Краснодонська ВЕС

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Краснодонська ВЕС
48°11′07″ пн. ш. 39°39′02″ сх. д. / 48.18528° пн. ш. 39.65056° сх. д. / 48.18528; 39.65056
Держава Україна Україна
Статус Діюча
Розташування Луганська область
Рік початку будівництва 2013
Роки вводу першого та останнього агрегатів 2013
Основні характеристики
Тип ВЕС Наземна
Генеруюча потужність, МВт 25
Характеристики обладнання
Кількість і марка генераторів 10 «Fuhrlander FL2500-100» по 2.5 МВт
Власник
ТОВ «Вітряний парк Краснодонський»[1]
Мапа
Краснодонська ВЕС. Карта розташування: Україна
Краснодонська ВЕС
Краснодонська ВЕС
Краснодонська ВЕС (Україна)
Краснодонська ВЕС. Карта розташування: Луганська область
Краснодонська ВЕС
Краснодонська ВЕС
Краснодонська ВЕС на мапі Луганської області


Краснодонська ВЕС — вітрова електростанція України, яка розташована між селами Куряче, Батир та Дубівка Сорокинського району Луганської області.

Історія[ред. | ред. код]

Будівництво ВЕС розпочалось 8 березня, 30 травня 2013 року почався монтаж першого агрегату Краснодонської вітрової електростанції. 1 вересня 2013 року була запущена перша черга у 25 МВт[2] на день знань[3].

Вплив на довкілля[ред. | ред. код]

Експерти-біологи піддали критиці проект Краснодонської ВЕС, про що йдеться у виданні "Вітряні електростанції та зміни клімату[4]" Зокрема у звіті екологів йдеться про те, що генеральний план забудови земельних ділянок, що відводяться для розміщення ВЕС, технологічних проїздів і кабельних комунікацій Краснодонської ВЕС дозволяє обрахувати площу території, що саме ушкоджується будівництвом ВЕС.

Вважалось, що наявний вітропарк збільшить свою потужність до 400 МВт[5]. Керівництво вітроарку заявляє про намір зробити Краснодонський вітропарк найбільшим в Україні[6]. ОВНС «Проект будівництва Краснодонської ВЕС потужністю до 25 МВт в Луганській області»[7] не враховує більшості перелічених нами факторів.

Розділ 5.5. містить опис впливу будівництва на ґрунти та описує три типи прямого впливу лише в межах ділянок відведення, а саме: розробка котлованів для фундамента ВЕС, прокладка комунікаційних і технологічних кабелів на глибині 1 м та будівництво технологічних проїздів. Пункт зазначає, що детальні розрахунки з обсягів вилученого ґрунту і основних чисельних показників рекультивації будуть приведені на стадії Робочого проекту.

Також п. 5.6. зазначає, що «для збереження рідкісних та ендемічних рослин проводиться геоботанічне вивчення території з виявленням ареалів їх зростання». Розміщення ВЕС коригується з урахуванням особливо цінних ділянок. ОВНС зазначає, що проект передбачає: 1. Проектування ВЕС з урахуванням наявності на ділянці цінних видів рослин. 2. Рекультивацію після завершення будівельних робіт згідно з ГОСТ 17.4.3.02-85 для мінімізації пошкоджень, збереження запасу насіння, попередження появи бур’янів після порушення ґрунтового покриву. 3. Пересадження одиничних особин цінних рослин у разі їх потрапляння на територію, в межах якої ведуться будівельні роботи. 4. Додаткове вивчення експертами можливості перетину рекомендованої доохорони території. Крім того, передбачається здійснення моніторингу за участі ботаніків та екологів за станом популяцій рідкісних видів рослин.

Разом з тим, керівництво «Вітряні парки України» планує значне розширення наявних вітропарків. Зокрема, з веб-сайту компанії відомі плани розширення потужності Краснодонського вітропарку до 400 МВт, Лутугинського – до 200 МВт та Антрацитівського – до 200 МВт[8].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]