Західно-Африканський кратон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Геоморфологія Західної Африки

Західно-Африканський кратон — один з п'яти кратонів, докембрійських фундаментів Африки, що складають Африканську плиту, інші є: Калахарійський кратон, Конголезький кратон, Сахарський метакратон і Танзанійський кратон. Ці фундаменти об'єднались в кінці докембрія та ранньому палеозої і утворили Африканський континент. Свого часу, вулканічна діяльність по краю кратона, можливо, сприяла глобальному потеплінню[1]

Розташування і склад[ред. | ред. код]

Кратон було утворено, коли три архейські протократони об'єднались: Лео-Ман-Гана, Тауденні і Регейбат. Перші два зазнали колізії близько 2100 млн років тому, протократон Регейбат зістикувався з об'єднаним кратоном близько 2000 млн років. Підмурівок комбінованого кратона сягає глибини більше 300 км в субконтинентальній литосферній мантії[2]

Західно-Африканський кратон простягається від Антиатласу Марокко до Гвінейської затоки, і обмежений рухомими поясами набагато молодших порід на півночі, сході і заході. Найдавніші породи метаморфизовані 2900 до 2500 млн років тому. У Сахарі вони в основному перекриті пізнішими відкладеннями фанерозою. Далі на південь, молоді вулканічні і осадові породи оголюються в Гані, Кот-д'Івуарі і Сьєрра-Леоне, у оточенні викладень докембрію[3]

На Західно-Африканському кратоні розташовані сьогоденні держави: Марокко, Алжир, Мавританія, Сенегал, Гамбія, Гвінея-Бісау, Гвінея, Малі, Буркіна-Фасо, Сьєрра-Леоне, Ліберія, Кот-д'Івуар, Гана, Того і Бенін.

Дрейф[ред. | ред. код]

Важко реконструювати ранній дрейф Західно-Африканського кратону, але близько 1100 мільйонів років тому, можливо він був одним з кратонів, що увійшли до складу суперконтиненту Родинія. У той час, Конголезький кратон лежав на захід від кратону Амазонія та Західно-Африканський кратон лежав на південь від них (обертаючись на 180 °, вони зберігають цю відносну конфігурацію)[4]

Близько 750 млн років тому Родинія зазнала руйнації на три континенти: Прото-Лавразія, Конголезький кратон і Прото-Гондвана[5] Після цього Західно-Африканський кратон увійшов до складу суперконтиненту Паннотія, що існував під час Панафриканського орогенезу 600–540 мільйонів років тому.[6]Пізніше він став частиною Гондвани[7], а ще пізніше частиною Пангеї, суперконтиненту, який існував протягом палеозою і мезозою близько 250 мільйонів років тому, до відокремлення Північної та Південної Америки від Євразії та Африки і континенти почали дрейфувати в бік їх поточної конфігурації.[8]

Земля-сніжка[ред. | ред. код]

Вулкани, можливо, зіграли провідну роль у скасуванні глобального льодовикового періоду Земля-сніжка

Прихильники теорії Земля-сніжка стверджують, що близько 530 млн років тому Земля зазнала надзвичайно холодний період. Океани були покриті товстим шаром криги, а їх сніговий покрив відбивав сонячне проміння через безхмарне небо. Тільки прості форми життя могли вижити на великих глибинах біля океанічних гідротермальних джерел[9]В кінці цього періоду край Західно-Африканського кратону було оточено кільцем вулканів. Теплова активність була викликана надмірним теплом мантії, що було накопичено під кратоном, ізольовано від літосфери. Вулканічні виверження створили парниковий ефект в планетарному масштабі, танення льоду і викидання CO2 в атмосферу. Клімат швидко стає набагато тепліше, ніж сьогодні, в результаті відбувся кембрійський вибух різноманіття форм життя[1]

Особливості[ред. | ред. код]

Під час дрейфу, у різний час кратон було покрито льодовиковими щитами, лісами, болотами або посушливими пустелями, через що поверхня зазнала значної ерозії. У більшості місць фундамент похований під молодшими вулканічними і осадовими відкладеннями.

Антиатлас і Атлаські гори[ред. | ред. код]

Докладніше: Атлас та Антиатлас

Хребет Антиатлас утворився у палеозої (~ 300 млн років тому), в результаті континентальної колізії. Сьогоденна Північна Америка, Європа і Африка були у складі двох колишніх континентів, Євроамерики і Гондвани, на межі яких, під час Аллеганського орогенезу, утворилися прадавні Центрально-Пангейські гори.

В третинному періоді (65 мільйонів до ~ 1,8 млн років тому), відбулася континентальна колізія Іберійської та Африканської плит в результаті чого були утворені хребти гір Атлас.

Через довший процес ерозії Антиатлас в середньому нижче за сусідній Атлас.

Сахарський басейн[ред. | ред. код]

На південь від Атлаських гір, поверхня Західно-Африканського кратону пласка, в основному пустеля або суха савана крім узбережжя Атлантичного океану або Гвінейської затоки. Це є стародавні осадові басейни, на кшталт басейну Тауденні, що мають великі запаси нафти і газу[10]

Південний регіон[ред. | ред. код]

Підмурівок у південному регіоні Західно-Африканського кратона перекривається наносами вивітрювання вулканів, що молодше, ніж власне кратон. Відкладення на Щиті Ман, послідовність Біріміан — метаосад і метавулканіти можна знайти в нижньопротерозойських породах Гани, Гвінеї, Малі, Буркіна-Фасо, Кот-д'Івуарі, Ліберії і є важливим джерелом великих родовищ золота[11]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Mantle insulation beneath the West African craton during the Precambrian-Cambrian transition. Geological Society of America. September 2002. Процитовано 2009-03-15. 
  2. G.C. Begg1, W.L. Griffin, L.M. Natapov, Suzanne Y. O'Reilly, S.P. Grand, C.J. O'Neill, J.M.A. Hronsky, Y. Poudjom Djomani, C.J. Swain, T. Deen and P. Bowden (2009). The lithospheric architecture of Africa: Seismic tomography, mantle petrology, and tectonic evolution. Geosphere 5 (1): 23–50. doi:10.1130/GES00179.1. Процитовано 2010-12-26. 
  3. Peter Evans. African geology. Fortune City. Архів оригіналу за 2009-02-06. Процитовано 2009-03-15. 
  4. Rodinia. Palaeos (Toby White). Архів оригіналу за 2009-02-18. Процитовано 2009-03-15. 
  5. Torsvik, T.H.; 2003: The Rodinia Jigsaw Puzzle, Science 300, pp. 1379–1381.
  6. Pannotia. Palaeos. Архів оригіналу за 2006-03-13. Процитовано 2006-03-12. 
  7. Geophysical computer model. University of Leeds. Процитовано 21 Oct 2008. 
  8. Plate Tectonics and Crustal Evolution, Third Ed., 1989, by Kent C. Condie, Pergamon Press
  9. Kirschvink, J.L. (1992). Late Proterozoic low-latitude global glaciation: The snowball Earth (PDF). У Schopf, JW, and Klein, C. The Proterozoic Biosphere: A Multidisciplinary Study. Cambridge University Press, Cambridge. с. 51–52. 
  10. Wright, J.B. (1985). Geology and mineral resources of West Africa. London: Allen & Unwin. ISBN 0-04-556001-3. 
  11. Projects Liberia: Geological Background. Liberty International Mining Corp. Процитовано 2009-03-15.