село в Україні, у Бородянській громаді Бучанського району Київської області.
Розташоване в на трасі Київ—Ковель. На території села знаходиться залізнична платформа лінії Київ—Тетерів. Населення близько 2 000 чоловік.
Історія[ред. | ред. код]
Загальці засновані наприкінці XI століття[3].
1864 року у селі парафіянами було збудовано дерев'яну церкву Св. Миколая, що існувала до 1930-х років. Клірові відомості, метричні книги, сповідні розписи церкви св. Миколая с. Загальці (приписні сс.* Галицьке, Нова Буда, Поташ, х.Вишнякове) Бородянської волості Київського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. https://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/zaha_002.xml [Архівовано 16 вересня 2019 у Wayback Machine.]
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Бородянської волості Київського повіту Київської губернії мешкало 1000 осіб, налічувалось 114 дворів, існували православна церква та постоялий будинок[4].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1392 осіб (644 чоловічої статі та 748 — жіночої), з яких 1390 — православної віри[5].
У 1942—1943 pp. у Загальцях діяла підпільна організація «Більшовицький агітатор № 1», створена секретарем комсомольської організації середньої школи Г. В. Петрусем. Очолював її комуніст В. Р. Галака. Підпільники вели агітацію серед населення, допомагали партизанам, влаштовували диверсії на залізниці. У вересні 1943 року майже всі підпільники були схоплені й закатовані гестапівцями. За мужність і героїзм, виявлені на фронтах німецько-радянської війни, 222 жителі нагороджені орденами й медалями СРСР.
В «Історії міст і сіл Української РСР» про Загальці початку 1970-х було подано таку інформацію:
Загальці - село, центр сільської Ради, розташоване за 10 км від районного центру. Населення - 2199 чоловік. Сільраді підпорядковані населені пункти Бондарня, Гай, Нова Буда, Поташня. На території села розміщена центральна садиба колгоспу «Зоря», який має 2 тис. га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 1,6 тис. га орної землі. За трудові успіхи 8 колгоспників відзначено урядовими нагородами. У Загальцях є середня, восьмирічна й початкова школи, будинок культури, клуб, дві бібліотеки, лікарня[3].
До 12 червня 2020 року було центром Загальцівської сільської ради.
Інфраструктура[ред. | ред. код]
На території села розташована загальноосвітня середня школа, аптека, агрофірма, декілька крамниць та барів. Поруч з селом розміщується великий масив дач.
Особистості[ред. | ред. код]
В селі народився Василь Олександрович Кузьменко — учений-фізик.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Мартиролог, Київська, 208
- ↑ weather.in.ua
- ↑ а б Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-81. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Zahalce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 279. (пол.)
- Загальці[недоступне посилання з квітня 2019]
Джерела[ред. | ред. код]
- Памятная книжка Киевской епархии, сост. А.Воронов и свящ. И.Антонов. Киев, типография Г. Т. Корчак-Новицкого,1882.
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
