Зубов Костянтин Олександрович

Зубов Костянтин Олександрович
рос. Зубов Константин Александрович
Зображення
Народився	8 (20) вересня 1888 Базарний Сизган, Карсуньський повітd, Симбірська губернія, Російська імперія
Помер	22 листопада 1956(1956-11-22) (68 років) Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	Російська імперія  СРСР
Діяльність	актор, кінорежисер, театральний педагог
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний університет і Російський державний інститут сценічних мистецтв
Вчителі	Горєлов Іван Миколайович, Санін Олександр Якимовичd і Петровський Андрій Павловичd
IMDb	nm0958295
Нагороди та премії

Костянтин Олександрович Зубов (рос. Константин Александрович Зубов; нар. 20 вересня 1888, Базарний Сизган — пом. 22 листопада 1956, Москва) — російський актор, режисер і театральний педагог.

Біографія

Народився 8 [20] вересня 1888(18880920) року в селі Базарному Сизгані Симбірської губернії Російської імперії (тепер селище міського типу Ульяновської області, Росія) в сім'ї вчителя малювання. Впродовж 1904—1905 років навчався в технічному училищі у місті Нансі у Франції; у 1905—1906 роках — на історико-філологічному факультеті Паризького університету. У 1906 році повернувся до Російської імперії і продовжив навчання в Санкт-Петербурзькому університеті, який закінчив 1908 року. Одночасно з навчанням займався в Петербурзькому театральному училищі у Володимира Давидова, грав у нього в гастрольної групі (сезон 1908 року; дебютував в ролі Альоші в спектаклі «Діти Ванюшина» Сергія Найденова). Потім навчався в Школі сценічного мистецтва Олесандра Саніна і Андрія Петровського.

Впродовж 1910—1915 років (крім сезону 1913—1914 років, коли служив в Самарі) працював в антрепризі Миколи Синельникова в Харкові, театрі «Соловцов» у Києві. У 1915—1916 роках грав у Театрі Корша у Москві.

У 1917—1918 роках очолював Товариство акторів Іркутського драматичного театру, де вперше виступив як режисер. У 1918—1919 роках — артист і режисер театру М. Смоленського в Харбіні; у 1919—1921 роках — артист і режисер театру Є. Доліна у Владивостоці; у 1921—1924 роках працював в Першому Далекосхідному військово-революційному театрі в Хабаровську, Благовіщенську і Харбіні; у 1924—1925 роках — головний режисер Читинського державного театру.

У 1925—1931 роках — актор, режисер і завідувач трупою Московського театру Революції. У 1932—1938 роках — художній керівник московського Театру Ленради. З 1936 року — актор і режисер Малого театру (у 1945—1947 роках — заступник художнього керівника; з 1947 року — головний режисер). Член ВКП(б) з серпня 1942 року. З 1946 року — професор Театрального училища імені Михайла Щепкіна. Обирався депутатом Верховної Ради РРФСР 4-го скликання (1955—1956). Помер у Москві 22 листопада 1956 року. Похований у Москві на Новодівочому цвинтарі (ділянка № 2).

Творчість

Театр

Ролі

Театр Корша

• Ка­ре­нін («Жи­вий труп» Льва Тол­сто­го);
• Ме­лу­зов («Таланти і шанувальники» Олександра Ост­ров­ско­го);
• Ту­зен­бах («Три се­ст­ри» Антона Че­хо­ва);

Театр Революції

• Корзинкін, Семен Рак («Кінець Криворильска», «Повітряний пиріг» Бориса Ромашова);
• міністр Кальман («Гоп-ля, ми живемо!» Ернста Толлера);

Малий театр

• Телятєв («Скажені гроші» Олександра Островського; 1936);
• Болінгброк («Склянка води» Ежена Скріба; 1936);
• Репетилов («Лихо з розуму» Олександра Грибоєдова; 1938);
• полковник Бризгалов, Растегін («На березі Неви» Костянтина Треньова; 1939);
• Вандерстраатен («Урієль Акоста» Карла Гуцкова; 1940);
• Циганов («Варвари» Максима Горького; 1941);
• Городулін («На всякого мудреця досить простоти» Олександра Островського; 1941);
• Наполеон («Вітчизняна війна 1812 року» Льва Толстого; 1942);
• Мирон Горлов («Фронт» Олександра Корнійчука; 1942);
• Хіггінс («Пігмаліон» Бернарда Шоу; 1943);
• Макферсон («Російське питання» Костянтина Симонова; 1947);
• Беркутов («Вовки і вівці» Олександра Островського; 1947);
• Мак-Гілл («Змова приречених» Миколи Вірти; 1949);
• Фамусов («Лихо з розуму» Олександра Грибоєдова; 1950);
• Дудукін («Без вини винні» Олександра Островського; 1951);
• Стессель «(Порт-Артур» Івана Попова і Олександра Степанова; 1953).

Постановки

Іркутський драматичний театр

• «Вишневий сад» Антона Чехова;
• «Міщани» і «На дні» Максима Горького;

Театр Ленради

• «Розгром» по Олександру Фадєєву (1932);
• «Платон Кречет» Олександра Корнійчука (1935, виконавець головної ролі);

Малий театр

• «Євгенія Гранде» за Оноре де Бальзаком (1939; режисер Уварова);
• «Варвари» Максима Горького (1941; спільно з Іллею Судаковим);
• «Дочка російського актора» Петра Григор'єва (1941);
• «Пігмаліон» (1943; режисер Євген Веліхов);
• «Іван Грозний» Олесія Толстого (1945; спільно з Провом Садовським і Борисом Нікольським);
• «Створення світу» Миколи Погодіна (1945);
• «За тих, хто в морі!» Бориса Лавреньова (1946; спільно з Веніаміном Циганковим);
• «Російське питання» Костянтина Симонова (1947; спільно з Євгеном Веліховим);
• «Велика сила» Бориса Ромашова (1947; спільно з Миколою Петровим);
• «Прибуткове місце» Олександра Островського (1948; спільно з Веніаміном Циганковим);
• «Безприданниця» Олександра Островського (1948; спільно з Левом Прозоровським);
• «Змова приречених» Миколи Вірти (1949);
• «Наш сучасник» Костянтина Паустовського (1949; спільно з Веніаміном Циганковим);
• «Незабутній 1919-й» Всеволода Вишневського (1950; спільно з Веніаміном Циганковим);
• «Настя Колосова» Валентина Овечкіна (1951);
• «Васса Желєзнова» Максима Горького (1952; спільно з Євгеном Веліховим);
• «Порт-Артур» Івана Попова і Олександра Степанова (1953: спільно з Павлом Марковим);
• «Крила» Олександра Корнійчука (1955; спільно з Веніаміном Циганковим);
• «Макбет» Вільяма Шекспіра (1955; спільно з Євгеном Веліховим);
• «Доктор філософії» Бранислава Нушича (1956).

Кіно

Ролі

• Володимир Сергійович Торбін («Бухгалтер Торбін»/«Безодня життя», 1916);
• письмоводитель Петров («Неллі Раінцева», 1916);
• брат старого революціонера («Революціонер», 1917);
• Ртищев («Кульгавий пан», 1928);
• «Друзі совісті», 1932;
• фашист Фа («Маріонетки», 1933);
• Крутицький («Настя Устинова», 1934);
• у епізоді (немає в титрах) («Яків Свердлов», 1940);
• Шліхтер, оберст Люфтваффе («Бойова кінозбірка № 7», новелла «Приймальник катастроф», 1941);
• Павло Опанасович Фамусов, керуючий в казенному місці («Горе від розуму», фільм-спектакль, 1952);
• Циганков Сергій Миколайович, інженер («Варвари. Сцени в повітовому місті», фільм-спектакль, 1953).

Постановки

• «Варвари. Сцени в повітовому місті» (фільм-спектакль) (1953; спільно з Леонідом Луковим та Іллею Судаковим);
• «Васса Желєзнова» (фільм-спектакль) (1953; спільно з Леонідом Луковим);
• «Крила» (фільм-спектакль) (1956; спільно з Тетяною Лукашевич).

Відзнаки

ордени СРСР

• орден Леніна (26 жовтня 1949);
• орден Трудового Червоного Прапора (9 січня 1954);

медалі СРСР

• медаль «За оборону Москви» (6 вересня 1944);
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»;
• медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»;

почесні звання СРСР

• народний артист РРФСР з 1945 року;
• народний артист СРСР з 1949 року;

Сталінські премії

• ІІ-го ступеня (1946; за постановку і виконання ролі доктора Хіггінса в спектаклі «Пігмаліон» Бернарда Шоу у 1943 році);
• ІІ-го ступеня (1947; за постановку вистави «За тих, хто в морі!» Бориса Лавреньова);
• І-го ступеня (1948; за постановку вистави «Велика сила» Бориса Ромашова);
• І-го ступеня (1951; за постановку вистави «Незабутній 1919-й» Всеволода Вишневського).

Література

• Зубов Константин Александрович // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
• Зубов Костянтин Олександрович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
• Зубов Костянтин Олександрович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 271. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
• Н. В. Попович-Кузнецова. Зубов Костянтин Олександрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.