Бурштинська ТЕС
49°12′33″ пн. ш. 24°39′57″ сх. д. / 49.209088888889° пн. ш. 24.665894444444° сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
---|---|---|---|---|
Розташування | Буршти́н | |||
Введення в експлуатацію | 1969 рік | |||
Вид палива | вугілля (основне паливо), газ, мазут | |||
Водозабір | Водосховище на р. Гнила Липа | |||
Енергоблоки | 12 х 200 МВт | |||
Котельні агрегати | ТП-100, ТП-100А (пиловугільні) | |||
Турбіни | К-200-130 (12 х 200 МВт) | |||
Коефіцієнт використання встановленої потужності, % | 30,5 (2010) | |||
Напрацювання технологічного обладнання, тис. год. | 227,6–279,9 (на 01.01.11) | |||
Кількість працівників | 2796 осіб (2010) | |||
Материнська компанія | АТ «ДТЕК Західенерго» | |||
Дані оновлено 24 січня 2012 року | ||||
Виведено з експлуатації | Зруйнована в березні 2024 року | |||
Сайт | dtek.com | |||
ідентифікатори і посилання | ||||
Бурштинська ТЕС у Вікісховищі |
Буршти́нська теплова́ електроста́нція — розташована біля міста Бурштин (Івано-Франківська область) на перетині ліній електропередач, що з'єднують Україну з Угорщиною, Румунією, Словаччиною. ТЕС під'єднана до електромережі за допомогою ЛЕП 4×220кВ, 4×330кВ та 1×400кВ.
Під час російсько-української війни внаслідок російських ракетних атак станція зазнала сильних руйнувань, проте за словами керівництва ТЕС буде відновлена[1][2].
Цей розділ потребує доповнення. |
Станом на 28 березня 2024 року, Бурштинська ТЕС входить до складу АТ ДТЕК «Західенерго»[3].
Під час обстрілу українських міст 10 жовтня 2022 року у Бурштинську ТЕС влучили 4 ракети. Минулось без жертв. Ракети влучили у відкриті розподільчі пристрої[4]. Як наслідок, в енергомережі Івано-Франківської області різко знизилася напруга. Обленерго регулювало електропостачання. Водночас споживачів області було забезпечено електрикою повністю[5].
19 жовтня 2022 року станція знову зазнала ракетного обстрілу. В результаті влучання ворожих ракет спалахнула пожежа, минулось без жертв[6]. Станція була тимчасово відключена від енергосистеми[7].
Дорогу в районі Бурштинської ТЕС було перекрито. Влада організувала об'їзд по шляхах прилеглих населених пунктів[8].
22 березня 2024 року Бурштинська ТЕС в черговий раз зазнала ворожого ракетного обстрілу, в результаті чого пошкоджень зазнали всі блоки станції[9][10].
Станом на кінець червня 2024 року станція зазнала понад 12 ракетних атак, в результаті яких зазнала надзвичайно сильних руйнувань й відновленню не підлягає[2].
Встановлена потужність — 2 400 МВт.
Основне технологічне паливо — вугілля вітчизняних вугільних басейнів, допоміжне — природний газ та мазут. Всі паливні котли обладнані комбінованими пилогазомазутними пальниками
12 енергоблоків (потужністю по 200 МВт кожний) були введені в експлуатацію в 1965–1969 роках. Завдяки вдалому географічному розташуванню і зараз два — три енергоблоки постійно працюють на експорт.
З 1 липня 2002 року Бурштинська ТЕС була виокремлена з об'єднаної енергосистеми України й працювала у складі «Бурштинського острова» паралельно з об'єднаною енергетичною системою європейських країн (UCTE). Робота в межах «острова» вимагала завантаження до дев'яти енергоблоків станції, тоді як перед тим на станції працювали не більше шести енергоблоків. Приєднання до UCTE відкрило можливості для збільшення експортних поставок електроенергії з України. З приєднанням енергосистеми України до ENTSO-E станція знову опинилась у складі об'єднаної енергосистеми України.
Режим роботи електростанції в «Бурштинському острові» вкрай негативно впливав на стан обладнання, оскільки вимагав маневрової роботи станції — частих пусків-зупинок блоків. Внаслідок такого режиму значно зростала аварійність ТЕС.
Бурштинська ТЕС входить до складу ПАТ «ДТЕК Західенерго».
Бурштинська ТЕС забезпечується водою з розташованого неподалік Бурштинського водосховища на річці Гнила Липа. Водосховище часто називають «Бурштинське озеро» або «Бурштинське море»[11]. Площа водосховища 1 260 га.
Температура води в озері вища на кілька градусів від очікуваної, завдяки підігріву від електростанції, завдяки цьому тут проводяться змагання з плавання на відкритій воді. У водоймі водиться риба, що є об'єктом уваги рибалок, оскільки риба швидше набирає вагу в теплій воді. Озеро створює своєрідний мікроклімат біля своїх берегів. Ніде поблизу, а саме на берегах Бурштинського озера можуть дозріти абрикоси, і навіть персики.
Бурштинська ТЕС є потужним джерелом викидів шкідливих хімічних речовин в атмосферу. Викиди з двох 250-метрових й однієї 180-метрової труб розносять панівні в цій місцевості західні й північно-західні вітри на відстані до 100 кілометрів. У 2009 році зафіксовано викиди 190,9 тис. тонн шкідливих речовин — це конкретно 20,5 тис. т твердих частинок, 159,9 тис. сірчистого ангідриду, 9,4 тис. діоксиду азоту й 0,93 тис. т оксиду вуглецю[12].
Тверді частинки від спалювання вугілля (їх ще називають золою, вугільним пилом), які не вловило газоочисне обладнання, осідають у 30-кілометровому радіусі навколо станції.
Сірчистий ангідрид в атмосферному повітрі вступає в хімічні реакції з водою і вже у вигляді кислот може пролитися з дощем на землю. Наразі, викиди сірчистого ангідриду є найгострішою проблемою і не відповідають європейським нормам.
Діоксид азоту спричиняє смог. Оксид вуглецю посилює парниковий ефект.
Екологічну ситуацію не лише в санітарно-захисній зоні підприємства, а й у Бурштині, сусідніх селах, на лівому березі водосховища, Касовій горі постійно відстежує відділ охорони навколишнього середовища ТЕС. До складу цього відділу входить санітарна лабораторія, яка контролює приземні концентрації забруднювальних речовин в атмосферному повітрі, а також опади й бере на аналіз проби ґрунту, ґрунтових, поверхневих та стічних вод.
Щорічно Бурштинська ТЕС скидає у р. Гнила Липа близько 2,11 млн м³ зворотних вод. За даними екологічного паспорта Івано-Франківської області середньорічна концентрація забруднювальних речовин (мг/дм³) за 2008 рік у Бурштинському водосховищі становила: завислі речовини — 17,0; БСК5 — 2,2; сульфати 130,0; хлориди — 21,0; азот амонійний — 0,55; нітрати — 2,9.
Для Бурштинської ТЕС надзвичайно актуальною є проблема складування та перероблювання твердих відходів — паливного шлаку і попелу — які залишаються після спалювання вугілля в топках ТЕС.
За даними 2009 року, місто Бурштин — третє серед найзабрудненіших міст України.
Напруга | К-сть зв'язків | Призначення |
---|---|---|
400 кВ | 1 | substation 400/220/110кВ Mukacheve (Power Island UCTE) |
330 кВ | 1 | substation 750/330кВ (Power Island UCTE) |
330 кВ | 1 | substation 750/330кВ ZahidnoUkrainska (Power net Ukraine) |
330 кВ | 1 | substation 330/110кВ Ivano-Frankivs'k (Power net Ukraine) |
330 кВ | 1 | substation 330/110кВ Ternopil (Power net Ukraine) |
220 кВ | 2 | substation Stryj 220/110/35кВ (Power Island UCTE) |
220 кВ | 2 | substation Kalush 220/110/35кВ (Power Island UCTE) |
- ↑ Голова «ДТЕК Енерго»: Навіть не розглядаємо категорію «відновленню не підлягає» — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 28 червня 2024. Процитовано 22 серпня 2024.
- ↑ а б Бурштинська ТЕС після російських обстрілів не підлягає відновленню. Економічна Правда. 28 червня 2024.
- ↑ Відокремлений підрозділ «Бурштинська теплова електрична станція» акціонерного товариства ДТЕК «Західенерго»
- ↑ У Бурштинську ТЕС влучили чотири ракети. Укрінформ. 10 жовтня 2022.
- ↑ bbodnar813 (11 жовтня 2022). Є влучання: у Карпати прилетіли чотири ворожі ракети. Закарпатський ДІАЛОГ (укр.). Процитовано 20 жовтня 2022.
- ↑ Пожежа на Бурштинській ТЕС ліквідована, - ОВА. Цензор.НЕТ. 19 жовтня 2022.
- ↑ росіяни знову атакували підприємство ДТЕК – пошкоджені обладнання та інфраструктура. Укрінформ. 19 жовтня 2022.
- ↑ bbodnar813 (19 жовтня 2022). Окупанти ракетами обстрілили об’єкт у Карпатах: відомі подробиці (ВІДЕО). Закарпатський ДІАЛОГ (укр.). Процитовано 20 жовтня 2022.
- ↑ Василь, Солтис (28 березня 2024). У Бурштині через ворожий обстріл постраждали усі блоки ТЕС - Новини Івано-Франківщини - Панорама (укр.). Процитовано 28 березня 2024.
- ↑ На двох українських ТЕС пошкоджено всі блоки — ДТЕК. // Автор: Юлія Бойко. 28.03.2024, 20:35
- ↑ Бурштин та Бурштинське море з висоти пташиного польоту. galka.if.ua. 16.02.2016. Архів оригіналу за 14 лютого 2017. Процитовано 14 лютого 2017.
- ↑ «Бурштинофобія»… з Інтернету Газета Галичина, новина від 3 липня 2010 року
- ↑ Аналіз роботи ОЕС України за місяцями[недоступне посилання з червня 2019]
- На Бурштинській ТЕС підключили енергоблок до мережі після реконструкції за 1,1 млрд грн. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 22 лютого 2018. Архів оригіналу за 22 лютого 2018. Процитовано 22 лютого 2018.
- Бурштинська ТЕС, монстр над морем. Відео з дрона [Архівовано 14 січня 2020 у Wayback Machine.]