Зв'язування (шахи)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Зв'язування (англ. pin, нім. Fesselung), в шахах — напад далекобійної фігури (ферзя, тури, слона) на фігуру суперника (або Пішака), за якою на лінії нападу (лінії зв'язування) розташована інша фігура суперника (однаково або більш цінна) або будь-який важливий пункт. Таким чином, в зв'язуванні беруть участь, як правило, три фігури:

  1. Зв'язувальна — фігура, що зв'язує.
  2. Зв'язана — фігура, що захищає. Зв'язуванням зазвичай обмежують її рухомість та здатність атакувати.
  3. Прикрита — та, що захищається зв'язаною фігурою.

Зв'язування можливе й з двома фігурами у випадку якщо зв'язана фігура прикриває собою важливий пункт.

Типи зв'язувань[ред. | ред. код]

  1. Повне — зв'язування, в якому король є прикритою фігурою. Розрізняють два види повного зв'язування:
    1. абсолютне — зв'язування, в якому зв'язана фігура повністю втрачає здатність рухатись.
    2. відносне — зв'язування, в якому зв'язана фігура має здатність рухатись вздовж лінії зв'язування.
  2. Неповне — зв'язування, в якому зв'язана фігура має здатність рухатись куди завгодно.

Фігура може поставити шах або мат, навіть коли вона зв'язана. Крім того, зв'язана фігура може, в свою чергу, зв'язувати фігуру суперника (взаємне зв'язування). Якщо на лінії зв'язування розташовані три (або більше) фігур суперника, зв'язування називається складним.

В шаховій композиції[ред. | ред. код]

В шаховій композиції розрізняють такі способи зв'язування:

  • Пряме, коли далекобійна фігура йде на лінію зв'язування, зв'язуючи фігуру (або пішака) іншого кольору.
  • Опосередковане, коли лінію зв'язування полишає фігура (або пішак) того ж кольору, що й зв'язувальна.
  • Самозв'язування, коли зв'язування створюється ходом того гравця, чия фігура (або пішак) виявляється зв'язаною.

Приховане (замасковане) зв'язування — позиція, в який зв'язка утворюється внаслідок того, що лінію зв'язування залишають одна або декілька фігур будь якого кольору.

Напівзв'язування — позиція, в якій між королем і далекобійною фігурою знаходяться дві фігури (або два пішаки) того самого кольору, що й король. Коли одна з цих фігур (або пішаків) залишає зв'язування інша фігура (або пішак) виявляється зв'язаною — окремий випадок самозв'язування. Напівзв'язування є також окремим випадком замаскованого зв'язування.

Третьозв'язування — позиція, в якій між королем і далекобійною фігурою іншого кольору знаходяться три фігури (або пішаки) того самого кольору, що й король. Коли будь-які дві з цих трьох фігур (або) пішаків полишають лінію зв'язування, та фігура (або пішак) що залишається, виявляється зв'язаною.

Приклади[ред. | ред. код]

a b c d e f g h
8
Chessboard480.svg
a8 чорна тура
d8 чорний ферзь
e8 чорний король
f8 чорний слон
g8 чорний кінь
h8 чорна тура
a7 чорний пішак
b7 чорний пішак
c7 чорний пішак
f7 чорний пішак
g7 чорний пішак
h7 чорний пішак
c6 чорний кінь
d6 чорний пішак
b5 білий слон
e5 чорний пішак
e4 білий пішак
g4 чорний слон
c3 білий пішак
f3 білий кінь
a2 білий пішак
b2 білий пішак
d2 білий пішак
f2 білий пішак
g2 білий пішак
h2 білий пішак
a1 біла тура
b1 білий кінь
c1 білий слон
d1 білий ферзь
e1 білий король
h1 біла тура
8
7 7
6 6
5 5
4 4
3 3
2 2
1 1
a b c d e f g h



В цій позиції чорні не можуть ходити конем с6, оскільки він знаходиться на одній діагоналі між чорним королем та білим слоном b5. Це абсолютне зв'язування. Але ж білим невигідно ходити конем f3, тому що це веде до втрати ферзя білих, але це неповне зв'язування.

a b c d e f g h
8
Chessboard480.svg
a8 чорна тура
c8 чорний слон
d8 чорний ферзь
e8 чорний король
f8 чорний слон
h8 чорна тура
a7 чорний пішак
b7 чорний пішак
d7 чорний кінь
e7 чорний пішак
f7 чорний пішак
g7 чорний пішак
h7 чорний пішак
c6 чорний пішак
d6 білий кінь
f6 чорний кінь
d4 білий пішак
a2 білий пішак
b2 білий пішак
c2 білий пішак
e2 білий ферзь
f2 білий пішак
g2 білий пішак
h2 білий пішак
a1 біла тура
c1 білий слон
e1 білий король
f1 білий слон
g1 білий кінь
h1 біла тура
8
7 7
6 6
5 5
4 4
3 3
2 2
1 1
a b c d e f g h



В наступній позиції білі поставили пастку. Після ходів: 1.е2-е4 с7-с6 2.d2-d4 d7-d5 3.Kb1-c3 d5:e4 4.Kc3:e4 Kb8-d7 5.Фd1-e2!? (утворилось замасковане зв'язування) 5…Kg8-f6?? 6.Ke4-d6#! Взяття 6…e7:d6 неможливе, оскільки цей хід відкриє вертикаль ферзю на е2. Пішак на е7 виявляється зв'язаним.

a b c d e f g h
8
Chessboard480.svg
b8 чорна тура
c8 чорний король
d7 чорний ферзь
f7 білий кінь
c6 білий ферзь
a4 білий король
g4 білий слон
8
7 7
6 6
5 5
4 4
3 3
2 2
1 1
a b c d e f g h



На шахівниці — шах і мат зв'язаним білим ферзем. Той що зв'язує його чорний ферзь d7 не може захиститись від шаха, оскільки він сам зв'язаний слоном на g4, а чорний король не може нікуди піти (Кf7 захищає поле d8).

a b c d e f g h
8
Chessboard480.svg
b8 чорна тура
c8 чорний король
d7 чорний ферзь
f7 білий кінь
d5 білий ферзь
g4 білий слон
d3 білий король
8
7 7
6 6
5 5
4 4
3 3
2 2
1 1
a b c d e f g h



В цій позиції білий ферзь не може дати мат на 1.Фс6#, як в попередньому випадку, оскільки він зв'язаний чорним ферзем. Але його зв'язування відносне, і він може піти на d4 або d6 або дати мат 1.Ф: d7#

Леонід Куббель

2-й приз Sahovski glasnik, 1934

a b c d e f g h
8
Chessboard480.svg
a8 чорна тура
b8 чорний кінь
d8 чорний кінь
g8 біла тура
h8 білий король
a7 біла тура
b7 чорний ферзь
e7 білий пішак
f7 чорний король
h7 чорний пішак
b6 чорний слон
c6 чорний слон
d6 чорний пішак
d5 чорна тура
e5 чорний пішак
g5 білий слон
b4 білий пішак
c4 білий кінь
g4 білий слон
d3 чорний пішак
g2 чорний пішак
h2 чорний пішак
b1 білий ферзь
8
7 7
6 6
5 5
4 4
3 3
2 2
1 1
a b c d e f g h




На дошці вже давно замасковане зв'язування чорного ферзя по лінії a7 — f7. Першим ходом білі створюють ще одне, тепер по лінії a2 — f7:
1.Фа2!
загроза 2.K: d6# — опосередковане зв'язування чорної тури d5.
1…Фс7 2.e: d8K#
1…Фd7 2.e8Ф# — опосередковані зв'язування чорного ферзя, що використовують перекриття ним чорних слонів.

Додаткові варіанти:
1…Сс7 2.Фf2#
1…Ke6 2.Ch5#

Посилання[ред. | ред. код]

  • Журавлев Н. И. Шаг за шагом // Связка. — М.: Физкультура и спорт, 1986, С. 161—178
  • Словарь терминов шахматной композиции. — Киев: Книга, 2004. С. 279—280. ISBN (з друкарською помилкою) 966-96424-0-1.
  • Шахматы: Энциклопедический словарь/ Гл. ред. А. Е. Карпов. — Москва: Советская энциклопедия, 1990. — С. 351.