Мигалки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Мигалки
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Бородянський район
Громада Пісківська селищна громада
Код КОАТУУ 0321085001
Основні дані
Засноване 1415
Населення 1157
Площа 14 км²
Густота населення 82,64 осіб/км²
Поштовий індекс 07822
Географічні дані
Географічні координати 50°40′36″ пн. ш. 29°33′22″ сх. д. / 50.67667° пн. ш. 29.55611° сх. д. / 50.67667; 29.55611Координати: 50°40′36″ пн. ш. 29°33′22″ сх. д. / 50.67667° пн. ш. 29.55611° сх. д. / 50.67667; 29.55611
Водойми Тетерів; Тростянка
Місцева влада
Адреса ради 07822, с. Мигалки, вул. Леніна, буд. 49
тел. (04577) 33231
Карта
Мигалки. Карта розташування: Україна (1991-2014)
Мигалки
Мигалки
Мигалки. Карта розташування: Київська область
Мигалки
Мигалки

Мига́лки — село в Україні, в Пісківській селищній територіальній громаді Бородянського району Київській області. Автобусне сполучення з залізничною станцією Тетерів Південно-Західної залізниці (3 км). Автошлях М 07 (Е 373) проходить на відстані 7 км північніше села.

У селі розташовані:

  • середня школа
  • лісництво
  • територія колишнього СВК «Нове життя» с. Мигалки 07822, с. Мигалки тел. (04477) 33284
  • садове товариство «Лісова галявина»
  • кінно спортивний клуб «Teteriv Country»
  • пам'ятник загиблим бійцям ОУН-УПА
  • крамниці

Село оточують мальовничі соснові ліси, луки у долині річки Тетерів.

Відстань до Києва 80 км. Межує з Житомирською областю.

Географія[ред.ред. код]

Мигалки розташовані в центральній частині Східноєвропейської рівнини на Поліській низовині на правому березі річки Терерів, яка є притокою Дніпра. В селі налічується 572 садиби, які розміщені на 10 вулицях (Партизанська, Піонерська, Воровського, Короленка, Петровського, Кабули, Червонофлотська, Жовтнева та інші). Центральною вулицею села Мигалки є вулиця Леніна. Паралельно з нею йде вулиця Шевченка, по якій проходить шосейна дорога Тетерів-Радомишль.

Найвищою точкою в межах села є Мигальска сопка, висота якої 145 м виділяються також інші дюни-пагорби: Лисяча, Універсальна, Куряча і т. д. Найнижчі показники висот мають урочища: Чащ, Ломи, Більове, Башатине.

Із корисних копалин, у межах села, значення має біла і руда глина, поклади яких поширені на південно-західних околицях села. Там побудований цегельний завод. Кварцовий пісок дюн використовувався для скловаріння.

Клімат села і його оклоиць характеризується помірною континентальністю без різких коливань температури та порівняно значною кількістю опадів. Зима на території села триває 119 днів, літо — 120 днів, осінь — 70 днів, весна — 56 днів. В середньому за рік в селі буває 63 % днів з антициклонами і 37 % — з циклонами. Значно розвинена грозова діяльність (33 дні на рік).

Село ділиться на три частини — Сидорівщина, Мантин і Канава. Канава дістала свою назву від невеликої річечки, яка ділила село навпіл. Біля теперішнього будинку церкви знаходився місток через Канаву. На річечці стояли крупорушка і млин. У долині Тетерева в околицях села знаходяться до 25 озер.

В Мигалках храмове свято 14 жовтня в день святої Покрови Пресвятої Богородиці.

Історія[ред.ред. код]

Перша згадка про Мигалки датується 1415 роком.

Дореволюційні Мигалки так описує М.Герасименко: «В центрі села стояла гарна церква. Крім неї, була школа і приватна крамниця. Панської землі в нас не було, тільки ліс, що нагадував парк з ідеальним порядком. Єгерів не було, а була лісова охорона. В хащях були дикі кози та кабани. Навколишні ліси належали графині Браницькій, яка жила в Києві на Подолі, а керував усім лісничий.»

Згадувана церква — це дерев'яна церква Олександра Невського, побудована 1885 року на місці давнішої приписної церкви 1820 року.

До 1923 року Мигалки — село Вишевицької волості Радомисльського повіту Київської губернії. 1900 року у власницькому селі Мигалки було 163 двори, мешкало 985 осіб. Існувала правосллавна церква, діяла церковно-парафіяльна школа, працювала кузня.

Дорога з Мигалок до Язвинки була огорожена з обох боків, і по ній гнали худобу в Київ на бойню. Село було ареною боїв під час громадянської війни, в якій брали участь і жителі села. У 1920 р. під час відступу польської армії на околиці села відбувся жорстокий бій за переправу (дерев'яний міст через Тетерів). Серед загиблих був командир Таращанського полку П. С. Кабула, який і похований на Мигалківському кладовищі.

За примусовою колективізацією прийшов голодомор. В порівнянні з іншими селами та регіонами Мигалки постраждали менше — багато людей працювало на державних підприємствах, на залізниці, лісопилці, в лісгоспі та інше. Померли в основному ті, хто був не зайнятий на виробництві та ті з розкуркулених сімей, у якіх було все відібрано.

Частину жителів села після Голодомору 1932—1933 років було переселено у спорожнілі хати села Гриньки Глобинського району Полтавської області.[1]

На початку Радянсько-німецької війни Мигалки входили у східну частину Коростенського укріпрайону. Для зміцнення оборони за селом на протязі декількох кілометрів був викопаний протитанковий рів шириною 6 м, глибиною 3-4 м. На його споруджені було задіяно близько 5 тис. людей з декількох районів. Все це ніяким чином не вплинуло на просування німецьких танкових колон, які в перший же місяць війни підійшли до річки Ірпінь. В липні та серпні 1941 р. бої точилися одночасно і в Коростенському укріпрайоні і .

У березні 1944 року неподалік села у нерівному бою з бійцями НКВС загинуло 12 вояків Української Повстанської Армії. Їх поховали на околиці села, а на початку 2000-х на могилі встановили хрест. На святкування Трійці і Покрови біля могили проводяться урочисті заходи, під час яких учасники виконують стрілецькі та повстанські пісні. Вшанування проводять учасники націоналістичних організацій, також місцеві жителі.Приїздять ветерани УПА. [2]

Особистості[ред.ред. код]

В селі народилися

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Гриньківська сільська рада — офіційний сайт Глобинської районної ради
  2. Ірпінський вісник. № 24, 12-18 червня 2009. 3 стор. «Вшанували повстанців». Автор Анатолій Зборовський.

Посилання[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.