Лій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Волячий лій у слоїку

Лій (від лити)[1] — топлений жир рогатої худоби[2]. Речовина білого кольору, без специфічного запаху. Температура топлення становить 40-48 °C, ефірне число 190—200, йодне число 30-50[3]. До складу лою входять головно гліцериди пальмітинової, стеаринової і олеїнової кислот. Отримують лій плавленням жирової тканини мокрим (безпосереднє нагрівання водною парою) або сухим (мембранне нагрівання водною парою) методом.

Вживається разом з іншими жирами, найчастіше з технічним риб'ячим жиром, для змащування шкір, дублених за допомогою танінів[4]. Використовується і для виготовлення солодкої випічки, деяких маргаринів, іноді листкового тіста.

У минулому лій широко застосовувався для освітлення: у каганцях, для виробництва свічок (нижчої якості, ніж воскові, але дешевших), а також для змащування частин машин і механізмів (використовується досі в ліфтах Ейфелевої вежі)[5].

Прислів'я[ред. | ред. код]

  • Лій топити — мордувати, знущатися
  • Мати лій в голові — бути розумним
  • Підливати лою у вогонь — підбурювати, сердити

Інше[ред. | ред. код]

Лоєм також називають шкірне сало — жирову речовину, що виділяється залозами шкіри людини[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  2. а б Лій // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Alfred Thomas. Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry, Release 2002, 6th Edition. — Wiley-VCH Verlag GmbH & Co. — Т. Fats and Fatty Oils. (англ.)
  4. Wiktor Lasek: Wykończalnictwo skór miękkich. Warszawa, WNT 1984.
  5. La tour Eiffel - Emission "C'est pas sorcier"[недоступне посилання з квітень 2019]