Канівська ГЕС

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Канівська ГЕС
49°45′59″ пн. ш. 31°28′18″ сх. д. / 49.76652778002777211° пн. ш. 31.47172222002777886° сх. д. / 49.76652778002777211; 31.47172222002777886Координати: 49°45′59″ пн. ш. 31°28′18″ сх. д. / 49.76652778002777211° пн. ш. 31.47172222002777886° сх. д. / 49.76652778002777211; 31.47172222002777886
Країна Україна
Адмінодиниця Черкаська область
Стан діюча
Річка Дніпро
Каскад Каскад гідроелектростанцій на Дніпрі
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 19721975
Основні характеристики
Установлена потужність 500  МВт
Середнє річне виробництво 2020 р. — 573  млн кВт·год
Тип ГЕС руслово-греблева
Розрахований напір 7,4—12  м
Характеристики обладнання
Тип турбін поворотно-лопатеві
Потужність гідроагрегатів 24 × 22 (24 × 18,5 до реконструкції)  МВт
Основні споруди
Тип греблі земляна, залізобетонна
Висота греблі 39,5  м
Довжина греблі 343  м
Шлюз однокамерний
ЛЕП 110 кВ
Власник Укргідроенерго
Канівська ГЕС. Карта розташування: Україна
Канівська ГЕС
Канівська ГЕС
Мапа
Мапа
CMNS: Канівська ГЕС у Вікісховищі
Нижня частина Канівського водосховища біля ГЕС

Ка́нівська ГЕС — гідроелектростанція, розташована на заплаві правого берега річки Дніпро біля північної околиці міста Канева і є другим ступенем Дніпровського каскаду.

До складу Канівського гідровузла входять:

  • Будівля ГЕС суміщена з водозливною греблею зі спряженими стоянами;
  • Правобережна та лівобережна земляні греблі зі шлюзом та монтажним майданчиком;
  • Розділова дамба з ВРУ — 110/330 кВ.

Історія[ред. | ред. код]

1962 рік[ред. | ред. код]

Історія станції розпочалася 12 грудня 1962 року, коли було розроблено проєкт Канівської ГЕС Українським відділенням проектно-дослідницького інституту «Укргідропроект» ім. С. Я. Жука. У Канів прибули перші будівельники Дніпробуду.

1964 рік[ред. | ред. код]

Розпочалося будівництво Канівської гідроелектростанції. Початок будівництва ознаменувався підготовчими роботами з укладки бетону в споруду ГЕС. Земснаряди намивали перемички, які огороджували котлован ГЕС. На початку квітня 1964 року було подано напругу 110 кВ на об'єкти будівництва Канівської ГЕС. У середині квітня 1964 року видано наказ на широкий фронт земляних і арматурних робіт по котловану ГЕС.

1965 рік[ред. | ред. код]

У листопаді в котлован було закладено перші кубометри бетону. Будівництво велось колективом управління «Дніпробуд» за участію «Спецгідроенергомонтаж», «Гідромонтаж», «Гідроелектромонтаж», «Гідроспецбуд», «Гідромеханізація».

1972 рік[ред. | ред. код]

4 листопада відбувся пуск першого гідроагрегату. Позначка у водосховищі становила 84,0 м. Поступово відбувалося наповнення водосховища.

1975 рік[ред. | ред. код]

16 квітня введено в експлуатацію останній гідроагрегат. Наприкінці грудня позначка водосховища досягла 89,0 м.

1976 рік[ред. | ред. код]

На спаді весняного паводка відбувається заповнення водосховища до проєктної позначки 91,5 м. Канівська ГЕС запрацювала на повну потужність. Так на карті гідроенергетичних новобудов з'явився ще один об'єкт.

Станція сьогодні[ред. | ред. код]

Проєктні характеристики гідровузла[ред. | ред. код]

  • Довжина напірного фронту — 16,3 км
  • Позначка рівня води у верхньому б'єфі (НПР) — 91,5 м
  • Середній багаторічний стік — 44500 млн м³
  • Середні багаторічні витрати води — 1410 м³/с
  • Розрахункові максимальні витрати через споруду — 25 300 м³/с
  • Площа дзеркала водосховища при НПР — 642 км²
  • Об'єм водосховища при НПР — 2,62 км³ (корисний — 0,32 км³)

Технічні характеристики[ред. | ред. код]

Руслова бетонна будівля ГЕС складається з шести агрегатних секцій розміром 57 × 57 м та блоку монтажного майданчика. Будівельна висота — 39,7 м. Загальна довжина будівлі — 343 м. На ГЕС встановлено 24 капсульних гідроагрегати горизонтального типу. Над кожним гідроагрегатом розташовано поверхневий водоскид. Поріг водоскиду утворюється верхніми перекриттями підводних приміщень споруди ГЕС. У підводній частині споруди розташовані всі основні приміщення: машинна зала, приміщення маслонапірних установок, виводи гідроагрегатів, оглядова галерея, комунікації станції, допоміжне обладнання, а також трубопроводи і насосне обладнання.

Основні характеристики[ред. | ред. код]

Потужність одного гідрогенератора — 22 МВт (18,5 МВт до реконструкції).

На 2021 рік встановлена потужність Канівської ГЕС — 500 МВт, робоча потужність (середньорічна за 2020 рік) — 343,3 МВт.

Час використання середньої встановленої потужності Канівської ГЕС за 2020 рік складає 1146 годин.

Сучасні показники[ред. | ред. код]

Вироблено електроенергії:

  • з початку експлуатації ГЕС — 42 млрд 409 млн кВт·год
  • за 2020 рік — 573 млн кВт·год

Станом на початок 2021 року на Канівській ГЕС працює 316 працівників.

Плани до 50-річного ювілею Канівської ГЕС (2022)[ред. | ред. код]

  • Закінчити реконструкцію 4 і 5 блоків ГЕС із переведенням на напругу 6,3 кВ.
  • Розпочати будівництво нового адміністративно-виробничого корпусу ГЕС.
  • Збільшити сумарну потужність ГЕС після закінчення II етапу реконструкції до 524 МВт.

Реконструкція[ред. | ред. код]

I етап[ред. | ред. код]

1996—2002 р. — виконано реконструкцію:

  • блочних вимикачів 110 кВ ТП-110кВ та вимикачів ВРУ-110кВ.
  • вимикачів ПЛ-330 ТПТЕС-Канів ГЕС.

II етап[ред. | ред. код]

2006 р. — до сьогодні:

  • Виконано реконструкцію 16 гідроагрегатів та блочного обладнання на блоках № 2, 3, 4, 6.
  • Завершено заміну силового обладнання ВРУ 110/330 кВ.
  • Замінено ТН, ТС на приєднаннях ТП — 110 кВ, ВРУ — 110/330 кВ.
  • Замінено щити постійного струму та акумуляторні батареї ГЕС, ВРУ.
  • Виконано реконструкцію частини допоміжного обладнання на блоках № 2, 3, 4, 6.
  • Придбано трансформатор Т-5 та змонтовано Т-4.
  • Продовжено роботи з лікування бетону напірної стіни підтурбінного приміщення і перекриття сухої потерни.
  • Проведено реконструкцію правобережного дренажного каналу.
  • Відновлено покриття інспекторської автодороги правобережної греблі.
  • Проведено реконструкцію кріплення верхового відкосу лівобережної греблі на ділянці будівлі ГЕС до ПК 51+50.
  • Проведено роботи по вогнезахисту кабельної продукції.
  • Проведено 4 капітальних ремонти гідроагрегатів та гідротурбінного обладнання, 12 поточних ремонтів гідроагрегатів та поточні ремонти всіх вимикачів.
  • У повному обсязі проведено ремонти допоміжного обладнання.
  • Проведено капітальний ремонт автодорожнього переходу через греблю «Канівської ГЕС» (від шлюзу до ЦОФМ).
  • Проведено роботи по реконструкції комплексу інженерно-технічних засобів охорони та встановленню автоматизованої системи фізичного захисту.
  • Розпочато роботи з впровадження системи технологічного відеоспостереження виробничих приміщень, що дасть можливість вести відеоспостереження технологічного процесу зі 184 камер із відображенням на 6 АРМ та пристрою відображення відеоінформації 65".

До 2027 року планується завершити 2-й етап реконструкції із заміною силового та допоміжного обладнання блоків № 1, 4, 5, щитів 0,4 кВ власних потреб ВРУ, завершити у повному обсязі комплекс обстеження гідротехнічних споруд ГЕС.

Розпочато підготовку та планування третього етапу реконструкції.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]