Пісківка (селище)
Піскі́вка — селище в Україні, центр Пісківської селищної територіальної громади Бучанського району Київській області. Розташоване на крайньому заході Бучанського району на берегах річок Пісківки, Тетерева та Кодри. На півдні межує з селом Мигалками, на сході з селом Поташнею, на півночі з селом Раскою, та на заході з селом Макалевичами Житомирського району Житомирській області. Селище було утворено у 1938 р. з двох сіл - Пісківки та Рудні Пісківської і станції Тетерів.
Історія[ред. | ред. код]
Пісківка була заснована на межі 16-17 століть.
За два десятиліття той же Лаврентій Похилевич (у 1887 році) писав: «Жителів обох статей православних 580 і римо-католиків до 30…Тут улаштований крупчастий млин і були суконна, шкіряна та полотняна фабрики, чавунний і мідний заводи; зараз залишається лише суконна фабрика та заклад корів покращеної закордонної породи; а у Пісківській Рудні сукновальний млин».
Перший спогад про Пісківську (Пясковська) – в картографічних матеріалах – 1600 рік, де схематично зображено якір – що відображає що річка була судноплавною, ліси, поля, забудови села. Через Пісківку проходив «Чумацький шлях» - чумаки перевозили сіль із Криму до Білорусії. Виникнення Рудні Пісківської відноситься до часів заснування в Київському Поліссі рудних промислів наприкінці XVI — на початку XVII ст. Наша Рудня Пісківська відносилась до Радомишльського повіту аж до початку XX ст. Відомо, що у 1659 р. Ю. Хмельницький звернувся до Житомирського староства з вимогою віддати на військову артилерію прибутки з рудень. Відомо також, що Києво-Печерській лаврі у 1682 році належало 7 рудень на Правобережжі. Княгиня Ольга із військом йшла на Iскоростень через с. Пісківка (Пясковська). Ще з першої половини XIX ст. по р. Тетерів йшов сплав лісу — від Радомишля до самого Києва. Так, у період з 1859 по 1862 рр., за даними «Статистического временника Российской Империи» по річці Тетерів перевезли товарів і сплавили лісу на суму 64651 руб. Річка Тетерів була судноплавною. В літописах зазначено, що р. Піщанка була транспортною. В с. Пісківці заготовляли вугілля із берези та перевозили по р. Піщанка до Києва. У XVIIІ ст. – в селищі працювала суконна фабрика - управляючим якою був Хоменко, територіально там де починається нинішня вулиця Тетерівська. До фабрики по дерев’яних жолобах подавалася вода з Піщанки. Чавунний завод був на території нинішньої вулиці Гоголя. Мідний завод, був розташований на місці нинішнього склозаводу. В 70-х роках мешканцями селища на пісківському полі та по вул. Ковпака було знайдено кам’яні сокири та кремнієві наконечники до стріл.
У 1902 р. була побудована станція Тетерів.
У 1922 р. в Пісківці в хаті Григорія Ткача відкривається медична амбулаторія –працював Розентауль. В ній починав працювати у 1926 р. Іван Іванович Соснін, який відразу ж за допомоги місцевих підприємств приступив до створення нової лікарні. 1 жовтня 1929 р. на р. Тетерів почала функціонувати гідроспостережна державна станція. Згодом її турботи перебрала станція гідроспостереження в Житомирі, де були збудовані великі гідроспоруди. В архівах збереглися записи тієї станції за 1937 р. У 1944 р. на околиці Пісківки, неподалік ріки, почала працювати метеорологічна станція «Тетерів». До 1929 р. було побудовано головний корпус — дерев’яне приміщення, в якому розміщались скловарна і регенеративна печі, тунельна піч для обпалювання готових виробів. Була збудована газогенераторна станція, цех по переробці сировини. Асортимент продукції складав пляшки для горілки і вина, аптечна склотара, баночки під крем для взуття. Директором був - П. С. Домашич, який розпочав будівництво житлових бараків. В середині 30-х років у Рудні Пісківській відкрився цех по виготовленню ситра. На місці нинішнього лісопереробного цеху, що поблизу школи, була артіль по виготовленню прядок та діжок. На початку 30-х років у Пісківці організували колгосп «Червоний хлібороб». Першим головою цього колгоспу був І. Я. Марченко (бувший голова ревкому). У дореволюційні часи в Пісківці функціонувала православна церква — храм Івана Богослова. Селище було утворено у 1938 р. з двох сіл - Пісківки та Рудні Пісківської і станції Тетерів. Церковнопарафіяльна школа у селі Пісківка на 20 учнів була відкрита у 1890 р. Вчителем в ній був житель села Панас Рудніченко, який не мав ніякої освіти, а навчився писати й читати перебуваючи в солдатах. 1 школа була відкрита на станції Тетерів 1-го листопада 1917 року (в с. Пісківка Бородянської волості).
Українська радянська енциклопедія 1980-х років подавала таку інформацію про селище: «Пісківка-селище міського типу Бородянського району, Київської області УРСР. Розташоване за 5 км від залізничної станції Тетерів. 7,5 тисяч мешканців (1982). У Пісківці-завод скловиробів, деревообробний комбінат, лісотарний цех Бучанського експериментально-тарного заводу, хлібзавод, лісгоспзаг. 2 загальнносвітні школи, лікарня, ФАП, 4 клуби, 5 бібліотек»
Селище було утворено у 1938 р. з двох сіл - Пісківки та Рудні Пісківської і станції Тетерів.
Церковнопарафіяльна школа у селі Пісківка на 20 учнів була відкрита у 1890 р. Вчителем в ній був житель села Панас Рудніченко, який не мав ніякої освіти, а навчився писати й читати перебуваючи в солдатах.
10 травня 2016 року було створено Пісківську об’єднану територіальну громаду.
На сьогоднішній день у Пісківці діє лікарня,завод скловиробів,деревообробний комбінат, лісгосп, метеостанція,військовий завод. 3 ліцея,3 садочка,4 клуби,5 бібліотек.
26 січня 2024р. стало селищем відповідно до закону 3285-IX.
Економіка[ред. | ред. код]
В селищі розташовані: філія «Тетерівське лісове господарство» ДП «Ліси України», філія ДП МОУ "Укрвійськбуд"-"22 Деревообробний Комбінат",ТОВ «Пісківський завод скловиробів», ДП «Тетерівліс», філія N°1 ТОВ «СпецОборонМаш» , ПрАТ/ТОВ «Центр Трубоізоляція», всього зареєстровано 28 суб'єктів підприємницької діяльності. У 2023 році бюджет Пісківської селищної громади склав 70,352,140 гривень, з яких дотація з районного бюджету — 431,000 гривень.
Побут[ред. | ред. код]
Працюють три ліцеї та три дитсадочка. В радянські часи були збудовані Пісківський селищний будинок культури, бібліотека, Пісківський ЦПМСД(лікарня) та ФАП. Довжина газопроводу села становить 23,5 км. Ємність місцевої АТС — 400 номерів.
Релігія[ред. | ред. код]
В селищі діють церкви низки конфесій: Парафія св.мч. Віри, Надії та Любові і матері їх Софії; церква Іоанна Богослова — Православна церква України[2] (кількість прихожан 100); церква преподобного Серафима Саровського ПЦУ (50);Спасо-Преображенський монастир Київської єпархії (50). римо-католицька (15); община Євангельських християн-баптистів (20); Тетерівська Християнська церква Повного Євангелія «Вісник миру» (20); община євангельських християн «Джерело життя» (20).
Освіта[ред. | ред. код]
В селищі існує три навчальні заклади: Пісківський ліцей "Лідер", КЗ "Пісківський ліцей" та Тетерівський ліцей імені Ніни Сосніної.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- Водонапірна вежа залізничної станції (поч. XX ст.)
- Шуховська гіперболоїдна водогінна вежа (1-а третина XX ст.)
- Пам'ятник радянській партизанці-підпільниці Ніні Сосніній
Цікавий факт[ред. | ред. код]
У 2006 році вийшов комедійно-музичний фільм «Пригоди Вєрки Сердючки» режисера Семена Горова. В одному з епізодів дії відбувалися на залізничній станції Київ-Товарний, але насправді це є приміщення залізничного Вокзалу ст. Тетерів.
Персоналії[ред. | ред. код]
- Згідно з багатьма джерелами, у Пісківці народився український футболіст Сергій Гончаренко[3][4] (згідно з іншими джерелами, народився у Бородянці), відомий за виступами за низку українських клубів вищої та першої ліг, похований на місцевому кладовищі.[5]
- Сівко Олександр Володимирович (1998—2018) — солдат 95-ї ОДШБр, Збройних сил України, загинув при виконанні обов'язків, під час війни на сході України[6].
- Лазебна Марина Володимирівна (нар. 1975) — Міністр соціальної політики України (з 4 березня 2020 року).
- Віктор Лупейко(письменник) З 1964р. жив і працював у Пісківці.
Зображення[ред. | ред. код]
-
Станційна водонапірна башта початку ХХ століття -
Водогінна вежа залізничної станції Тетерів, Пісківка (смт) -
_03.jpg)
_02.jpg)
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://piskivska-gromada.gov.ua/structure/
- ↑ Пісківська селищна об'єднана територіальна громада — офіційна сторінка, 23 квітня 2022
- ↑ Виталий Несин и Сергей Гончаренко. Прерванный путь (рос.)
- ↑ Все футболисты клуба. Гончаренко Сергей Григорьевич (рос.)
- ↑ VIII Меморіал футбольної династії Гончаренків виграла ФК «Пісківка»
- ↑ Загиблі Герої лютого 2018-го матеріал інтернет-видання Gazeta.ua, 1 березня 2018 р.
Джерела[ред. | ред. код]
- Облікова картка на сайті Верховної Ради України
- Сайт Центральної виборчої комісії
- Карта України
- Громадський сайт Бородянського регіону — Пісківська селищна рада
- Л. І. Похилевич «Перекази про населені місцевості Київської губернії статистичні, історичні та церковні нотатки про всі хутори, села, городки та міста, що знаходяться в межах губернії» вид. Києво-Печерської лаври 1864 рік.
- В. М. Ричка «Формування території Київської землі» Київ, Наукова думка 1988.
| ||||||||
| |||||||||||
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
